Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №461/263/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/263/26 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 33/811/240/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі прокурора Павленка Р.І., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

встановив:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 28.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст .45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом ЗО календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно пункту 2'7 Розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про знесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій -

чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою-чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Згідно наказу Львівської митниці №476-о від 01.06.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено з 01.06.2023 року ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, із займаної посади, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частиною 2 статті 65 ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, зі змінами.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, до 00:00 год. 01.02.2024.

Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями лише 16.03.2024 о 13:45 год., тобто несвоєчасно.

Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, у ОСОБА_1 - відсутні.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є Львівська митниця, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, 1, оскільки обов`язок подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виник у ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що остання звільнена з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.

Датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, 07 січня 2026 року, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення.

Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 16.03.2024 о 13:45 год., подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку зі закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає, що на час прийняття судом першої рішення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки НАЗК як орган уповноважений на виявлення правопорушень, пов`язаних з корупцією, дізналося про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, а саме несвоєчасного подання електронної декларації 16.03.2024 року, тобто з часу публікування декларації в Реєстрі декларацій.

На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та її захисники не прибули та про причини неявки не повідомили, що у відповідності до ч.6 ст.294 КупАП не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи № 461/263/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, який заперечив подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, і таке в апеляційній скарзі не оскаржується.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що провадження у справі підлягає у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що крім факту встановлення несвоєчасності подання декларації для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, необхідно також встановити відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації та чи є відповідна особа суб`єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Законодавцем у КУпАП не визначено поняття дати виявлення адміністративного правопорушення.

Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення – це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, у цьому випадку є, відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції у випадках, передбачених ст. 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) та, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 255 КУпАП, прокурор (статті 172-4 - 172-20).

Натомість, відповідно до абзацу п. 1 ст. 255 КУпАП, Національне агентство з питань запобігання корупції складає протоколи у випадках, передбачених, статтями 172-4 - 172-9 у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З огляду на зазначене датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме 07 січня 2025 року, а саме коли уповноваженою особою на складання протоколу встановлено всі обставини та склад правопорушення, опитано особу та встановлено відсутність поважних підстав на неподання декларації у визначений строк.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.