Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №487/603/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/603/26

Провадження № 3/487/322/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суду м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Карбівничої А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшли матеріали по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП згідно з протоколом серії ВАД № 873953 від 15.01.2026.

Зі змісту протоколу від 15.01.2026 серії ВАД № 873953 слідує, що 15.12.2025 о 23:30 год, за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 приділила недостатньо уваги вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2012 року народження, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме 15.12.2005 о 23:30 год, знаходячись у «Каштановому сквері» біля будинку 65 по вулиці Велика Морська в місті Миколаєві, розпивав горілку у кількості 1 л, міцністю 40%, якому на момент вчинення правопорушення виповнилося 13 років.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою, не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Вимоги ст.268 КпАП України не передбачають обов`язкову присутність особи під час розгляду справи за ч.1 ст.178 цього Кодексу.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють наступає у разі ухилення їх від виконання передбачених законодавством обов`язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що на батьків покладається обов`язок виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, суд вважає доказаною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона неналежно виконувала обов`язки щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статей 33, 34 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

При визначені виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, у протоколі про адміністративне правопорушення зобов`язалася посилити контроль за вихованням сина ОСОБА_3 , 2012 року народження. Таким чином, з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження, передбаченого санкцією ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».

Керуючись статями 23, 33, 34, 283-284, 289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн, який перераховувати за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: справа №487/603/26.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, має бути надано суду, який виніс постанову.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку, що передбачені ст. 294 КУпАП України.

Суддя: К.М. Скоринчук