Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №340/2918/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2918/25

провадження № 2-ап/340/76/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Кіровоградської обласної прокуратури (пр. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 02910025)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог в частині періоду виплати заробітної плати, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, виплат за час перебування у відпустці в порядку та в розмірах визначених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 р. з урахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді за період з 29 липня 2024 року по дату прийняття рішення суду;

- зобов`язати Кіровоградську обласну прокуратуру здійснити перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, виплат за час перебування у відпустці в порядку та в розмірах визначених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 з урахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді за період з 29 липня 2024 року по дату прийняття рішення суду та виплатити різницю між належними до сплати та фактично отриманими ОСОБА_1 виплатами.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання рішення суду він був поновлений в органах прокуратури. Однак Кіровоградська обласна прокуратура виплачує заробітну плату у розмірі посадового окладу прокурора окружної прокуратури без надбавок за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 16 травня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин, що обумовили пропущення такого строку.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року повернуто позовну заяву.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 30 травня 2025 року в адміністративній справі №340/2918/25 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву - позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що виплата заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалась відповідно норм чинного законодавства як прокурору, який не пройшов атестацію та поновлений на посаді за рішенням суду.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури Кіровоградської області на різних посадах з 14.01.2009 року. Зокрема, з 15.12.2015 року позивач обіймав посаду начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

Чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 02.12.2022 року прийнято рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

На підставі вказаного рішення кадрової комісії наказом прокурора Кіровоградської області №16к від 26.01.2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 27.01.2023.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року по справі № 340/658/23, суд визнав протиправним та скасував рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі Комісія) №3 від 02 грудня 2022 року про неуспішне проходження прокурором атестації; визнав протиправним та скасував наказ виконувача обов`язків керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 26 січня 2023 року №16к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 27 січня 2023 року; поновив ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області з 27 січня 2023 року та стягнув з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 35 885,64 грн (тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять грн 64 коп.).

Постановою Третього апеляційного суду від 09.11.2023 апеляційні скарги Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 в адміністративній справі №340/658/23 -залишено без змін.

На виконання вище зазначених рішень, наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 98к від 12.07.2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області. Визначено робоче місце у Бобринецькому відділі Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Постановою Верховного Суду від 07.03.2024 касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року скасовано, а справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

На виконання вказаного рішення Верховного Суду наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 74к від 15.03.2024 року скасовано наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 98к від 12.07.2023 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

За результатами нового судового розгляду Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року по справі № 340/658/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, позовну заяву задоволено повністю, суд визнав протиправним та скасував рішення чотирнадцятої кадрової - комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі Комісія) №3 від 02 грудня 2022 року про неуспішне проходження прокурором атестації; визнав протиправним та скасував наказ виконувача обов`язків керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 26 січня 2023 року №16к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 27 січня 2023 року; поновив ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області з 27 січня 2023 року та стягнув з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 65 912,40 грн (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот дванадцять грн 40 коп.).

На виконання вище зазначених рішень, наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 197к від 17.07.2024 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області. Визначено робоче місце у Бобринецькому відділі Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Згідно наданих розрахункових листів бухгалтерії Кіровоградської обласної прокуратури, долучених до матеріалів справи, заробітна плата ОСОБА_1 упродовж спірного періоду нараховується та виплачується у розмірі посадового окладу в сумі 40 000 грн. При цьому, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання обов`язків на адміністративній посаді за вказаний період не нараховані та не виплачені.

Вище наведені обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною другою статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За змістом статей 2, 5-1 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон №1697-VII) визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України.

З набранням чинності Законом № 1697-VІІ втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ 1991 року, крім, зокрема, ч. 1 ст. 49, яка втрачає чинність з 15.12.2015 (п. 3 розд. XII "Прикінцеві положення").

Статтею 49 Закону 1789-ХІІ визначалося матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури.

Отже, до 14.12.2015 порядок матеріального забезпечення прокурорів визначався ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ(1991 року).

Таким чином, починаючи з 15.12.2015 (після втрати чинності ст.49 Закону №1789-ХІІ) матеріально-побутове забезпечення прокурора визначалося Законом № 1697-VІІ.

У спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не відповідно до норм статті 81 Закону №1697-VII.

Згідно з частиною 2 статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

Заробітна плата прокурора - стажиста окружної прокуратури складається з посадового окладу, який установлюється в розмірі двох третин посадового окладу прокурора окружної прокуратури, та надбавки за вислугу років.

Згідно з частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною 4 статті 81 Закону № 1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Частина 5 статті 81 Закону № 1697-VII регулює розмір посадових окладів прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах.

Так, посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: 1) Генерального прокурора - 1,7 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Частиною 7 статті 81 цього Закону визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 9 статті 81 Закону № 1697-VII фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 90 Закону № 1697-VII визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Фінансування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється згідно з кошторисами, затвердженими заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки, визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою КМУ від 9 грудня 2015 року № 1090 (далі - Порядок № 1090, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, за пунктом 2 Порядку №1090 дія цього Порядку поширюється на прокурорів та інших працівників органів прокуратури.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

За пунктом 9 Порядку, періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1090 особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення розміру щомісячної надбавки за вислугу років, загальна сума надбавки за місяць визначається шляхом підсумовування надбавок, обчислених у відповідних розмірах за періодами місяця.

У такому самому порядку визначається сума щомісячних надбавок за вислугу років у разі зміни протягом календарного місяця розміру посадового окладу.

Згідно з пунктами 13- 16 Порядку № 1090 установлена надбавка за вислугу років виплачується щомісяця пропорційно відпрацьованому часу або часу служби.

Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, обласних прокуратурах (спеціалізованих прокуратурах на правах обласних).

Склад таких комісій затверджується Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівником обласної прокуратури (керівником спеціалізованої прокуратури на правах обласної).

Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки (особової справи) (у разі наявності) або відомостей про проходження служби (трудову діяльність) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують періоди проходження служби (стаж роботи).

У разі відсутності трудової книжки, а також у разі, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, неточні записи про час роботи (служби), підтвердженням періоду проходження служби (стажу роботи) є довідки, витяги з наказів та особових справ, особистих рахунків і відомостей про оплату праці та інші документи, які містять дані про періоди проходження служби (стаж роботи).

Період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, підтверджується свідками в порядку, встановленому законодавством.

Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1600 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури залишився на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано такими, що не відповідають Конституції України (і неконституційними).

Разом з цим, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХпередбачалося, що «за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.

Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

З набранням чинності Законом №113-IX питання винагороди прокурорів, які пройшли атестацію та яких переведено до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, регулює Закон, а питання винагороди тих прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, - підзаконний нормативний акт - постанова Кабінету Міністрів України.

Тож, оспорювані приписи Закону № 113-IX визначають відмінне від установленого статтею 81 Закону регулювання оплати праці прокурорів, що свідчить про відмінність у підході законодавця до питання винагороди прокурорів, а отже, про неоднакове ставлення до прокурорів попри те, що їх наділено єдиним юридичним статусом за обсягом гарантій забезпечення їх незалежності як невіддільного складника цього статусу.

Конституційний Суд таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, визнав не виправданою та вказав на її дискримінаційність.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX суперечить частині другій статті 24 Конституції України.

Отже, з огляду на визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX, після ухвалення Конституційним Судом рішення № 8-р(II)/2023, на прокурорів, в тому числі які не завершили процедуру атестації, розповсюджуються положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в контексті визначення розміру винагороди прокурорів.

Верховним Судом, після відкриття провадження у цій справі, аналізувались подібні правовідносини у постановах від 5 грудня 2024 року у справі №380/28500/23, від 21 березня 2025 року у справі №380/3566/24, від 08 травня 2025 року у справі № 280/2810/24, висновки у яких належить врахувати, вирішуючи цей спір.

У вказаних рішеннях Верховний Суд зазначив, що згідно із положенням статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок, зокрема, і надбавки за вислугу років. Тому, починаючи із 13 вересня 2023 року Кіровоградська обласна прокуратура, зважаючи на рішення Конституційного Суду України № 8-р(II)/2023, повинна здійснювати нарахування та виплату заробітної плати прокурорам з урахуванням складових, визначених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, як зазначалось, на момент подання позовної заяви, позивач поновлений рішенням суду на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, а отже - є прокурором регіональної прокуратури, що не пройшла атестацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Відповідачем оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років.

Отже, відповідач нараховує та виплачує посадовий оклад позивачу відповідно до статті 81 Закону без урахування надбавок, встановлених цією статтею, та інших виплат.

Посилання відповідача у спірних правовідносинах на Закон України «Про судоустрій і статус суддів», суд вважає помилковим, так як цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і не стосується та не регулює питання виплати або обмежень щодо розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури, в том числі і тих, які не пройшли атестації та поновлені на посадах за рішеннями судів.

З огляду на викладені обставини, зважаючи на висновки Верховного Суду, позиція прокуратури щодо здійснення обрахунку заробітної плати позивача у спірний період з розрахунку на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років, за аналогією із гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме згідно з частини десятої статті 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат, не ґрунтується на нормах закону та є неправомірною.

Аналогічний висновок, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 280/2810/24 тощо.

Отже, наявні правові підставі стверджувати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати не у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», що обумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.

Щодо обраного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного прав позивача у спірних правовідносинах, зважаючи на межі заявлених позовних вимог, є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату, у тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення, виплати за час перебування у відпустці в порядку та в розмірах, визначених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року, з урахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді за період з 29 липня 2024 року по 18 лютого 2026 року, а також виплатити різницю між належними до сплати та фактично отриманими виплатами.

Судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної прокуратури (пр. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 02910025) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, виплат за час перебування у відпустці в порядку та в розмірах визначених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 р., з урахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді за період з 29 липня 2024 року по 18 лютого 2026 року.

Зобов`язати Кіровоградську обласну прокуратуру здійснити перерахувати ОСОБА_1 заробітну плату, матеріальну допомогу на оздоровлення, виплати за час перебування у відпустці в порядку та в розмірах, визначених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року, з урахуванням надбавки за вислугу років та за виконання обов`язків на адміністративній посаді за період з 29 липня 2024 року по 18 лютого 2026 року, а також виплатити різницю між належними до сплати та фактично здійсненими виплатами.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК