Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №304/2251/25 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2251/25 Провадження № 3/304/115/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червона Поляна Чаплинського району Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , начальника варти другого стрілецького взводу військової частини НОМЕР_2 , громадянина України,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 009982Е від 27 вересня 2025 року видно, що того ж дня о 20.20 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку уповноваженими посадовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Зазначені дії ОСОБА_1 помічником начальника відділу ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явився, однак його представник – адвокат Постольник О.С. направила до суду клопотання, в якому просила розглянути справу у їх відсутності та зарити провадження у такій на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування вказаної позиції зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України та з 25 вересня по 09 жовтня 2025 року перебував у щорічній відпустці, що у свою чергу підтверджується відпускним квитком № 1393 від 25 вересня 2025 року. З 27 по 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 з дівчиною вирішили відпочити у готелі на території гірськолижного курорту «Красія» (с. Вишка, Ужгородського району, Закарпатської області) та з цією метою її підзахисний придбав квитки на поїзд Дніпро – Ужгород (туди й назад), а також забронював купол готелю на відповідний період, про що захисник долучає відповідні докази. Також вказує, що після прибуття до Ужгорода ОСОБА_1 потрібно було доїхати до місця призначення автомобільним транспортом та по дорозі у місті Перечин він був зупинений для перевірки документів. Мав при собі всі документи, пояснив представникам Державної прикордонної служби мету перебування на Закарпатті, про що надав документальні підтвердження, однак це не задовольнило прикордонників, оскільки такі вважали дійсними його намірами перетнути кордон України, а відтак ОСОБА_1 був затриманий для з`ясування обставин. Зміг доїхати до місця відпочинку лише після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а після завершення відпустки – повернувся до місця служби, де наразі й перебуває.

Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також позицію сторони захисту, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 009982Е від 27 вересня 2025 року, не завірені жодним чином протокол про адміністративне затримання від 27 вересня 2025 року (з місцем складання протоколу – н. п. Новоселиця) та протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27 вересня 2025 року (з місцем складання протоколу – селище Великий Березний), документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 , а також рапорт інспектора Д.Назаренка від 27 вересня 2025 року та Схема затримання громадянина України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 009982Е від 27 вересня 2025 року, того ж дня о 20.20 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку уповноваженими посадовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Дослідивши вказані докази, суддя вважає, що такі не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки не вказують на наявність у його діях прямого умислу на незаконний перетин Державного кордону України.

Так, протокол про адміністративне правопорушення доводить виключно факт перебування ОСОБА_1 у прикордонній смузі на напрямку 202 прикордонного знаку (околиця населеного пункту Перечин), на відстані 7 000 м до лінії Державного кордону України. При цьому протокол про адміністративне затримання та протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27 вересня 2025 року є не завіреними фотокопіями, а відтак в якості доказів використані судом бути не можуть.

Крім того суддя зважає на те, що фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, судді не надано.

Натомість адвокатом Постольник О.С., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суду надіслано належні та допустимі докази на спростування обставин протоколу, а саме відпускний квиток від 25.09.2025 № 1393 на ім`я старшого сержанта ОСОБА_1 про щорічну основну відпустку за 2024 рік з 25 вересня по 09 жовтня 2025 року, тривалістю п`ятнадцять календарних днів; посадкові документи на прізвище, ім`я ОСОБА_3 , відправлення Дніпро-Головний – Ужгород, дата відправлення 26.09.2025/дата прибуття 27.09.2025, а також зворотний – відправлення Ужгород/призначення Дніпро-Головний, дата відправлення 01.10.2025/дата прибуття 02.10.2025; платіжна інструкція 2.296410545.1 від 06.09.2025, платник ОСОБА_1 , сума 3 600 грн, призначення платежу – передоплата за проживання.

Крім цього у сукупності з обставинами, викладеними у запереченнях захисника та наданих нею доказах, суддя враховує долучені до матеріалів заперечення скриншоти щодо бронювання ОСОБА_1 місця відпочинку, оскільки такі є достовірними, логічними, вкладаються у час і дату події протоколу, а також є пов`язаними з обставинами події, що відображена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенаведених обставин суддя дійшов висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 7 000 м від лінії державного кордону, не може слугувати доказом наміру в нього незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.