Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №160/18757/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/18757/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в адміністративній справі №160/18757/24 (суддя Калугіна Н.Є. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , в якій позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від “ 06” травня 2024 року № 1090810-2418-0409-UA12080090000039979, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 5581,94 грн. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 за 2023 рік.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позову, зауваживши, що з рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області від 30.06.2021 № 3 вбачається, що міською радою встановлено пільги для певної категорії платників податку, у тому числі для учасників АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення. Натомість, позивачем надано до суду посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.2007. Відтак, позивачем не надано суду доказів наявності правових підстав для застосування до позивача зазначеної пільги в межах спірних правовідносин.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ у м. Покрові), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з Рішенням Покровської міської ради “Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки” №3 від 30.06.2021, ставка податку на нежитлову нерухомість становить 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр; ставка податку на нежитлові будівлі та нежитлові приміщення становить 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр.

Вказаним рішенням органу місцевого самоврядування встановлено пільги для фізичних та юридичних осіб, що надані відповідно до п.п. 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Перелік пільг є додатком 2 до рішення 9 сесії 8 скликання Покровської міської ради від 30.06.2021 року №3 (далі - Перелік).

Зі змісту Переліку вбачається, що, починаючи з 01.01.2022 року, пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 100 відсотків мають:

- комунальні підприємства, у яких у господарському віданні або оперативному управлінні перебувають об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які є власністю Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області;

- фізичні особи, у власності яких перебувають господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові приміщення), до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні;

- малозабезпечені та багатодітні сім`ї за один об`єкт житлової нерухомості;

- інваліди 1 групи за об`єкти житлової нерухомості;

- фізичні особи - отримувачі житлових субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, яким нараховується субсидія протягом року, за об`єкти житлової нерухомості;

- батьки та сім`ї загиблих воїнів-інтернаціоналістів; батьки та сім`ї військовослужбовців, загиблих при проходженні військової служби; учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником об`єкту нежитлової нерухомості: - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 133,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (право власності з 01.02.2023 по 03.07.2023).

Відповідачем ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік та сформовано ППР від 06.05.2024 №1090810-2418-0409-UA12080090000039979, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання у розмірі 5581,94 грн зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 за 2023 рік. Розрахунок податку: ППР № 1090810-2418-0409-UA12080090000039979 від 06.05.2024 на суму 5581,94 грн (за 2023 рік: ставка податку за 1 кв.м – 100,50 грн (1,5% * 6700 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2023 )): 133,3 м.кв (площа нерухомості)*100,50 грн = 13396,65 грн; право власності з 01.02.2023 по 03.07.2023 – 5 місяців; 13396,65:12*5=5581,94 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.

За приписами статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Не є спірним в цій справі, що рішенням Покровської міської ради Дніпропетровської області від 30.06.2021 № 3 встановлено 100% пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для учасників АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення.

Позивачем було надано до суду першої інстанції посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 05.04.2007, проте суд дійшов висновку, що такий документ не підтверджує право на встановлені пільги, адже не є посвідченням учасника АТО-ООС.

Натомість поза увагою суду першої інстанції залишились приписи Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статтею 6 якого встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, у тому числі, особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Аналіз наведених положень Закону № 3551-XII дає можливість дійти висновку, що учасники АТО відносять до учасників бойових дій, яким надаються пільги за сплати податків.

Наведеним законом не передбачено окремий статус “учасник АТО-ООС”, при цьому ані відповідач, ані суд першої інстанції не навели жодну норму чинного законодавства, яка визначений окремий статус та пільги для учасників АТО-ООС.

Формулювання в рішенні Покровської міської ради Дніпропетровської області від 30.06.2021 № 3, що пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають учасники АТО-ООС, які перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення, не може розглядатися судом буквально та формально, без оцінки масиву законодавства.

Суд першої інстанції не забезпечив всебічний розгляд справи в розрізі з системним аналізом приписів Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що призвело до ухвалення невірного рішення.

Водночас, суд першої інстанції необґрунтовано послався на положення статті 281 Податкового кодексу України, адже названа норма визначає пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, тоді як у спірних правовідносинах спірним є наявність у позивача пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на вищенаведене, підтверджує, що ОСОБА_1 , як особа, що має статус учасника бойових дій, відноситься до пільгової категорії, визначеної рішенням Покровської міської ради Дніпропетровської області від 30.06.2021 № 3, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем неправомірно.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.05.2024 № 1090810-2418-0409-UA12080090000039979.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова