Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №320/25612/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Київ справа №320/25612/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України , Державного податкового Університета про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів стосовно залишення без розгляду заяви про надання адміністративної послуги та зобов`язати Державний податковий університет розглянути подану ОСОБА_1 та членами його родини заяву від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо надання адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності» згідно Закону України «Про адміністративну процедуру».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач що на законних підставах проживає разом з родиною у квартирі АДРЕСА_1 , яка є державною власністю та перебуває на балансі Державного податкового університету. Позивач вважає, що у зв`язку з цим Університет є належним органом для надання адміністративної послуги з видачі свідоцтва про право власності, а тому звертався до відповідача із заявами про приватизацію житла. Однак Університет листами від 22.02.2024 та 25.03.2024 відмовив у відкритті адміністративного провадження, у зв`язку з чим позивач звернувся зі скаргою до Міністерства фінансів України, яке, як суб`єкт управління державним житловим фондом, зобов`язане сприяти приватизації відповідно до постанови КМУ №572. Проте йому було відмовлено у розгляді скарги на підставі того, що питання не належать до публічно-правових відносин. Позивач вважає, що відповідачі порушили його право на тримання адміністративної послуги, не відкривши провадження і не створивши необхідних умов, що є порушенням Закону України «Про адміністративну процедуру». Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, Міністерство фінансів України, із поданим позовом не погодився. У відзиві на позовну заяву зазначив, що ані ОСОБА_2 , ані Державний податковий університет не є суб`єктом надання адміністративної послуги під номером 289 з ідентифікатором 00257 «Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла». Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» передбачено всі послуги, які Університет може надавати на платній основі. Серед зазначених послуг відсутні будь-які адміністративні послуги. Звертає увагу, що позивач фактично обґрунтував вимоги, зазначені у заяві, наявністю у нього права на приватизацію квартири. Отже, порушені питання у зверненні від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо розгляду заяви про приватизацію квартири виникли у процесі приватноправових відносин і не стосується публічно-правових відносин, а носять приватно-правовий характер та не підлягають розгляду відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». З наведеного вбачається, що у Державного податкового університету були відсутні підстави для відкриття адміністративного провадження та розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.02.2024 № Б-29/01-18 відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру». Також звернув увагу, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 45 Закону не підлягає розгляду, зокрема, заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов). А тому, враховуючи, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 367/4772/21 за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України та Державного податкового університету, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та 02.05.2025 проголошено короткий текст рішення (вступна та резолютивна частини), рішенням позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано Міністерство фінансів України та Державний податковий університет передати квартиру АДРЕСА_1 , - до комунальної власності Ірпінської міської ради Київської області для подальшої її приватизації ОСОБА_1 та членами його сім`ї; у задоволенні позову в іншій частині – відмовлено, така заява не підлягає розгляду в силу статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідач, Державний податковий університет, із поданим позовом не погодився. У відзиві на позовну заяву зазначив, що у Державного податкового університету не було правових підстав для відкриття адміністративного провадження та розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.02.2024 № Б-29/01-18 відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Стверджує, що адміністративна послуга «Видача свідоцтва про право власності» внесена до переліку та вказана під номером 289 з ідентифікатором 00257, яку здійснюють органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах делегованих повноважень, підлягає обов`язковому наданню через центри надання адміністративних послуг. Зазначена послуга в Розпорядженні фігурує під номером 289 з тим самим ідентифікатором — 00257. Водночас, у межах цього ідентифікатора інформація щодо приватизації житла відсутня. Звернув увагу суду, що вказаний перелік адміністративних послуг стосується виключно центрів надання адміністративних послуг і не охоплює заклади вищої освіти. Крім того, оскільки у провадженні суду перебуває цивільна справа № 367/4772/21 за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України та Державного податкового університету, відсутні правові підстави для розгляду заяви. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач надавав до суду відповіді на відзиви, в яких заперечив проти доводів відповідачів з мотивів їх необґрунтованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у відкритті провадження відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 з родиною мешкає у квартирі АДРЕСА_2 , яка є державною власністю, перебуває в управлінні Міністерства фінансів України та на балансі Державного податкового університету.

ОСОБА_1 звернувся до Державного податкового університету із зверненням від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо розгляду заяви про приватизацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Листами Державного податкового університету № 525/01-23 від 22.02.2024 та № 951/01-23 від 25.03.2024 заявнику було відмовлено у розгляді звернення.

Зокрема, зазначено, що відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їхнім бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. Таким чином ця стаття регулює приватизацію державного житлового фонду, проте вказує на наявність волевиявлення, тобто бажання передати у комунальну власність будинок. Тож передача державного житлового фонду у комунальну власність є правом, а не обов`язком Міністерства фінансів України. Окрім того, в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться цивільна справа № 367/4772/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету, Міністерства фінансів України, треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, голова комісії з реорганізації Університету державної фіскальної служби України Якубівський В. Л., про виконання умов трудового контракту з працівником. Питання та пропозиції, які зазначені у зверненні повністю відображаються у предметі та позовних вимогах позовної заяви у вищевказаній цивільній справі. Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Університет після винесення законного рішення у справі № 367/4772/21 буде діяти в межах чинного законодавства.

Не погоджуючись з такою відповіддю, 04.04.2024 позивач подав скаргу на бездіяльність адміністративного органу у порядку ст. 82 Закону України «Про адміністративну процедуру» до Міністерства фінансів України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Державного податкового університету як адміністративного органу щодо не проведення адміністративної процедури приватизації державного житлового фонду за заявою скаржника від 12.02.2024 № Б 29/01-18; зобов`язати Державний податковий університет розглянути адміністративну справу щодо приватизації квартири за заявою скаржника від 12.02.2024 № Б-29/01-18; вжити заходи до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації державного житлового фонду (згідно вимог Постанови КМ України від 8.10.1992 р. № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»»).

Розглянувши зазначену скаргу, Міністерство фінансів України, листом №16130-04/Б-642/975 від 13.05.2024 відмовило позивачу у розгляді скарги відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», мотивуючи відмову тим, що порушені питання у зверненні від 12.02.2024 № Б-29/01-18, що було надіслане Університету, виникли у процесі приватно-правових відносин і не стосуються публічно-правових відносин. Враховуючи вищенаведене, в Університеті не було підстав для відкриття адміністративного провадження та розгляду звернення відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру». Додатково зазначено, що порушене питання знаходиться на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області (справа № 367/4772/21). Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02.05.2025 у справі № 367/4772/21 за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України та Державного податкового університету, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано Міністерство фінансів України та Державний податковий університет передати квартиру АДРЕСА_1 , - до комунальної власності Ірпінської міської ради Київської області для подальшої її приватизації ОСОБА_1 та членами його сім`ї; у задоволенні позову в іншій частині – відмовлено. Рішення набрало законної сили.

За наслідками звернення позивача до Міністерства розвитку громад та території України 12 червня 2025 року позивач отримав електронною поштою від Міністерства розвитку громад та території України лист № 14153/32/10-25 від 11.06.2025 щодо розгляду звернення позивача від 30.01.2025 № Б-1026/0/2025 (лист Мінгромад з додатками додається), в якому повідомлено, що за результатами проведеної онлайн зустрічі було враховано зауваження ОСОБА_1 та вирішено питання про внесення до Реєстру адміністративних послуг інформації стосовно надавачів адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла».

Вважаючи, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача щодо надання адміністративної послуги, в порядку відповідно до Закону 2073-IX, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховується наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 12 Закону України «Про звернення громадян», визначено, зокрема, що якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України "Про адміністративну процедуру", вони розглядаються в порядку, встановленому зазначеним Законом України.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 № 2073-ІХ (далі - Закон № 2073-ІХ) цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-ІХ адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Статтею 21 Закону № 2073-ІХ визначено, що адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція).

Згідно із ст. 36 Закону №2073-IX адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.

Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.

Відповідно до ст. 38 Закону №2073-IX особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу. Заяву може бути подано однією особою (індивідуальна заява) або групою осіб (колективна заява).

Згідно із ст. 39 Закону №2073-IX заява подається в усній чи письмовій формі.

Письмова заява може бути подана в електронній або паперовій формі.

Заява, що подається в електронній формі, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до ст. 41 Закону №2073-IX заява подається до адміністративного органу, до компетенції якого належить вирішення порушеного в ній питання.

Відповідно до ст. 42 Закону №2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.

Статею 45 Закону №2073-IX визначено, що не підлягає розгляду:

1) анонімна заява (заява, із змісту якої неможливо встановити особу заявника);

2) повторна заява (заява, подана до того самого адміністративного органу тим самим заявником з того самого питання), за умови що попередня заява була вирішена по суті, крім випадку зміни істотних для вирішення справи обставин (умов);

3) заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов);

4) заява, що стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія цього Закону;

5) заява, в якій не викладено зміст вимоги заявника, вжито ненормативну лексику та/або образливі висловлювання;

6) заява, що містить заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Рішення про відмову у прийнятті заяви до розгляду у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, приймає посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, про що невідкладно повідомляється особа, яка подала заяву.

Згідно із частиною першою статті 69 Закону №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Статтею 78 Закону №2073-IX передбачено право на адміністративне оскарження, відповідно до якої право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону має особа, яка вважає, зокрема, що процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.

Особа, реалізуючи своє право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону, залежно від обставин справи може вимагати:

- припинення вчинення адміністративним органом певної дії;

- визнання дії адміністративного органу протиправною та усунення її наслідків;

- виконання адміністративним органом іншої дії, на яку особа має право і яка не була виконана на її вимогу;

- вчинення адміністративним органом необхідних дій з метою відновлення порушеного права, свободи чи законного інтересу особи, а також усунення негативних наслідків, відшкодування матеріальної шкоди;

- визнання бездіяльності адміністративного органу протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Особа може оскаржити до моменту прийняття адміністративного акта:

1) відмову щодо початку адміністративного провадження;

2) відмову в наданні статусу заінтересованої особи;

3) відмову щодо відводу посадової особи адміністративного органу (члена колегіального органу) або особи, яка сприяє розгляду справи;

4) рішення про зупинення або закриття адміністративного провадження;

5) відмову в наданні доступу до матеріалів справи або обмеження права особи на ознайомлення з такими матеріалами;

6) іншу процедурну дію та/або процедурне рішення у визначених законом випадках.

Скаргу на вчинення тієї самої процедурної дії, бездіяльність або прийняття того самого адміністративного акта може бути подано окремою особою (індивідуальна скарга) або групою осіб (колективна скарга) лише один раз, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Державного податкового університету із зверненням від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо розгляду заяви про приватизацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , керуючись Законом України "Про адміністративну процедуру".

Листами Державного податкового університету № 525/01-23 від 22.02.2024 та № 951/01-23 від 25.03.2024 заявнику було відмовлено у розгляді звернення з посиланням на те, що відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їхнім бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. Таким чином ця стаття регулює приватизацію державного житлового фонду, проте вказує на наявність волевиявлення, тобто бажання передати у комунальну власність будинок.

Таким чином, звернення позивача розглянуте відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", а не в порядку Закону України "Про адміністративну процедуру".

У відзиві на позовну заяву відповідачі стверджували, що ані Мінфін, ані Державний податковий університет не є суб`єктом надання адміністративної послуги під номером 289 з ідентифікатором 00257 «Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла». Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» передбачено всі послуги, які Університет може надавати на платній основі. Серед зазначених послуг відсутні будь-які адміністративні послуги. Звертає увагу, що позивач фактично обґрунтував вимоги, зазначені у заяві, наявністю у нього права на приватизацію квартири. Отже, порушені питання у зверненні від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо розгляду заяви про приватизацію квартири виникли у процесі приватноправових відносин і не стосується публічно-правових відносин, а носять приватно-правовий характер та не підлягають розгляду відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

При цьому, за наслідками розгляду скарги позивача на бездіяльність адміністративного органу у порядку ст. 82 Закону України «Про адміністративну процедуру» Міністерство фінансів України листом №16130-04/Б-642/975 від 13.05.2024 відмовило позивачу у розгляді скарги відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», мотивуючи відмову тим, що порушені питання у зверненні від 12.02.2024 № Б-29/01-18, що було надіслане Університету, виникли у процесі приватно-правових відносин і не стосуються публічно-правових відносин. Додатково зазначено, що порушене питання знаходиться на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області (справа № 367/4772/21). Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Тобто, відповідачі не прийняли до розгляду заяву та скаргу позивача, мотивуючи це тим, що порушені питання виникли у процесі приватно-правових відносин і не стосуються публічно-правових відносин.

Проте, такі доводи відповідачів спростовуються доказами, долученими позивачем до матеріалів справи, а саме листом Міністерства розвитку громад та території України № 14153/32/10-25 від 11.06.2025, у якому повідомлено, що до Реєстру адміністративних послуг внесено інформацію стосовно надавачів адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла».

Також зазначено, що за посиланням: https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-svidotstva-pro-pravo-vlasnosti-1384b3fa 6f78-41ac-940d-cbf11596f7f2 є можливість переглянути внесені зміни, запропоновані позивачем, до Реєстру адміністративних послуг інформації стосовно надавачів адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності на житло/Приватизація житла» (зображення додається).

А тому, на думку суду, зазначений лист повністю підтверджує позицію позивача про те, що є Університет є належним надавачем адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності».

При цьому, доводи відповідачів про те, що оскільки в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться цивільна справа № 367/4772/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету, Міністерства фінансів України, треті особи: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, голова комісії з реорганізації Університету державної фіскальної служби України Якубівський В. Л., про виконання умов трудового контракту з працівником, а тому питання та пропозиції, які зазначені у зверненні будуть розглянуті після винесення законного рішення у справі № 367/4772/21, не заслуговують на увагу, оскільки у відповідях на звернення та скаргу позивача, відповідачі лише додатково акцентували увагу на наявність цивільної справи, однак відмовляли у розгляді звернення та скарги саме з підстав відсутності публічно-правового спору, а не з підстави, визначеної ст. 45 Закону №2073-IX.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жодного рішення про відмову у прийнятті до розгляду звернення позивача з урахуванням Закону України "Про адміністративну процедуру" відповідачі не приймали. Доказів протилежного не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що звернення позивача розглянуте відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", оскільки жодна з вимог позивача, викладених у його зверненні, не відповідала критеріям, визначеним Законом України "Про адміністративну процедуру".

Водночас, суд зазначає, що рішення про відмову у прийнятті до розгляду звернення позивача з урахуванням пункту 4 частини 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру" (заява, що стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія цього Закону) відповідач не приймав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що відповідачі, розглядаючи заяву позивача та скаргу діяли не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Законом України "Про адміністративну процедуру" та фактично взагалі не здійснили її розгляд.

Тому, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідачів стосовно залишення без розгляду заяви про надання адміністративної послуги та зобов`язати Державний податковий університет розглянути подану ОСОБА_1 та членами його родини заяву від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо надання адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності» згідно Закону України «Про адміністративну процедуру».

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог статті 139 КАС України

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України та Державного податкового університету стосовно залишення без розгляду заяви про надання адміністративної послуги.

Зобов`язати Державний податковий університет розглянути подану ОСОБА_1 та членами його родини заяву від 12.02.2024 № Б-29/01-18 щодо надання адміністративної послуги 00257 «Видача свідоцтва про право власності» згідно Закону України «Про адміністративну процедуру».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного податкового університету (адреса вул. Університетська, буд. 31, м. Ірпінь, 08201, ЄДРПОУ 44550814) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.