Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №564/5400/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/5400/25

19 лютого 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Гроші 247» Кравченко О. Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Гроші 247» заборгованість за договором про споживчий кредит №5919 від 30.12.2024 у розмірі 13 500,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.12.2024 року між ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №5919. Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику у розмірі 5000 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Строк позики (строк дії договору) 30 днів. Дата надання позики 30.12.2024 р. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики виконав та надав кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків не виконала, грошові кошти у визначені Договором строки не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.12.2025 р. становить 13 500,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - основний борг; 8 500,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Гроші 247» вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористалася.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустатею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 цього ж Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що 30 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 5919.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора, а також згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п. 2.1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору про споживчий кредит позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а споживач зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.

Пунктом 2.5 Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 29.01.2025 року.

Відповідно до п. 2.2 Кредит надається споживачу виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://groshi247.com/) за умови ідентифікації споживача одноразовим ідентифікатором, шляхом безготівкового перерахунку на номер особистого електронного платіжного засобу споживача 4149609014964094.

Позивачем в порядку, встановленому п. 2.2. Договору про споживчий кредит, на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 була перерахована сума позики в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «ПРОФІТГІД», номер платіжної інструкції 3155546244, яке надає ТОВ «ГРОШІ 247» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.

Відповідно до п. 2.5.1 Договору розмір основних процентів складає 1.0 % від суми кредиту щоденно за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня, в межах строку кредиту, зазначеного в пункті 2.3 цього Договору. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення споживачем коштів на погашення кредиту та належних на дату погашення платежів.

Пунктом 2.5.2. Договору передбачено, що у разі якщо споживач не повернув кредит у строк, встановлений умовами Договору нарахування процентів проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до дня повного погашення заборгованості, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (порушення грошового зобов`язання).

Підписавши Договір №5919 від 30.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення Договору отримала від кредитодавця інформацію, визначену у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено із підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого директором ТОВ «Профітгід» О. Король в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-765 від 02.10.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «Профітгід» 30.12.2024 р. о 13:38 було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн на виконання умов кредитного договору №5919 на платіжну картку, реквізити якої відповідають реквізитам, наданим відповідачем при укладенні Договору про споживчий кредит від №5919.

Таким чином, позивач свої зобов`язання по виконанню умов договору виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу у розпорядження грошові кошти, однак відповідач отримані грошові кошти не повернула, проценти не сплатила, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася заборгованість зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із представленого позивачем розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №5919 від 30.12.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 03.12.2025 року становить 13 500,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основний борг; 8 500,00 грн - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зазначено, що плату за прострочення виконання зобов`язання врегульовано ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто ця норма конкретизує визначений у ст. 536 ЦК України обов`язок боржника сплачувати проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами.

Отже, проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз наведеної норми дозволяє зробити висновок, що сторони за домовленістю можуть погодити у договорі інший розмір процентів річних, ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України (на це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2023 року у справі № 914/235/19).

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "Гроші 247" просить суд стягнути з відповідача відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами у сумі 8500,00 грн, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 2.5.2 договору про споживчий кредит від 30.12.2024 року №5919, в якому зазначено, що у разі, якщо споживач не повернув кредит в строк, встановлений договором, нарахування процентів встановлених п. 2.5 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до дня повного погашення заборгованості, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (порушення грошового зобов`язання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені ст. ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 13 500 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Гроші 247» слід стягнути судовий збір в розмірі - 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610 - 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247", (місцезнаходження м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код ЄДРПОУ:41803222, рахунок IBAN - НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість за Договором про споживчий кредит №5919 від 30.12.2024 року в розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроші 247", (місцезнаходження м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код ЄДРПОУ:41803222, рахунок IBAN - НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (місце знаходження м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, кв. офіс 214,), код ЄДРПОУ:41803222.

Відповідач:

ОСОБА_1 , (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено

19 лютого 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч