Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №380/9383/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 рокусправа № 380/9383/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) звернулася в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивачка оскаржує відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлену листом №1159/12/6549 від 04.04.2025, видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, що загинув під час проходження військової служби. Основні аргументи позивачки зводиться до того, що сам по собі факт знаходження її чоловіка (військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 ) в момент загибелі в стані алкогольного сп`яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану. Покликається на те, що додані до її заяви про видачу посвідчення від доказами (висновок експерта, акт службового розслідування тощо), а також рішення суду у справі №380/23617/24 за її позовом до НОМЕР_1 регіональної ВЛК МОУ про визнання протиправними дій) доводять, що перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня до настання його смерті відношення не має.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Основні аргументи ІНФОРМАЦІЯ_3 на обґрунтування відмови видати позивачці посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби такі: - в акті службового розслідування від 27.02.2024 № 2729 встановлено перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням військової дисципліни; - в наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2024 № 23 зазначено, що загибель старшого сержанта ОСОБА_2 , яка сталася 15.10.2023, вважається такою, що настала під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, а за вживання спиртних напоїв та перебування в стані алкогольного сп`яніння під час виконання бойового завдання вирішено не виплачувати щомісячну премію та додаткову винагороду за жовтень 2023 року; - відповідно до витягу з протоколу засідання штатної НОМЕР_1 РВЛК № 3058 від 25 вересня 2024 року травма старшого сержанта ОСОБА_2 настала під час виконання обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння та послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд вивчив аргументи сторін, дослідив зібрані у справі докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 1997 році уклали шлюб (актовий запис №97, свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 01.07.1997).

Старший сержант ОСОБА_2 з 2023 року проходив військову службу на посаді сержанта із матеріального забезпечення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 (витяг з наказу командира ВЧ (по стройовій частині) №264 від 19.09.2023).

1 стрілецька рота військової частини НОМЕР_2 виконувала бойове завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій та займала визначений район оборони на лінії бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Кислівка Куп`янського району Харківської області.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 24.10.23).

16.10.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 №99 від 16.10.2023 повідомив позивачу, що старший сержант ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в районні ведення воєнних (бойових) дій у населеному пункті Петропавлівка Куп`янського району Харківської області. Смерть настала внаслідок черепно-мозкової травми при дорожньо-транспортній події (лікарське свідоцтво про смерть від 18.10.2023).

За результатами проведення судово-медичної експертизи тіла загиблого, що проводилася в період 18.10.2023-12.02.2024 в межах кримінального провадження №62023170020002328, складено висновок експерта №10-12/2655-Дм/23, що містить, серед іншого, такі відомості:

- безпосередньо причиною смерті ОСОБА_2 стала закрита черепно-мозкова травма, у вигляді ушкодження обличчя, переломів кісток лицьового черепу внутрішньочерепних крововиливів і набряку головного мозку;

- на підставі результатів судово-медичної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_2 встановлений етиловий спирт в кількості: в крові – 1,19%, в сечі – 1.34, що свідчить про те, що потерпілий в момент настання смерті перебував у алкогольному сп`янінні легкого ступеня, котре до настання смерті відношення не має.

Проведеним ВЧ НОМЕР_2 службовим розслідуванням (акт № 921 від 13.02.2024, зареєстрований в РТЦК та СП за вх.№2729 від 27.02.2024) встановлено, що 15.10.2023 близько 20:10 військовослужбовці 1 стрілецької роти, в т.ч. ОСОБА_2 , виїхали з бойових позицій з н.п. Кислівка до н.п. Курилівка з метою поповнення боєкомплекту, запасів їжі, питної води та доставлення їх на позиції. Рухаючись на автомобілі Nissan Navara, в/н НОМЕР_5 в бік н.п. Степова Новоселівка, Петропавлівка, автомобіль з військовослужбовцями потрапив під артилерійський обстріл противника; виїжджаючи з зони ураження автомобіль зіткнувся зі знищеною військовою технікою, яка перебувала на смузі руху, внаслідок чого старший сержант ОСОБА_2 , котрий перебував на передньому пасажирському сидінні, загинув на місці. В розділі 5 «Неправомірні дії військовослужбовців та причинний зв`язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась» акта службового розслідування встановлено таке:

«5.1 Неправомірних дій старшого сержанта ОСОБА_2 та порушення вимог нормативно – правових актів, які призвели до його загибелі та травмуванні старших солдатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 15.10.2023 немає.

Щодо неправомірних дій старшого сержанта ОСОБА_5 , які виразилися у виконанні поставленого бойового завдання 15.10.2023 в стані алкогольного сп`яніння, при формуванні висновку викладеного в попередньому абзаці враховано, що:

- відповідно до Висновку експерта №10-12/2655-Дм/23 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита черепно-мозкова травма, у вигляді ушкодження обличчя, переломів кісток лицьового черепу внутрішньочерепних крововиливів І набряку ГОЛОВНОГО мозку. Експерт в п. 4 підсумків експертизи надав оцінку факту перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня та дійшов висновку, що перебування ОСОБА_5 у алкогольному сп`янінні легкого ступеня до настання смерті відношення немає.

- ОСОБА_6 ніяких дій в момент події не вчиняв, а сидів на передньому правому пасажирському сидінні коли автомобіль на якому виконували бойове завдання військовослужбовці під час переміщення потрапив під артилерійський обстріл противника, виїжджаючи з зони бойового ураження, минаючи розбиту техніку, яка перегороджувала смугу руху, автомобіль зачепився переднім каркасом між дахом та стійкою, що розділяє переднє скло та праві двері автомобіля (саме біля ОСОБА_5 ) за виступаючий шматок стійкий розбитої техніки, в результаті нерухомого зачепу та сили руху автомобіль завернуло і відбулося зіткнення автомобіля правою передньою стороною де сидів ОСОБА_6 з лівою стороною розбитої техніки.

Перебування старшого сержанта ОСОБА_5 під час виконання поставленого бойового завдання по захисту Батьківщини 15.10.2023 в стані алкогольного сп`яніння є порушення військової дисципліни, однак у зв`язку з його загибеллю, питання притягнення його до дисциплінарної відповідальності не вирішується.

У свою чергу, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, щомісячна премія та додаткова винагорода на період дії воєнного стану за жовтень місяць 2023 (за місяць перебування в стані алкогольного сп`яніння) не виплачується.».

Командир ВЧ НОМЕР_2 за наслідками проведеного розслідування факту загибелі ОСОБА_2 прийняв рішення (наказ №23 від 13.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі та травмування військовослужбовців 1 стрілецької роти 15.10.2023») вважати загибель старшого сержанта ОСОБА_2 , сержанта із матеріального забезпечення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , що настала під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини - забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій, в наслідок того, що автомобіль на якому виконували бойове завдання військовослужбовці під час переміщення потрапив під артилерійський обстріл зі сторони збройних формувань російської федерації, виїжджаючи з зони бойового ураження, минаючи розбиту техніку, яка перегороджувала смугу руху, автомобіль зачепився переднім каркасом між дахом та стійкою, що розділяє переднє скло та праві двері автомобіля за виступаючий шматок стійкий розбитої техніки, в результаті нерухомого зачепу та сили руху автомобіль завернуло і відбулося зіткнення автомобіля правою передньою частиною з лівою стороною розбитої техніки.

В наказі ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.02.2024 №47 про виключення ОСОБА_2 у зв`язку із смертю зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення загибель військовослужбовця в результаті отримання черепно-мозкової травми, несумісної з життям, внаслідок дорожньо-транспортної події в н.п. Петропавлівка Куп`янського району Харківської області кваліфіковано командиром як: «Загибель, Так пов`язана з захистом Батьківщини».

У витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3058 від 25.09.2024 вказано, що травма старшого сержанта ОСОБА_2 […], підтверджена висновком експерта №10-12/2655-Дм/23 від 12.02.2024 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, яка згідно з актом службового розслідування №921 від 13.02.2024 в/ч НОМЕР_2 , постанови про закриття кримінального провадження від 05.09.2024 Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, лікарського свідоцтва про смерть №10-12/2655-Дм/23 від 18.10.2023 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 24.10.2023, виданого відділом державної РАЦС у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військово-облікових документів, настала під час виконання обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння та послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (травма, одержана в результаті нещасного випадку (01.1- Дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шлях) загального користування, яка призвела до смерті, та причин смерті, Так пов`язана з проходженням військової служби).

ОСОБА_1 19.11.2024 та 24.02.2025 зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_3 (через ІНФОРМАЦІЯ_7 ) із заявою про видачу посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», додавши копії низки документів (паспорта, свідоцтва про одруження; витягу з наказу при виключення із списків особового складу, свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, доповідь по факту загибелі військовослужбовця, наказ командира в/ч НОМЕР_7 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі та травмування військовослужбовців», висновок експерта КЗ «Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи «ДОР» №10-12/2655Дм/23», постанову Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві про закриття кримінального провадження від 05.09.2024, витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК від 25.09.2024 № 3058.

ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 листами від 29.11.2024 № 1159/12/18850 та №1159/12/6549 від 04.04.2025 повідомив заявницю про відсутність підстав для видачі їй посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби»; оскаржена відмова видати заявниці посвідчення обґрунтована так (а.с.10):

«По суті звернення повідомляю наступне.

Порядок видачі членам сімей померлих військовослужбовців посвідчення на право користування пільгами на військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №379 від 28 травня 1993 року (зі змінами від 22.12.2023).

Відповідно до ст. 3 п. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичного експерту, при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі Вашого чоловіка, старшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , знайдено етиловий спирт у наступній кількості в крові - 1,19%, в сечі - 1,34.

Враховуючи вище вказане, законних підстав для видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» Вам, як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 , у ІНФОРМАЦІЯ_3 немає».

При вирішенні спору суд керується такими нормами права:

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №2011) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 14 Закону №2011 передбачено низку пільг військовослужбовцям та членам їх сімей. Водночас частиною другою статті 3 Закону №2011 визначено, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві:

- внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення,

- або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння,

- чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Частиною тринадцятою статті 14 Закону №2011 визначено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 28 травня 1993 р. № 379 «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» затвердив в т.ч. Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі – Порядок №379), що містить такі норми:

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - посвідчення).

2. Посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

3. Підставою для видачі посвідчення є:

- витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу;

- свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;

- документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

- постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).

4. Посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

5. Для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до:

- територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби; […]

- уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, розвідувальних органів, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

6. У заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.

Разом із заявою подаються:

- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються);

- документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб);

- фотокартка члена сім`ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65-70 відсотків фото;

- висновок медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства;

- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу). […]

11. Посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

У разі коли заява та додані до неї документи подані не в повному обсязі, посвідчення не видається, про що заявникові повідомляється письмово із зазначенням підстав. У такому випадку заява та документи повертаються заявникові.

Після усунення причин, які стали підставою для повернення заяви та документів, заявник може повторно звернутися для отримання посвідчення.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

ОСОБА_1 є вдовою військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , котрий загинув під час проходження військової служби. Для реалізації інтересу позивачки користуватися пільгами, передбаченими Законом №2011 для членів сімей військовослужбовців, ОСОБА_1 необхідне передбачене частиною 13 статті 14 цього закону посвідчення. Позивачка у встановлений п. 5-6 Порядку №379 спосіб (подача заяви) ініціювала розгляд питання про видачу їй відповідного посвідчення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до п. 5 Порядку №379 є уповноваженим органом, що розглядає заяви про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця ЗСУ, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби та приймає рішення щодо наявності підстав для видачі посвідчення заявнику.

Аналіз норм частини другої статті 3 Закону №2011 та пп. 3, 11 Порядку №379 дозволяє зробити такі висновки:

І. законними підставами для відмови видати посвідчення члену сім`ї військовослужбовця, котрий загинув під час проходження військової служби є такі:

- військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення

- загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

ІІ. перелічені підстави для видачі/відмови видати ІНФОРМАЦІЯ_9 встановлює за наслідками вивчення та оцінки ним обставин, наведених у таких документах:

- витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю […] або копія такого наказу;

- свідоцтво про смерть військовослужбовця;

- документ про причини та обставини смерті військовослужбовця, який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. При цьому слід врахувати, що Порядок №379 визначає перелік таких документів - відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо;

- постанова військово-лікарської комісії.

Отже, законне та обґрунтоване рішення ТЦК та СП про відмову видати заявнику посвідчення повинне бути обґрунтоване:

1) покликанням на обставини, встановлені на підставі аналізу перелічених в п. 3 Порядку №379 документів;

2) оцінкою встановлених обставин через призму другої статті 3 Закону №2011 та пп. 11 Порядку №379 та встановлення/доведення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та його протиправною поведінкою, що полягає у:

- вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення;

- вчиненні дій, що призвели до загибелі, у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння;

- навмисному заподіянні собі тілесного ушкодження.

Іншими словами, сам по собі факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння під час проходження військової служби є необхідною, проте недостатньою умовою для позбавлення членів його сім`ї соціального захисту на підставі Закону №2011 у разі його загибелі; встановивши цю обставину, компетентний орган повинен пересвідчитися, чи військовослужбовець, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчиняв дій, що призвели до його загибелі.

Оскаржена відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 не містить будь-якого аналізу змісту наявних в розпорядженні відповідача та передбачених п. 3 Порядку №379 документів, як-от: акт проведеного ВЧ НОМЕР_2 службового розслідування № 921 від 13.02.2024 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_10 за вх.№2729 від 27.02.2024), наказ ВЧ НОМЕР_2 №23 від 13.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі та травмування військовослужбовців НОМЕР_8 стрілецької роти 15.10.2023», наказ ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.02.2024 №47 про виключення ОСОБА_2 у зв`язку із смертю зі списків особового складу, витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №3058 від 25.09.2024;

Оцінюючи обставини цієї справи через призму наведеного тлумачення застосовних норм Закону №2011 та Порядку №379 суд дійшов висновку, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 посвідчення з мотивів, наведених у адресованих їй листах (а.с.10), є очевидно необґрунтованою, оскільки єдиним документом на обґрунтування відмови є висновок судово-медичного експерта, на підставі якого ІНФОРМАЦІЯ_2 встановив, що на момент смерті в крові та сечі ОСОБА_2 знайдено етиловий спирт в певних кількостях. Разом з тим, рішення відповідача не містить будь-яких фактів, що свідчили б про те, що ОСОБА_2 , перебуваючи 15.10.2023 у стані алкогольного сп`яніння, вчинив дії, що призвели до його загибелі.

Суд відхиляє покликання відповідача у відзиві на позов на інші докази як на неналежні. Суд враховує, що відповідач не аналізував згадані ним у відзиві докази при прийнятті оскарженого рішення, а також не поклав їх в основу прийнятого рішення, оскільки відповідні згадки в його тексті відсутні. Відповідно, такі доводи відповідача на стадії оскарження прийнятого ним рішення є нічим іншим, як спробою «дообґрунтувати» рішення доказами, що не враховувалися при його прийнятті. Суд розцінює таку процесуальну поведінку відповідача (обґрунтування оскарженого рішення «заднім числом») як зловживання процесуальними правами. З огляду на наведені мотиви суд дійшов висновку, що оскаржена відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 є протиправною, а відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити. При цьому суд розцінює надісланий позивачці лист від 04.04.2025 як форму письмового рішення про відмову видати заявниці посвідчення, а не як «дії … щодо відмови … у видачі посвідчення», як це сформулювала в позову ОСОБА_1 .

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про спонукання ІНФОРМАЦІЯ_3 видати їй посвідчення, суд керується такими мотивами:

відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про видачу посвідчення, не проаналізував змісту документів, які був зобов`язаний опрацювати відповідно до п. 3 Порядку №379 (детально описано вище) та не встановив істотних обставин, що потребують оцінки ТЦК та СП з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо видачі/відмови у видачі заявниці посвідчення, а саме – чи вчиняв ОСОБА_2 , перебуваючи 15.10.2023 у стані алкогольного сп`яніння, дії (якщо вчиняв – то які саме дії), що призвели до його загибелі.

Суд переконаний, що для прийняття обґрунтованого рішення щодо заяви ОСОБА_1 про видачу їй посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_11 слід:

- проаналізувати наявні в розпорядженні відповідача та передбачені п. 3 Порядку №379 документи, як-от: акт проведеного ВЧ НОМЕР_2 службового розслідування № 921 від 13.02.2024 (зареєстрований в РТЦК та СП за вх.№2729 від 27.02.2024), наказ ВЧ НОМЕР_2 №23 від 13.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі та травмування військовослужбовців НОМЕР_8 стрілецької роти 15.10.2023», наказ ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.02.2024 №47 про виключення ОСОБА_2 у зв`язку із смертю зі списків особового складу, витяг з протоколу засідання штатної НОМЕР_1 Регіональної ВЛК №3058 від 25.09.2024 тощо;

- встановити на підставі аналізу згаданих документів, чи вчиняв ОСОБА_2 , перебуваючи 15.10.2023 у стані алкогольного сп`яніння, дії, що призвели до його загибелі.

Водночас суд при розгляді цього спору не буде підміняти відповідача та приймати відповідне рішення замість нього.

Відповідно до статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В контексті обрання належного способу захисту прав позивачки суд керується ч. 3-4 статті 245 КАС України, відповідно до яких: - у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; - у разі, якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, суд відмовляє позивачці в задоволенні позовних вимог щодо спонукання відповідача прийняти конкретне рішення (про видачу посвідчення) як передчасних та виходить за межі позовних вимог, спонукаючи відповідача вирішити питання, щодо якого звернулася позивачка, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, оформлену листом від 04.04.2025 №1159/12/6549.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 ) від 24.02.2025 щодо видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» та прийняти обґрунтоване рішення (про видачу/відмову у видачі посвідчення ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) витрати на сплату судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович