Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №449/360/18 — Львівський апеляційний суд

Справа № 449/360/18 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О

Провадження № 22-ц/811/3681/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Бухтоярової Оксани Василівни на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2025 року замінено відповідача ОСОБА_3 на його правонаступників – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів, передано на розгляд за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 – адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу незаконною, винесеною з порушенням судом норм процесуального права та незастосуванням судом норм матеріального права.

В частині заміни сторони у справі, вказує, що в ухвалі немає посилання на документи, на підставі яких замінені особи є спадкоємцями.

Окрім цього, залучивши співвідповідачів по справі, суд прийшов до висновку що справа вже не підсудна Перемишлянському районному суду Львівської області та направив справу за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

Звертає увагу на ч.2 ст. 31 ЦПК України, відповідної до якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Просить ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення заяви позивачеві(заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки дана справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання, розгляд справи по суті не почався, відповідно дана справа підлягає скеруванню за підсудністю. Оскільки справа не підсудна Перемишлянському районному суду Львівської області, а тому її необхідно передати за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно інформації приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Юзви Вікторії від 25.06.2025 року, встановлено, що спадкоємцями за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , суд прийшов до переконання про те, що справа не підсудна Перемишлянському районному суду Львівської області, а відтак її необхідно передати за підсудністю Сихівському районному суду м. Львова.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц (№ 61-17489св20) вказано, що «процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 , та вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Встановлено, що провадження у вказаній справі було відкрито 04 травня 2018 року. В ухвалі про відкриття провадження зазначено, що позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, справа підсудна Перемишлянському районному суду Львівської області, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної' підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування виключної підсудності.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п.10, 11 ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є зокрема розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Оскільки вказана справа перебуває в провадженні Перемишлянського районного суду Львівської області 6 років, провадження у справі було відкрите з дотриманням правил підсудності, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Бухтоярової Оксани Василівни - задовольнити частково.

Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2025 року в частині передачі на розгляд за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова. - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Перемишлянського районного суду Львівської області.

Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2026 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.