Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №953/815/22 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/815/22 Головуючий І-ї інстанції – Садовський К.С.

Провадження № 33/818/774/26

Категорія: ст.481 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Гєрцик Р.В., перевіривши апеляційну скаргу захисника Вишневецької Т.А. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України, стосовно ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 грн. та стягнуто з нього на користь держави суму судового збору в розмірі 496 грн. 00 коп.

Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 03 грудня 2025 року заяву Харківської митниці ДМС України задоволено, поновлено строк пред`явлення до виконання постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року по справі № 953/815/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України.

09 січня 2026 року захисник Вишневецька Т.А. подала апеляційну скаргу, в якій за її змістом просить скасувати постанову суду першої інстанції, а також подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , без його належного повідомлення про час та місце судового розгляду.

Вказує, що довідка про доставку СМС-повідомлення від 24.01.2022 року не є належним сповіщенням ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, оскільки, всупереч Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень, затвердженого наказом ДСАУ від 01.06.2023 року №73, ОСОБА_1 заявка про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення до суду не подавалась та в матеріалах справи відсутня.

Копію оскаржуваної постанови судді суду першої інстанції від 22.02.2022 року ОСОБА_1 також не отримував. про факт її винесення йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи на підставі заяви від 24.10.2025 року.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульовано КУпАП. Зокрема, подання апеляційної скарги на постанову судді, винесеної за наслідками розгляду справи, заяви чи клопотання учасника провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Зокрема, відповідно до Рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто, уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її ухвалення.

Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок при здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (справа «Рябих проти Росії», заява №52854/99, рішення від 24.07.2003р.- пункти 51-52; справа «Науменко проти України», заява №41984/98, рішення від 09.11.2004р. - пункт 91).

Так, 22.02.2022 року постановою судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення в межах даної статті, стягнуто суму судового збору.

Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що 22 лютого 2022 року при постановленні оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не був присутній, (а.с. 25)

Про час та місце судового розгляду ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення йому судової повістки у виді СМС-повідомлення за номером мобільного телефону, особисто зазначеному ним у його письмових поясненнях до протоколу (+380972720950, а.с. 9).

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про судове засідання, оскільки судова повістка була направлена йому шляхом СМС-повідомлення, що суперечить нормам Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень, затвердженого наказом ДСАУ від 01.06.2023 року №73, апеляційний суд приймає до уваги.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, номер телефону, за яким суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 про судові засідання, був зазначений особисто ним в його письмових поясненнях, доданих до протоколу, та захисник не спростовує той факт, що зазначений номер належить (чи належав на той час) ОСОБА_1 .

При цьому, якщо учасник надав суду телефон та/чи електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі, особистих поясненнях), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні, не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 особисто підписав складений щодо нього протокол, отримав його копію, а тому був обізнаний, що надалі матеріали про порушення ним митних правил будуть направлені для розгляду до суду.

Обгрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року, захисник Вишневецька Т.А. посилається на те, що про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 дізнався лише 24.10.2025 року після ознайомлення з матеріалами справи що підтверджується відповідною заявою, наявною у матеріалах справи (а.с. 31)

Водночас, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.03.2025 у справі №607/26888/18 (провадження № 51-544км24) адвокат, який набув повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження, не має підстав для поновлення цього строку.

Так, як убачається з матеріалів справи, захисник Вишневецька Т.А. діє в інтересах ОСОБА_1 , зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правничої допомоги №б/н від 03.11.2025 року. (витяг з договору, а.с. 39)

Строк на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду першої інстанції закінчився 04 березня 2022 року. Однак, з апеляційною скаргою захисник Вишневецька Т.А. звернувся лише 09.01.2026 року, тобто, поза межами строку на апеляційне оскарження.

При цьому, враховуючи, що захисник ОСОБА_1 – Вишневецька Т.А. є адвокатом, тобто, професійним фахівцем у галузі права, то він ознайомлений зі встановленими КУпАП строками звернення до суду з апеляційною скаргою, а також підставами для їх поновлення.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Поважними причинами слід вважати обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.

Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.

Вирішуючи питання, чи були причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

З огляду на відсутність змістовних і вагомих доводів щодо неможливості звернення зі скаргою у встановлений законом строк, апеляційний суд вважає, що пропуск строку на звернення до суду з апеляційною скаргою у зв`язку з ознайомленням ОСОБА_1 з матеріалами справи лише 24.10.2025 року, без надання обґрунтованих доказів неможливості реалізувати свої права у відповідності до ст.294 КУпАП - не є поважною причиною пропуску строку.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами. Клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що клопотання захисника Вишневецької Т.А. не містить відомостей про наявність поважних об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, враховуючи положення ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала.

Апеляційний суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги захисника не позбавляє ОСОБА_1 права самостійно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Вишневецької Т.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Повернути захиснику Вишневецькій Т.А. апеляційну скаргу на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик