Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №461/678/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/678/26 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 33/811/242/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,

встановив:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 27.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Згідно постанови суду у період з березня 2023 року по січень 2025 року помічником командира військової частини НОМЕР_1 – начальником фінансово-економічної служби підполковником ОСОБА_1 (який на момент скоєння правопорушення виконував обов`язки) застосовувалась пільга щодо неутримання військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, які не приймали безпосередню участь в заходах забезпечення національної безпеки і оборони.

Так, протягом березня - грудня 2023 року було недоотримано військовий збір з грошового забезпечення 72 військовослужбовців на загальну суму 95 635,27 грн. згідно довідки розрахунку за 2025 рік, за період з січня по грудень 2024 року з грошового забезпечення 136 військовослужбовців на загальну суму 270 535,20 грн. згідно довідки розрахунку за 2024 рік та у січні 2025 року з грошового забезпечення 83 військовослужбовців на загальну суму 31 748,14 грн. згідно довідки розрахунку за 2025 рік.

Відповідно до п. 88 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, закріплено, що помічник командира бригади з фінансово-економічної роботи – начальник фінансової служби відповідає за фінансове забезпечення бригади і зобов`язаний: організовувати і вести фінансове господарство бригади; забезпечувати планування, затребування необхідних коштів, вірогідність фінансового обліку і звітності; разом із заступниками командира бригади і начальниками служб складати та подавати на затвердження командира бригади кошторис на наступний період; вживати заходів для своєчасного грошового забезпечення особового складу та отримання заробітної плати працівниками; забезпечувати контроль за витрачанням коштів, додержанням фінансової дисципліни посадовими особами бригади, своєчасністю і повнотою відшкодування збитків, завданих державі внаслідок втрати, недостачі, крадіжки чи незаконного витрачання коштів і матеріальних цінностей; перевіряти підзвітність посадових осіб бригади; забезпечувати збереження грошових документів, довірених коштів і матеріальних цінностей; щоденно проводити звіряння наявності коштів і матеріальних цінностей з даними обліку; забезпечувати дотримання в бригади єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової звітності; організовувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку в підрозділах бригади та у військових частинах, матеріальне та фінансове забезпечення яких здійснюється відповідними службами бригади.

Також, відповідно до пункту 1.10. Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 (зі змінами), встановлено, що начальник фінансового органу зобов`язаний: організувати діяльність посадових осіб щодо здійснення фінансового забезпечення військової частини згідно з законодавством та цими Правилами; разом з іншими посадовими особами військової частини забезпечувати своєчасне і правильне планування та витребування коштів на потреби військової частини та інших частин, зарахованих до неї на фінансове забезпечення; забезпечувати своєчасну виплату грошового забезпечення, заробітної плати, інших виплат особовому складу частини, передбачених законодавством; забезпечити своєчасне здійснення установлених відрахувань грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу та перераховувати утримані суми за призначенням; забезпечити дотримання вимог бюджетного законодавства під час взяття бюджетних зобов`язань, їх реєстрації в органах Державної казначейської служби України та здійснення платежів відповідно до взятих зобов`язань; організувати і забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) у державному секторі, також інших нормативно-правових актів; своєчасно складати на підставі даних бухгалтерського обліку фінансову, бюджетну, статистичну, податкову звітність та подавати її за належністю; здійснювати аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності щодо причин зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, вживати заходів щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості; дотримуватися фінансової дисципліни; вживати заходів щодо усунення виявлених фінансових порушень, виконання обов`язкових вимог та рекомендацій/пропозицій підрозділів Служби внутрішнього аудиту.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2022 №1, підполковник ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків за посадою з лютого 2022 року, тобто з цього часу відповідав за забезпечення своєчасного здійснення установлених відрахувань грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу та перерахування утриманих сум за призначенням.

Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил У країни, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агенти).

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, тобто загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно пунктів 1.3., 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ставка збору становить: для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до пункту 168.1.1. ст. 168 р. IV ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу (підпункт 168.1.2. ст. 168 р. IV ПКУ).

Отже, під час виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. (пропорційно) військовослужбовцям за виконання бойових спеціальних завдань військова частина НОМЕР_2 зобов?язана була нарахувати, утримати та сплатити військовий збір у розмірі (1,5%).

Проте, підполковником ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо своєчасного здійснення відрахування військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та не перераховано суми за призначенням, що призвело до переплати грошового забезпечення, що в свою чергу завдало збитків державі в розмірі 194 015,53 грн.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , проходячи військову службу на посаді помічника командира військової частини НОМЕР_2 – начальника фінансово-економічної служби (на час скоєння правопорушення), будучи відповідальним за своїми посадовими обов?язками за додержанням фінансової дисципліни посадовими особами бригади, забезпечення своєчасного здійснення установлених відрахувань грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу та перерахування утриманих сум за призначенням, в порушення вимог п.16 розділу 1 та п.88 розділу 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, п.1.1О Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 (зі змінами) недбало поставився до посадових обов?язків та військової служби в цілому, що виразилось у не вжитті, у період з березня 2023 року по січень 2025 року, заходів щодо своєчасного здійснення відрахування військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та не перераховано суми за призначенням.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не враховано того, що його дії щодо несвоєчасного відрахування військового збору підлягають кваліфікації за ст.163-2 КУпАП, а не за ч.2 ст.172-15 КУпАП, і такі дії містять ознаки лише ознаки дисциплінарного проступку.

Розглянувши матеріали справи № 461/678/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП в умовах особливого періоду, що включає в себе період воєнного стану, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, яким судом першої інстанції надана належна та обґрунтована оцінка.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не підлягає відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП, необґрунтованими і таким, що не ґрунтуються на законі, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем з визначеним колом прав та обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, тобто спеціальним суб`єктом, який може бути підданий адміністративній відповідальності, в тому числі і за недбале ставлення до виконання військових обов`язків, що не суперечить ст.61 Конституції України, де зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

Постанова суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 27 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.