Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №447/2253/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/2253/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.

Провадження № 33/811/227/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Зубченко Ірини Іванівни, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Зубченко І.І. на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року,

встановив:

постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот пять) грн 60 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 25.07.2025 о 00 год. 40 хв. у с. Розвадів, дорога С140923 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії. Порушення вчинене повторно протягом року, 11.07.2025 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Зубченко І.І. подала апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, судових повіток не отримував, у судовому засіданні участі не брав, з матеріалами справи не був ознайомлений. Про існування постанови суду ОСОБА_1 стало відомо 15 січня 2026 року, після накладення арешту на грошові кошти на його банківському рахунку.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, матеріали справи не містять жодного відеозапису який би фіксував процес руху транспортного засобу та виконання ОСОБА_1 функцій водія.

Вважає, що фактичної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції не здійснювалося, адміністративний протокол складено без його участі, для підписання йому не надавався та ним не підписувався, що свідчить про недотримання вимог КУпАП під оформлення матеріалів справи та впливає на оцінку допустимості такого доказу.

Звертає увагу, що до матеріалів справи не додано ні копію постанови на підтвердження факту повторності правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП протягом року, ні довідку поліцейського.

Заслухавши доводи адвоката Зубченко І.І., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401795 від 25.07.2025;

- витягом із адмінпрактики, відповідно до якого ОСОБА_1 11.07.2025 керував транспортним засобом «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а. ПДР України та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», тобто вчинив адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність ч.2 ст. 126 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста).

Поряд з цим, доводи сторони захисту про те, що судом першої інстанції безпідставно накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на ОСОБА_1 , вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Так, диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою суду першої інстанції, 25.07.2025 о 00 год. 40 хв. у с. Розвадів, дорога С140923 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії. Порушення вчинене повторно протягом року, 11.07.2025 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Водночас, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів, працівники поліції під`їхали до транспортного засобу марки «Toyota Avensis» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому знаходився ОСОБА_1 .

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права керування таким є правильними.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років накладене відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутністю обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката Зубченко Ірини Іванівни – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ