Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №686/18099/24 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18099/24

Провадження № 2/686/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі, в обґрунтування якого вказала, що позивачка є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачці на праві власності належить житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою. Відповідачка не допускає позивачку до будинку, перешкоджає у користуванні земельною ділянкою, будь-які варіанти поділу будинку та земельної ділянки відкинула, у зв`язку з чим позивачка просить поділити в натурі житловий будинок та земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила задовольнити і поділити в натурі житловий будинок та земельну ділянку відповідно до першого варіанту поділу згідно висновку судової експерти, виділивши позивачці у власність частину позначену зеленим кольором, а відповідачці виділити в натурі частину позначену блакитним кольором.

В судовому засіданні представник відповідачки позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що відповідачка постійно проживає у вказаному житловому будинку і це її єдине житло, позивачка у будинку не проживає, має інше житло, а тому просить поділити житловий будинок та земельну ділянку в натурі згідно висновку експерти за першим варіантом розподілу, при цьому виділити відповідачку частину будинку та земельної ділянки позначену зеленим кольором, а позивачці частину житлового будинку та земельної ділянки позначену блакитним кольором.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду. дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_3 належить на праві власності частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 24 травня 2000 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лещишиною Т.В., зареєстр. в реєстрі за № 758, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 382767342 від 13.06.2024.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 284162 ОСОБА_3 належить на праві спільної власності земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , а співвласником вказаної ділянки є ОСОБА_4 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 38274983 від 13.06.2024 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 звертаючись до суду із позовом про поділ майна у натурі вказувала, що відповідачка перешкоджає у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, яка належить позивачці на праві власності, згоди щодо поділу майна із відповідачкою не досягнуто.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з частинами першою, другою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 та від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Схожі за змістом висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22) зроблені такі висновки:

«тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).

… суд зазначив, що, скільки спір вирішений у судовому порядку з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, то відмова органу місцевого самоврядування у наданні згоди на такі роботи не має істотного значення для правильного вирішення спору. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується із такими висновками судів попередній інстанцій, оскільки завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами. Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, немає значенні для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації.

Положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки. Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи. Таким чином, у суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна. Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. За таких обставин відсутні підстави для відступу від висновків, викладених у постановах: від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22, ухвалених Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду».

Допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19)».

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з висновком експерта № 1207/024 від 07.10.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи поділ житлового будинку і господарських будівель, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 відповідно до рівних ідеальних рівних часток співвласників технічно не можливо, водночас поділ в натурі зазначено житлового будинку і господарських будівель з незначним відхиленням (до 10%) від ідеальних часток свівласників є технічно можливим.

Об`єднана Палата КЦС Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року, погоджуючись з висновком судів попередніх інстанцій у справі № 707/2516/18, зауважила, що під час поділу будинку, який знаходиться у спільній частковій власності, на окремі частки, розглядаючи варіанти такого поділу на підставі наданих висновків відповідної технічної експертизи, суд має сукупно враховувати, керуючись принципом розумності, певний перелік ключових критеріїв: 1) відповідність такого поділу найкращим інтересам сторін спору; 2) наближеність кінцевого результату такого поділу до ідеальних часток кожного із співвласників будинку; 3) забезпечення можливості експлуатації частин будинку після його поділу як окремих об`єктів нерухомості; 4) мінімальний обсяг переобладнань будинку, затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, які необхідні для реалізації відповідного поділу.

У висновку експерта № 1207/024 від 07.10.2025 експертом запропоновано два можливі варіанти поділу будинковолодіння, виходячи з розрахунку по 1/2 та 1/2 ідеальній частині кожному зі співвласників, з визначенням розміру грошової компенсації в разі зменшення частки.

Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні зазначили, що перший варіант розподілу житлового будинку є найбільш прийнятним для сторін, оскільки найбільш наближений до ідеальних часток співвласників, передбачає менший обсяг будівельних робіт для перебудови.

Згідно запропонованого 1-го варіанту розподілу домоволодіння вартість часток становить :

загальна вартість частки домоволодіння, яка припадає першому співвласнику після поділу становить 332671 грн., що складає 49,83% (-0,34 % відхилення вартості та +1,75 кв.м. відхилення від площі житлового будинку, які припадають в домоволодінні на частку співвласника);

загальна вартість частки, яка припадає другому співвласнику, після поділу становить – 334 961 грн., що складає 50,17% (+0,34% відхилення від вартості та -1,75 кв.м. відхилення від площі житлового будинку, які припадають в домоволодінні на частку співвласника).

Отже згідно 1-го варіанту розподілу житлового будинку з окремими входами, виходами, з незначним відхиленням (менше 10%) від ідеальних часток та у відповідності до вимог державних будівельних норм (додаток №2 до висновку): першому співвласнику (1/2 частки) пропонується виділити наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені блакитним кольором):

№2 житлова кімната – 13,1 кв.м., № 3 житлова кімната – 11,9 кв.м. (згідно техпаспорту 12.3 кв.м.), загальною площею 25,0 кв.м (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.) та житловою площею 25,0 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.)

з господарських будівель : черепичний хлів «В» та цегляний погріб «Г».

другому співвласнику (1/2 частки) пропонується виділити наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені зеленим кольором) :

№ 1 коридор – 5,1 кв.м., № 4 кухня ( з переобладнанням під житлову кімнату) – 10,6 кв.м. (згідно техпаспорту – 11,0 кв.м.), № 5 комора (кладовка) – 5,8 кв.м. (згідно техпаспорту 6,4 кв.м.), загальною площею 21,5 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 22,5 кв.м.) та житловою площею (з врахуванням переобладнання кухні під житлову кімнату 10,6 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту – 11,0 кв.м.);

з господарських будівель : цегляний хлів «Б».

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 проживає на даний час у спірному будинку, що підтверджується актом про фактичне проживання від 11.12.2025 № 190-17, складеним старостою старостинського округу з центром в с. Давидківці, суд дійшов висновку щодо поділу житлового будинку згідно першого варіанту (додаток № 2 до висновку експерта) та виділити :

позивачу ОСОБА_3 наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені блакитним кольором): №2 житлова кімната – 13,1 кв.м., № 3 житлова кімната – 11,9 кв.м. (згідно техпаспорту 12.3 кв.м.), загальною площею 25,0 кв.м (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.) та житловою площею 25,0 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 25,4 кв.м.), з господарських будівель : черепичний хлів «В» та цегляний погріб «Г».

відповідачу ОСОБА_4 наступні приміщення у будинку «А-1» (позначені зеленим кольором) : № 1 коридор – 5,1 кв.м., № 4 кухня ( з переобладнанням під житлову кімнату) – 10,6 кв.м. (згідно техпаспорту – 11,0 кв.м.), № 5 комора (кладовка) – 5,8 кв.м. (згідно техпаспорту 6,4 кв.м.), загальною площею 21,5 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту 22,5 кв.м.) та житловою площею (з врахуванням переобладнання кухні під житлову кімнату) 10,6 кв.м. (виходячи з даних техпаспорту – 11,0 кв.м.); з господарських будівель : цегляний хлів «Б».

Згідно 1-го варіанту поділу необхідно провести будівельно-монтажні роботи :

позивачу :

-демонтувати віконний блок АДРЕСА_2 , влаштувати на його місці дверний проріз та встановити подвійний вхідний дверний блок;

-демонтувати дверний блок (дверну коробку) № НОМЕР_1 в перегородці між приміщеннями № 2 і № 3 та закласти дверний проріз цеглою;

- влаштувати дверний проріз №3 в перегородці між приміщеннями № 2 і №3 та встановити дверний блок;

-демонтувати опалювальну піч (грубу) в приміщенні № 3,

-влаштувати цегляну перегородку з дверним прорізом в приміщенні № 3 з послідуючим встановленням дверного блоку в результаті чого утворюються окремі приміщення прихожої та кухні, для забезпечення частини будинку першого співвласника повним комплексом необхідних приміщень;

відповідачу:

-демонтувати дверний блок № 4 в стіні між приміщенням № 1 та № 2 та закласти дверний проріз цеглою;

-демонтувати опалювальні та кухонні печі в приміщеннях № 4 та № 5;

-демонтувати перегородку між приміщенням № 4 та № 5.

Згідно з висновком № 1207/024 від 07.10.2025 відступ від ідеальних часток по першому варіанту складає на 247 грн. менше для ОСОБА_4 , у зв`язку з чим з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню грошова компенсація в сумі 247 грн.

Нормами статей 120, 125 ЗК України встановлено, що в разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно варіанту І, визначеного додатком №5 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1207/024 від 07.10.2025, визначено порядок поділу земельної ділянки, у відповідності до якого:

ОСОБА_3 слід виділити частину земельної ділянки:

площею 0,0117 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-1,

площею 0,1133 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 22-21-20-19-18-17-24-25-26-27-28-29-30-31-32.

ОСОБА_4 слід виділити частину земельної ділянки:

площею 0,1250 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 2-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-7-6-5-4-3-2.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 181, 316, 317, 319, 355, 356, 358, 367 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі – задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 виділивши :

ОСОБА_3 в натурі 1/2 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : будинку «А-1»: №2 житлова кімната – 13,1 кв.м., № 3 житлова кімната – 11,9 кв.м., загальною площею 25,0 кв.м та житловою площею 25,0 кв.м., з господарських будівель : черепичний хлів «В» та цегляний погріб «Г»;

ОСОБА_4 в натурі 1/2 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : у будинку «А-1» № 1 коридор – 5,1 кв.м., № 4 кухня (з переобладнанням під житлову кімнату) – 10,6 кв.м., № 5 комора (кладовка) – 5,8 кв.м., загальною площею 21,5 кв.м. та житловою площею 10,6 кв.м.; з господарських будівель : цегляний хлів «Б».

Поділити в натурі земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 виділивши :

ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки:

площею 0,0117 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-1,

площею 0,1133 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 22-21-20-19-18-17-24-25-26-27-28-29-30-31-32.

ОСОБА_4 1/2 частину земельної ділянки:

площею 0,1250 га у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 2-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-7-6-5-4-3-2.

Припинити за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 6825082401:01:001:0544, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 247 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 19.02.2026.

Суддя: