Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №340/7684/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7684/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (надалі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” від 17 липня 2025 року № ЦО-280/1 (код ЄДРПОУ03191673) стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що Кіровоградською спеціалізованою офтальмо-неврологічою медико-соціальною комісією 19.01.2015 їй було встановлено ІІ групу інвалідності по загальному захворюванні безстроково. Тоді ж була розроблена Індивідуальна програма реабілітації інваліда №30 з урахуванням клініко-функціонального діагнозу та необхідних реабілітаційних заходів підтримки. Разом з тим, рішенням Центру оцінювання від 17.07.2025 №ЦО-280/1 за результатами перегляду Акта МСЕК від 19.01.2015 їй з 23.12.2014 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. Підставою для ініціювання перевірки став лист ДБР № 3187-25/10-2-03-01-1348/25 від 31.01.2025 у межах кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024.

Вказує, що медичний огляд відносно неї для встановлення дійсного стану здоров`я проведений не був, повідомлена про проведення переогляду не отримувала, що позбавило можливості надати пояснення про стан свого здоров`я. За результатами прийнятого відповідачем спірного рішення та пониження групи інвалідності, розмір її пенсії зменшився, втратила право на законодавчо встановлені пільги для осіб з інвалідністю ІІ групи певних пільг, а також на реабілітацію відповідно до раніше розробленої програми реабілітації.

Наголошує, що лист ДБР не міг стати підставою для перегляду рішення комісії про встановлення інвалідності, не має жодного відношення до кримінального провадження № 62024000000000923, сама ж не ініціювала проведення повторного оцінювання свого функціонального стану.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” одержала від Державного Бюро Розслідувань прийняту в рамках кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024 постанову слідчого від 31.01.2025, на виконання якої проведено ретельний аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення їй у 2015 році безстроково ІІ групи інвалідності.

За результатами проведеного аналізу медико – експертної справи позивача 17.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було встановлено, що наявна у пацієнтки патологія нервової системи обмежує її життєдіяльність в помірному ступені. Тому згідно Положення про медико – соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико – соціальної експертизи», прийнято рішення про встановлення їй ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання з 23.12.2014 безстроково.

Зауважує, що участь особи стосовно якої проводиться перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності. У даному випадку експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК у 2015 році.

Звертає увагу, що суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Вважає, що у межах спірних правовідносин експерта команда була наділена повноваженнями для скасування рішення МСЕК та встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

02.02.2025 представник позивача подала суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що критерії визнання особи особою з інвалідністю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», не можуть бути автоматично застосовані до визначення групи інвалідності в 2015 році. При цьому, постанова слідчого ДБР «Про залучення спеціалістів» не була законною підставою для перегляду рішення МСЕК від 19.01.2015 щодо ОСОБА_1 . У разі сумніву відповідача у обґрунтованості встановлення в 2015 році позивачу ІІ групи інвалідності безстроково, Центр оцінювання повинен був направити позивача на повне медичне обстеження та проведених необхідних досліджень, чого зроблено не було.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування у відповідача доказів.

13.11.2025 позивач подала суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву представник Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.

13.11.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.

28.01.2026 ухвалою суду продовжено відповідачу, встановлений ухвалою суду від 19.11.2025, строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.01.2026.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі акта № 37/2 від 19.01.2015 Кіровоградською спеціалізованою офтальмо-неврологічою медико-соціальною комісією встановлено ІІ групу інвалідності по загальному захворюванні безстроково, що підтверджується, зокрема, довідкою до Акта огляду МСЕК 10ААВ №861301 від 19.01.2015 (а.с. 13).

Також, позивачу розроблена Індивідуальна програма реабілітації інваліда №30 з урахуванням клініко-функціонального діагнозу (а.с. 14-15).

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обгрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії ЦО-280/1 від 17.07.2025 відповідачем, проводилась перевірка рішення МСЕК - акт № 37/2 від 19.01.2015.

Підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення МСЕК слугував лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024.

Дата перевірки обґрунтованості рішення з 16.07.2025 по 17.07.2025.

Розглянувши надану документацію, експертна команда дійшла висновку: наявна у пацієнтки патологія нервової системи обмежує її життєдіяльність в помірному ступені. Тому, згідно з Постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 встановлено III (третю) групу інвалідності, загальне захворювання з 23.12.2014 безстроково (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.91 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону №875-XII встановлено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №2961-IV, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини 1 статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Приписами статті 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. (ст. 7 Закону №2961-IV).

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеним в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом "б" пункту 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України прийняті постанови від 25.10.2024 №1207 та від 08.11.2024 №1276, якими внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

Відповідно до пунктів 4 та 13 "Положення про медико-соціальну експертизу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.

На виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Постанова Кабінету Міністрів України за №1317 від 03.12.2009 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за №1338 від 15.11.2024.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 "Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №2022 від 03.12.2024 "Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи" відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, наказано, зокрема, покласти права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення). Пунктом 8 Положення встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за №1338 від 15.11.2024 набирала чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набрали чинності з 1 січня 2025 року. Цією постановою КМУ затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Частиною 3 даної постанови визначено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Законом України від 19.12.2024 №4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон №4170-IX, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім окремих пунктів).

Відповідно до абз. 1-5 пункту 2, що йде за Розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX установлено, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування.

Отже, з наведеного правового врегулювання вбачається, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.10 "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, чинної на час встановлення позивачу II групи інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Як вбачається із матеріалів справи ІІ групу інвалідності позивачу було встановлено ще у 2013 році з повторним переглядом у 2015 році.

Остаточно, 19.01.2015 ІІ групу інвалідності їй встановлено вже безстроково.

Отже, позивач неодноразово проходила повне медичне обстеження і щодо неї проводилися дослідження лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (далі - Порядок №1338).

Пунктом 10 Порядку №1338 визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності були прийняті до вступу в дію Постанови №1338, то перевірка обґрунтованості вказаних рішень МСЕК повинна проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище Постановою №1338.

Згідно із пунктом 51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу:

здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями за наявності передбачених пунктом 51 Порядку №1338 підстав та за умови дотримання процедури повідомлення особи, щодо обґрунтованості рішення якої проводиться перевірка.

Така перевірка може бути проведена у тому числі на підставі постанови слідчого, прокурора, або ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду, як шляхом оцінки наявної медичної документації без проведення повторного оцінювання особи, так і за результатним повторного оцінювання особи, якщо в цьому виникла необхідність.

Слід зазначити, що право відповідача на проведення такої перевірки на підставі постанови слідчого, прокурора, або ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосується будь-яких рішень МСЕК про встановлення інвалідності, в тому числі і рішень про встановлення інвалідності безстроково.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи позивача про те, що перевірка відповідачем обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу безстроково II групи інвалідності могла бути проведена виключно за її власним бажанням позивача або на підставі рішенням суду.

Перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є окремою самостійною процедурою, передбаченою Порядком №1338, яка проводиться не з метою повторного оцінювання особи, а для перевірки правильності, законності та відповідності прийнятого раніше рішення вимогам чинного законодавства.

Згідно з рішенням експертної команди ЦО-280/1 від 17.07.2025 підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці (п. 6.1), є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, а реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку (п. 6.2), вказано лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024, дата перевірки обґрунтованості рішення (п. 9) з 16.07.2025 по 17.01.2025.

Однак лист ДБР у відповідності до пункту 51 Порядку №1338 не є підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішень.

На вимогу суду відповідачем також надано постанову старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 про залучення спеціалістів, згідно якої постановлено залучити у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Також, встановлено перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: чи обгрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам згідно переліку, де за номером 452 вказана ОСОБА_1 .

У розумінні положень підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та пункту 51 Порядку №1338 проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338, зазначена постанова ДБР від 31.01.2025 є належною підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності.

Поряд з цим, у підпункті 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зазначено, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова;

Отже, за загальним правилом встановленим у пункті 51 Порядку №1338, а також у пункті 5 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника.

Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку №1338 розгляд справи фіксується у відповідному протоколі.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що розглянувши надану документацію, експертна команда дійшла висновку про те, що наявна у пацієнтки патологія нервової системи обмежує її життєдіяльність в помірному ступені. Тому, згідно з Постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 встановлено III (третю) групу інвалідності, загальне захворювання з 23.12.2014 безстроково.

При цьому, у пункті 10.2 "Заклад охорони здоров`я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження та необхідні дослідження щодо особи з метою проведення повторного оцінювання", а також пункт 10.3 "Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи (у разі її відмови або неприбуття)" не містять жодної інформації.

У матеріалах справи відсутні докази, а відповідачем не спростовано доводи позивача щодо неповідомлення її про перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності II групи безстроково, дату засідання експертної команди, шляхом направлення їй рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання, що у свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі — Закон №2073-IX), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України "Про адміністративну процедуру").

Згідно із частинами 1 та 2 статті 12 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Статтею 4 Закону №2073-IX визначено одним із принципів адміністративної процедури гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону №2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства позивачу скасовано II групу інвалідності безстроково та встановлено ІІІ групу, навіть без повідомлення про перевірку рішення щодо його обґрунтованості, при тому що нормами законодавства передбачена можливість прийняття оскаржуваного рішення за участю особи, її повторного огляду, тощо.

Тобто, проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність здійснено з порушенням адміністративної процедури в частині гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частини 2, 3 статті 87 Закону №2073-IX визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури.

Суд зазначає, що порушення відповідачем вимог Закону №2073-IX та Порядку №1338 щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутньою під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання нею додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Суд під час вирішення спору також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Разом з тим, вказані вище порушення відповідачем чинного законодавства стосуються саме недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування.

Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини, зокрема, у рішенні у справі "Рисовський проти України", відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

При цьому принцип юридичної (правової) визначеності полягає в тому, що суб`єкти владних повноважень не можуть вживати жодних ретроактивних заходів (зворотної дії), за винятком випадків, передбачених законом, та допускати втручатися у набуті права і остаточні правові рішення, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним у суспільних інтересах.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином судом враховується, що відповідачем не надано суду доказів того, що ним дотримано відповідну процедуру перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та встановлення ІІІ групи інвалідності.

Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” від 17.07.2025 №ЦО-280/1 стосовно позивача.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Allia№ce Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17.09.2019 по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24.03.2020, по справі №320/3271/19 від 07.05.2020.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн, представником позивача надано копії: ордеру на надання правничої допомоги серія ВА № 1131561; договору про надання правничої (правової) допомоги № 15/25 від 18.09.2025 (далі – Договір); квитанції до прибуткового касового ордера №9/25 від 23.09.2025.

Згідно пункту 1 Договору у порядку та на умовах, визначених Договором Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати правничу (правову) допомогу з питань визнання протиправним перегляду критеріїв інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Договору на виконання умов договору Адвокат уповноважений скласти, підписати і подати до суду адміністративний позов в інтересах Клієнта.

Пунктом 4 Договору передбачено, що за надання правничої (правової) допомоги в обсязі консультацій з питань звернення та складання адміністративного позову Клієнт сплачує гонорар у фіксованій сумі 5000 (п`ять тисяч) грн готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок Адвоката, 1000 (одна тисяча) за складання адвокатського запиту.

Факт оплати позивачем наданих правничих послуг підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №9/25 від 23.09.2025 на суму 6000,00 грн.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокату, який здійснював підготовку та складання позовної заяви у заявленому розмірі 5000,00 грн підтверджуються документально, є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, суд зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката за підготовку та направлення адвокатського запиту, оскільки вказані дії є складовими підготовки позовної заяви та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.

Таким чином, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи встановлені частиною 5 статті 134 КАС України критерії, зважаючи на характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн, що відповідає принципам об`єктивності, справедливості та співмірності.

Оскільки позов задоволено повністю, суд також стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену при поданні позовної заяви до суду суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” про визнання протиправним та скасування рішення — задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” від 17.07.2025 №ЦО-280/1 стосовно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (код ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, будинок 1а, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (код ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, будинок 1а, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач — ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач — Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” (код ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, будинок 1а, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49005).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК