Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №340/3544/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3544/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (надалі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо включення виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі №340/3877/19 до третьої черги виконання;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області включити виконавчий лист Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі №340/3877/19 до першої черги виконання з дня подачі виконавчого листа на виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок трудового каліцтва та отримує щомісячно страхові виплати відповідно до Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

26.02.2025 подав відповідачу, виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом, виконавчий лист у справі №405/3877/19 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на його користь 36793,25 гривні. Відповідач відніс наведений виконавчий документ до третьої черги виконання судових рішень, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою", аргументуючи тим, що інфляційні збитки внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду є грошовим нарахуванням на суму боргу за порушення грошового зобов`язання та не відносяться до пенсійних та соціальних виплат.

З такими діями відповідача не погоджується. Вважає, що стягнута рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3877/19 сума коштів 36793,25 грн є різницею між проіндексованими згідно індексу інфляції недоплаченими боржником щомісячними страховими виплатами внаслідок трудового каліцтва і фактично виплаченими боржником 04.07.2019, а тому має бути погашена у першу чергу.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/3544/25 визначено суддю Дегтярьову С.В.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

05.06.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із позовною заявою, викладеною у новій редакції.

12.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Ухвала суду від 02.06.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана до "Електронного кабінету" Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 12.05.2025 та доставлена того ж дня о 19 год. 30 хв., що підтверджується довідкою від 13.06.2025, яку долучено до матеріалів справи.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.12.2025 №357 на підставі пунктів 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пунктів 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №340/3544/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/3544/25 визначено суддю Савонюка М.Я.

09.01.2026 ухвалою суду адміністративну справу №340/3544/25 прийнято судом до свого провадження. Розгляд постановлено розпочати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є громадянином України та особою з інвалідністю другої групи внаслідок професійного захворювання (а.с. 4, 12).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 у справі № 2а-6740/10 зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати ОСОБА_1 з 01 вересня 2004 р. (а.с. 3).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №405/3877/19 від 02.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційні збитки внаслідок несвоєчасного виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011, за період з червня 2015 р. по квітень 2019 р. в розмірі 36793,65 грн.

З метою примусового виконання вказаного рішення суду від 02.05.2024 у справі №405/3877/19 позивачу 26.02.2025 було видано виконавчий лист, який останнім того ж дня направлено на виконання до Головного Управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області (а.с. 13).

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області №04-14-10/2828 від 07.04.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що виконавчий лист Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №340/3877/19 прийнято до обліку та виконання. Вказано, що його виконання буде здійснено за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" в порядку черги, з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та наявної поточної заборгованості за попередніми у черзі рішеннями суду, які підлягають виконанню за вказаною програмою. Відповідно до пункту З Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” вищезазначений виконавчий лист зареєстровано Головним управлінням Казначейства у Реєстрі судових рішень, виконання яких гарантуються державою, та заборгованість по яким буде погашатись у третю чергу (а.с. 15).

24.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив переглянути рішення щодо черги погашення заборгованості, оскільки сума 36793,65 грн є проіндексованими згідно індексу інфляції недоплаченими боржником щомісячними страховими виплатами внаслідок трудового каліцтва (а.с. 16).

У відповідь на вказане звернення Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області листом №04-08-10/4023 від 22.05.2025 повідомило ОСОБА_1 , що виконавчий лист Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №340/3877/19 внесено Головним управлінням Казначейства до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" за третьою чергою виконання, оскільки інфляційні збитки за змістом статтей 552, 625 Цивільного кодексу України є грошовим нарахуванням на суму боргу за порушення грошового зобов`язання та не відносяться до пенсійних та соціальних виплат (а.с. 17).

Вважаючи, що відповідач неправомірно відніс заборгованість за виконавчим листом по справі №340/3877/19 до третьої черги погашення заборгованості, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання встановлю. Закон України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі — Закон №4901-VI).

Згідно із частиною 1 статті 2 вказаного Закону Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Частиною 4 статті 3 Закону №4901-VI встановлено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно із пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Згідно із пунктом 2 цього Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком (п. 33 Порядку №845)

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

За пунктом 12 вказаного Положення управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, має здійснюватися Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Як встановлено судом, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №405/3877/19 від 02.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційні збитки внаслідок несвоєчасного виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011, за період з червня 2015 р. по квітень 2019 р. в розмірі 36793,65 грн.

З метою примусового виконання вказаного рішення суду позивачу 26.02.2025 було видано виконавчий лист, який прийнято відповідачем до обліку та виконання за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" в порядку третьої черги, з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та наявної поточної заборгованості за попередніми у черзі рішеннями суду.

Як уже зазначалося вище, приписами пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4901-VI у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Отже, для визначення черговості погашення заборгованості визначальною є правова природа боргу. При цьому у першу чергу погашається заборгованість, зокрема, за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат.

Приписами статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 3 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики (Державним комітетом статистики України) і не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (стаття 4),

Таким чином, нарахування інфляційних втрат на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що у справі №405/3877/19 судом не вирішувався спір щодо визнання права позивача на пенсійні чи соціальні виплати, а вимога позивача стосувалася саме стягнення інфляційних збитків завданих пенсійним органом невиконанням рішення суду.

Таким чином, включивши заборгованість за виконавчим листом по справі №405/3877/19 до третьої черги погашення заборгованості згідно пункту 3 розділу II Закону №4901-VI, відповідач діяв правомірно, оскільки присуджені судом на користь позивача суми не є пенсійними чи соціальними виплатами.

Суд також зазначає, що враховуючи приписи частини 4 статті 3 Закону №4901-VI та положень абз. 2 пункту 48 Порядку №845 щодо строку перерахування коштів, законодавцем визначені чіткі часові межі виконання рішень суду. У будь-якому разі черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак, у тримісячний строк.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а відтак його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач — Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 3791823025006, пр. Винниченка, 1а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК