Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №686/22046/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22046/25

Провадження № 22-ц/820/645/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року про зупинення провадження у справі,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ОСОБА_1 зазначила, що з 22 грудня 2024 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, в якому сторони не мають дітей. Спільне життя подружжя не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння та довіри, різність їх характерів, наявність конфліктів і недомовленості. Сторони не підтримують шлюбні відносини, не проживають разом і не ведуть спільне господарство.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 грудня 2024 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1971.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України під час воєнного стану.

Суд керувався тим, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану в Україні, що перешкоджає його участі у розгляді справи, а тому провадження у справі слід зупинити.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не довів належними доказами своє перебування у складі військової частини, яка переведена на воєнний стан та залучена до виконання бойових завдань. Водночас відповідач не позбавлений можливості брати участь у розгляді справи шляхом подання відповідних клопотань і пояснень, однак він зловживає процесуальними правами та затягує судовий розгляд. Зупинення провадження у справі призведе до порушення конвенційного права позивачки на розгляд справи у розумний строк. Позивачка не отримала клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та не змогла висловити заперечення щодо цього клопотання. Суд першої інстанції не врахував чинні норми закону та правові висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки наявності підстав для перерви у розгляді справи та дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі №686/22046/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і призначено судове засідання.

15 грудня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зупинення провадження у справі у зв`язку з його перебуванням на військовій службі.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін (пункти 2, 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зазначила, що з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 5 грудня 2025 року №2497/2/4127 (а.с. 25) слідує, що майор ОСОБА_2 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та з 1 вересня 2025 року по теперішній виконує бойові (спеціальні) завдання у складі військової частини НОМЕР_1 .

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.

При цьому суд правомірно керувався тим, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 , який у зв`язку з проходженням військової служби не може прибути в судове засідання та висловити свою позицію щодо позову ОСОБА_1 , призведе до порушення принципів рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, що призведе до порушення її конвенційного права на розгляд справи у розумний строк, не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Процесуальні дії суду першої інстанції не вплинули на правильність вирішення ним питання про зупинення провадження у справі.

Посилання ОСОБА_1 на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у зазначених в апеляцій скарзі постановах, є необґрунтованими, оскільки ці висновки зроблені судом касаційної інстанції за інших встановлених судами обставин, встановлених судами у кожній справі.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи та застосував правильно норми чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року про зупинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Заворотна О.Л.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 49