Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №200/10040/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Справа№200/10040/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Верченко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.11.2024 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 23.06.2022 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія розрахована відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 200/2728/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії, проте під час виконання зазначеного судового рішення та проведення індексації пенсії позивача за 2024–2025 роки відповідач знову вчинив протиправні дії та обмежив гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розмір пенсії на загальну суму 3 944,40 грн, а саме: на 3 103,65 грн — у 2024 році та на 840,75 грн — у 2025 році.

Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

08 січня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація — м.Селидове) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 №345.

На виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 200/2728/25, відповідачем проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, з 15.11.2024 - на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2025 – на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,197 (у 2023 р.), 1,0796 (у 2024 р.)).

В зв`язку з надходженням позовної заяви ОСОБА_1 стосовно обчислення розміру пенсії управління переглянуто пенсійну справу позивача та розмір пенсії розпорядженням від 02.01.2026 приведено до відповідності, а саме з 15.11.2024 розмір пенсії обчислено без застосування обмеження в індексації. У зв`язку з чим вважає, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

До суду надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача вказує, що відповідач протиправно застосував обмеження до індексації, що прямо зафіксовано у самому протоколі перерахунку, а саме: «обмеження в індексації з 01.03.2024: – 3 103,65 грн»; «обмеження в індексації з 01.03.2025: – 840,75 грн». Оскільки право позивача на отримання доплати відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідачем не заперечується, предметом даного спору є виключно правомірність застосування відповідачем обмежень індексації, які призвели до заниження фактичного розміру пенсії та визначення її відповідачем у сумі 18 750,75 грн замість належних 22 695,15 грн.

Також вказує, що твердження відповідача про приведення у відповідність пенсійної справи безпідставними, у зв`язку з тим, що дані з веб-порталу ПФУ свідчать, що позивач реально отримує пенсію у розмірі лише 16 675,28 грн, що не відповідає розрахункам самого відповідача. Відповідачем не надано жодних розрахункових листів або довідок, які б підтверджували фактичну виплату боргу (різниці) за період з 15.11.2024 по теперішній час. Фраза відповідача про виправлення ситуації лише на «виплатний період січня 2026 року» підтверджує, що протягом попередніх місяців законні права позивача грубо ігнорувалися.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року витребувано у відповідача докази по справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року № 345.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі № 200/2728/25 апеляційну скаргу представника позивача Верченко Ольги Олександрівни задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 200/2728/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,0796, з 01.03.2025, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, з 15.11.2024 - на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. N 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2025 – на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2025 рок № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,197 (у 2023 р.), 1,0796 (у 2024 р.)), із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі № 200/2728/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 15.11.2024.

Розмір пенсії за віком (ст.27) (28368.94 * 0.36000) - 10212.82 грн.

Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 1 рік) - 23.61 грн.

Загальний розмір пенсії - 10236.43 грн.

Доплата до пенсії по Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" - 12458.72 грн.

Сума пенсії по Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 28368.94 грн) - 22695.15 грн.

Обмеження в індексації з 01.03.2025 року - 840.75 грн.

Обмеження в індексації з 01.03.2024 року -3103.65.

Розмір пенсії з надбавками - 18750.75 грн.

З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що Головний управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області переглянуто пенсійну справу позивача та розмір пенсії розпорядженням від 02.01.2026 приведено до відповідності, а саме з 15.11.2024 розмір пенсії обчислено без застосування обмеження в індексації, а саме розмір пенсії позивача з 15.11.2024 року становить 20354,40 грн, з 01.03.2025 року - 22695.15.

Згідно з довідкою від 05.02.2026 № 3064/04-16 щодо нарахованої та фактично виплаченої пенсії по пенсійній справі 057250004515 за період з 15.11.2024 по 28.02.2026 загальна сума боргу по пенсії ОСОБА_1 становить 141 748,30 грн.

Доказів виплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії на пільгових умовах, суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні положення в аналогічних редакціях містяться в ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Так, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Щодо індексації пенсій

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 5 ст. 2 зазначеного Закону у редакції, яка згідно з внесеними до неї Законом України від 15.02.2022 року № 2040-IX змінами застосовується з 01.03.2022 року).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, яка згідно з внесеними до неї Законом України від 15.02.2022 року № 2040-IX змінами застосовується з 01.03.2022 року) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок пенсії (для забезпечення індексації пенсії) постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 затверджено, зокрема Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Кабінетом Міністрів України щорічно приймалися постанови, якими визначався розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (індексації пенсії).

Так, були прийняті, зокрема:

- постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»

- постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»

- постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Кожною із зазначених постанов визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого відповідними пунктами постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, зазначеними постановами запроваджено тимчасове обмеження максимального розміру індексації пенсій сумою 1500 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилався на порушення прав ОСОБА_1 в частині обмеження основного розміру пенсії, гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Таке порушення, на думку представника позивача, полягало у застосуванні до його пенсії обмеження індексації з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

На підтвердження зазначених доводів представником позивача було надано протокол перерахунку пенсії (рішення № 057250004515 від 17.12.2025), відповідно до якого до пенсії позивача застосовано обмеження індексації: з 01.03.2024 — у розмірі 3103,65 грн, з 01.03.2025 — у розмірі 840,75 грн.

Таким чином, відповідач фактично порушив передбачену законодавством гарантію мінімального розміру пенсії для осіб, які працювали на шахтарських роботах, оскільки згідно з розрахунками розмір пенсії позивача виплачувався у меншому обсязі, ніж передбачено статтею 8 Закону № 345-VI. Тобто розмір пенсії було визначено нижче мінімально гарантованого законом рівня, що свідчить про порушення прав позивача.

Водночас відповідач не заперечував факт застосування обмеження індексації з 01.03.2024 та з 01.03.2025. У відзиві на позовну заяву зазначено, що порушення було усунуто самостійно, а саме, розпорядженням від 02.01.2026 здійснено перерахунок пенсії з 15.11.2024 без застосування відповідного обмеження.

Із наявних у матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії судом встановлено, що розмір пенсії позивача з 15.11.2024 становить 20 354,40 грн, а з 01.03.2025 — 22 695,15 грн.

Внаслідок проведеного перерахунку утворилася заборгованість за період з 15.11.2024 по лютий 2026 року в загальному розмірі 141 748,30 грн, що відповідачем не заперечується.

Отже, на момент розгляду справи відповідачем фактично усунуто порушення в частині обмеження основного розміру пенсії, гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та застосування обмеження індексації.

Разом з цим, фактична виплата пенсії здійснюється у розмірі 16 675,28 грн, що не відповідає визначеному після перерахунку розміру 22 695,15 грн.

Водночас виплату заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасного проведення перерахунку пенсії, відповідачем здійснено не було. Крім того, виплата пенсії позивачу продовжує здійснюватись у неналежному розмірі, тобто не відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

При цьому відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували правомірність виплати позивачу пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 8 зазначеного Закону, або наявність законних підстав для зменшення її розміру.

У зв`язку з цим право позивача на належне пенсійне забезпечення в цій частині залишається порушеним.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що відповідачем частково усунуто порушення прав позивача, а саме здійснено перерахунок пенсії з 15.11.2024 року без застосування обмеження індексації, однак порушення в частині виплати заборгованості, що утворилася внаслідок такого перерахунку, а також виплати пенсії у розмірі, що не відповідає вимогам статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», триває, суд з метою повного, всебічного та ефективного захисту прав позивача дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.11.2024 у неналежному розмірі, а саме не у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме не у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.11.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 15.11.2024 у неналежному розмірі, а саме не у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 15.11.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова