Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №682/272/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №682/272/26

Провадження №2-а/682/20/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 р. м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Матвєєвої Н.В.

секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову № 268 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначив, що у вересні 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень, постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, вважає незаконною з наступних підстав. Так копія зазначеної постанови була вручена позивачу за його заявою в Славутському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 05.02.2026 р. без зазначення номеру постанови та дати її винесення, а лише з відміткою, що постанова №268 від 02.09.2025 р. не оскаржена і набрала законної сили 13.09.2025 року.

Зі змісту постанови слідує, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 не з?явився, без поважної причини до 05.06.2025 року (день вчинення правопорушення) до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду з метою визначення своєї придатності до військової служби. Пізніше 28.08.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і під час складання протоколу №694 від 28.08.2025 року було виявлено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 є непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Згідно з вимогами Закону України «Про внесення змін до п.2 розділу ІІ «Заключні та перехідні положення Закону України «Про внесення змін в деякі закони України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», військовозобов?язаний ОСОБА_1 до 05 червня 2025 року повинен був повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, проте вимоги зазначеного Закону не виконав, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження ВЛК самостійно не звернувся і від повторного проходження ВЛК ухилився.

Таким чином, своїми неправомірними діями, які виразились у не проходженні військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби та стану здоров?я військовозобов?язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затверджених Постановою Кабінету №921 від 07.12.2016 року (втратила чинність з 05.01.2023 року) від 30.12.2022 р. (вступила в дію з 05.01.2023 року), абзацу 4 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів (додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України

№1487 від 30.12.2022 року (вступила в дію з 05.01.2023 року), частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини третьої та абзацу 4 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абзацу третього частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тa вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення вказаних дій в особливий період. В резолютивній частині постанови зазначено: «Притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн», однак не зазначено про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, як зазначено в санкції зазначеної частини цієї статті. Щодо обставин вчинення зазначеного адміністративного правопорушення позивач зазначив, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строкову військову службу не проходив, так як був визнаний непридатним до військової служби, однак коли проводився призов на строкову військову службу, то його постійно викликали для проходження ВЛК та визнавали непридатним до військової служби.

28.08.2025 року в м. Нетішин, де він працював, він був затриманий працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його затримали та утримували декілька днів під охороною в приміщені колишнього дитячого садочка по АДРЕСА_1 , після проведення ВЛК та визнання його придатним до військової служби його було мобілізовано та 01.09.2025 року направлено для проходження військової служби у навчальну військову частину, а в подальшому в зону бойових дій. Після отримання легкого поранення під час участі в бойових діях, йому було надано відпустку з подальшим проходженням реабілітації в військовому шпиталі ( АДРЕСА_2 ), де він перебуває в

даний час. Під час перебування у відпустці за місцем його проживання йому стало відомо про виклик до Славутського відділу ДВ з приводу необхідності сплати штрафу.

05.02.2026 року він звернувся до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де йому було надано копію постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень. Тобто, позивачем з поважних причини пропущено строк оскарження постанови, так як до 05.02.2026 року йому нічого не було відомо про винесення щодо нього постанови та накладення стягнення у виді штрафу. Позивач вважає, що його безпідставно та неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Просив суд скасувати постанову № 268 від 02.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а справу про адміністративне правопорушення, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі адміністративним позовом. На виконання ухвали суду від 09.02.2026 року, відповідачем у справі – ІНФОРМАЦІЯ_4 надано адміністративну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити, а розгляд справи проводити у його відсутність та відсутність позивача.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову №268 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився до 05.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Пізніше 28.08.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і під час складання протоколу №694 від 28.08.2025 року, було виявлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 є непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Згідно з вимогами ЗУ «Про внесення змін до п. 2 розділу ІІ «Заключні та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до в деякі закони України» щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», військовозобов`язаний ОСОБА_1 до 05.06.2025 року повинен був повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, проте вимоги зазначеного Закону не виконав, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження ВЛК самостійно не звернувся, і від повторного проходження ВЛК ухилився.

Таким чином, своїми неправомірними діями, які виразились у непроходженні військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби та стану свого здоров?я військовозобов?язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 п. І Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року (втратила чинність з 05.01.2023 року), абзацу 4 п. І Правил військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів (додаток № 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників. військовозобов?язаних та резервістів»), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року (вступила в дію з 05.01.2023 року). частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини третьої та абзацу 4 частини десятої статті І Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу». абзацу третього частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення вказаних дій в особливий період.

На вимогу суду відповідачем надані матеріали адміністративної справи, які досліджені судом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст.7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За визначенням, наведеними у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни України зобов`язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Згідно з п. 2,4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно з ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Згідно п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).

Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відтак з приведених положень законодавства слідує, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Таким чином, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

В позові позивач вказує, що він строкову службу не проходив, так як був визнаний непридатним до військової служби, однак коли проводився призов на строкову військову службу, то його постійно викликали для проходження ВЛК та визнавали не придатним до військової служби, натомість доказів на підтвердження зазначеної обставини суду не надав.

4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції: «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач ОСОБА_1 визнавався обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

А отже відсутні підстави вважати, що позивач зобов`язаний був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Наведене дає підстави прийти до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з`ясовано: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, та без належного дослідження винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 і накладено на нього штраф в сумі 17000 грн, що суперечить санкції ч.3 ст.210-1 КУпАП.

При цьому, враховуючи, що норма статті 210-1 КУпАП є банкетною, в постанові не зазначений нормативний акт, що передбачає відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не вказано за якою статтею позивача визнано винуватим та накладене стягнення не передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права (розгляд справи здійснено без ОСОБА_1 , який на час розгляду справи був мобілізований до лав ЗСУ, про що свідчить відмітка у військовому квитку) та у зв`язку з цим його висновок про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не відповідає обставинам справи, суд знаходить за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Отже, оцінивши відповідно до ст. 90 КАС України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач не довів факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності порушника без належного повідомлення останнього про розгляд справи, тому постанову у справі про адміністративне правопорушення №268 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. 65 Конституцією України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ст. 1, 6, 7, 9, 2101, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 279, 280, 283, 288 КУпАП, ст. 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №268 від 02.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, задовольнити.

Скасувати постанову № 268 від 02.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Матвєєва Н.В.