Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №320/7036/26 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 18 лютого 2026 р.

Справа: №320/7036/26

Суддя: Панова Г. В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року м. Київ № 320/7036/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХФК "БІОКОН"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХФК "БІОКОН, в якому просить суд стягнути податковий борг в сумі 134 200,00 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до даних інформаційно - комунікаційних систем ДПС України (далі – ІКС ДПС), станом на 16.02.2026 за ТОВ "ХФК "БІОКОН" обліковується податковий борг у сумі 134 200,00 гривень, по податковому повідомленню-рішенню (форма 'ПС') № 43580/10-36-23-01/21672519 вiд 22.09.2025 після процедури адміністративного оскарження. Отже, ці обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Пановій Г.В. 17.02.2026 о 10 год 45 хв.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 19.02.2026 о 13 год. 00 хв.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у справі документами. Зокрема позивач та відповідач були повідомлені про час, місце та дату розгляду справи на їх електронні адреси, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 17.02.2026.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 18.02.2026 ТОВ «ХФК «Біокон» сформовано та направлено через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.09.2025 № 43580/10-36-23-01/21672519.

Таким чином, відповідач зазначає, що зважаючи на п. п. 56.18 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 19.02.2026, з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник податкового органу підтримав заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Також представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою 19.02.2026 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що враховуючи скорочені терміни розгляду такої категорії справ процесуальним законом не передбачено зупинення провадження у справах, які розглядаються в порядку статті 283 КАС України.

Заслухавши пояснення представник сторін, суд поставив на обговорення питання щодо здійснення подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, щодо якого представники сторін не заперечували.

Протокольною ухвалою, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХФК "БІОКОН (далі також – ТОВ "ХФК "БІОКОН", відповідач) (код ЄДРПОУ 21672519) є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.04.1997 за № 1067120000, зареєстроване за юридичною адресою: 08320, Київська обл., Бориспільський р-н, село Велика Олександрівка, вулиця Бориспільська, будинок 9.

ТОВ "ХФК "БІОКОН" перебуває на податковому обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (далі –, позивач), як платник податків за основним місцем обліку з 01.01.2026.

Згідно даних інформаційно – комунікаційних систем ДПС України (далі – ІКС ДПС), станом на 16.02.2026 за ТОВ "ХФК "БІОКОН" обліковується податковий борг у сумі 134 200,00 гривень, по податковому повідомленню-рішенню (форма 'ПС') № 43580/10- 36-23-01/21672519 вiд 22.09.2025 після процедури адміністративного оскарження (Рішення про підтвердження податкового повідомлення-рішення по розгляду скарги по суті № 35097/6/99-00-06-03- 01-06 вiд 08.12.2025).

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, у зв`язку з несплатою платником податків податкових зобов`язань, було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 14.01.2026 № 0000014-1301-3100, яку було направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 16.01.2026 та 02.02.2026 повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що вказана сума боргу відповідачем не сплачена.

Несплата відповідачем вищевказаної суми стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ «ХФК» «Біокон» було подано через електронний суд 18.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2025.

На підтвердження вказаного, надано копію адміністративного позову надісланого до Київського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми «ЄСІТС» Електронний суд від 22.09.2025 № 43580/10-36-23-01/21672519.

Суд зазначає, що приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, на переконання суду, наявність іншого судового спору предметом оскарження якого є протиправність застосованих податковим органом податкових повідомлень-рішень, на підставі яких було заявлено стягнення податкового боргу, свідчить про виникнення додаткових елементів спору, а тому останній не може бути вирішений за особливостями, встановленими ст. 283 КАС України, оскільки в такому випадку процедурна обмеженість розгляду, зумовлена терміновістю, не може превалювати над дотриманням належних гарантій судового захисту, які забезпечує загальне позовне провадження, та визначають суть права на судовий захист і повне виконання завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, оскарження ТОВ «ХФК» «Біокон» у судовому порядку податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.09.2025 № 43580/10-36-23-01/21672519, заявленого позивачем як підстава виникнення податкового боргу, на підставі якого подано означену заяву в порядку статті 283 КАС України, свідчить про неузгодженість такого грошового зобов`язання та, як наслідок, відсутність у відповідача податкового боргу.

Крім того, суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору за особливостями, встановленими статтею 283 КАС України з огляду на те, що в такому випадку процедурна обмеженість строків розгляду, зумовлена терміновістю, не може превалювати над дотриманням належних гарантій судового захисту, які може забезпечити позовне провадження за загальними правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

Щодо доводів представника позивача відносно пропуску відповідачем строку звернення до суду із заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідач вправі подати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд наголошує на тому, що в межах цієї справи суд, не вправі надавати оцінку протиправності/правомірності податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у м. у Київській області від 22.09.2025 № 43580/10-36-23-01/21672519, оскільки згідно усталеної правової позиції Верховного Суду у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Суд акцентує увагу, особливий порядок судового провадження за статтею 283 КАС України не призначений для розгляду спорів, а передбачений виключно для вирішення беззаперечних (безспірних) вимог податкового органу та враховує, що податковий орган має право звернутися до суду в загальному порядку (частина п`ята статті 283 КАС України), який дозволяє вирішити спір між сторонами з дотриманням визначених процедурних гарантій реалізації права особи на судовий захист.

Додатково, вирішуючи питання наявності чи відсутності в межах спірних відносин спору про право, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами четвертою та п`ятою статті 283 КАС України встановлено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Тобто, провадження у справах, порушених за заявою податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень в порядку статті 283 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінного від загального (позовного) провадження.

Суд звертає увагу, що спір про право в контексті застосування статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у частині першій статті 283 КАС України.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для звернення з відповідною заявою, або платник податків заперечує розмір або власне факт існування податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесена заява органу доходів і зборів. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв`язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.01.2019 у справі № 808/2981/14.

Щодо доводів представника позивача відносно того, що на час слухання цієї справи в суді за позовною заявою відповідача не відкрито провадження у справі, а також відсутня інофрмація, які інші процесуальні дії вчинені судом, зокрема залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви тощо, суд зазначає про таке.

У постанові від 12.12.2025 № 320/49063/23 Верховний Суд зазначив, що «…що контролюючий орган не вправі формувати податкову вимогу щодо зобов`язань, які на момент її винесення втратили статус узгоджених у зв`язку з їх судовим оскарженням. Податковий орган, отримавши від платника інформацію про початок процедури оскарження, має враховувати, що перебіг строків та процесуальні дії суду перебувають поза сферою контролю та впливу платника. Неналежна або затримана реєстрація позовної заяви з причин, пов`язаних з навантаженням суду чи дією Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», не може змінювати правової природи грошового зобов`язання та перетворювати його на податковий борг. Будь-яке інше тлумачення створювало б ризик штучного виникнення податкового боргу всупереч волевиявленню платника та підривало б гарантії ефективного судового захисту, передбачені статтею 55 Конституції України.»

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає, що з моменту подачі позовної заяви ТОВ "ХФК "БІОКОН" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2025 № 43580/10-36-23-01/21672519, податковий борг втратив статус узгодженого, а таке оскарження податкового боргу свідчить про наявність спору про право.

З огляду на викладене, враховуючи сукупність встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення податкового боргу в порядку статті 283 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХФК "БІОКОН" 134 200,00 грн. відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua