Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №568/2080/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/2080/25

Провадження № 3/568/16/26

18 лютого 2026 р. м. Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 вид. Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 03.04.1998 р., РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),

встановив:

07 листопада 2025 року о 00 год. 16 хв. в м.Радивилів вул.Почаївська, 150 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SEAT ALTEA» д.н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Драгер» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, вказав, що 07.11.2025 року його зупинили працівники поліції, коли він керував транспортним засобом «SEAT ALTEA» д.н.з. НОМЕР_3 . Спиртних напоїв він не вживає, оскільки має захворювання серцево-судиної системи. Після зупинки, поліцейський запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу чи такого огляду в найближчому медзакладі вказуючи, що вбачає у нього є ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду він не відмовлявся, був згідний пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, про що сказав поліцейському. Однак останній не зміг забезпечити проходження огляду в присутності двох свідків. Щодо проходження такого огляду в медичному закладі, то поліцейський повідомив, що оскільки в Радивиліській ЦМЛ не проводять такий огляд, найближчим лікувальним закладом є Дубенська ЦМЛ, що знаходиться за 50 км від м.Радивилів. Поліцейський повідомив, що назад в м.Радивилів після проходження огляду він не зобов`язаний його привозити назад. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а вказані дії поліцейських слід розцінювати як зловживання посадови становищем.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Бернацький П.В. вказав, що належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівниками поліції не надано. Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та вбачаючи в нього ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські повинні були скласти та видати особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння. Однак, поліцейським така вимога законодавства була проігнорована, направлення ОСОБА_1 вручено не було. Окрім того, в направленні на медичний огляд, що міститься в матеріалах справи, вказана інша особа – ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в лікарні м.Радивилів, однак він був туди доставлений, а поліцейський, використовуючи своє службове становище, неправомірно повідомив ОСОБА_1 про необхідність проходження такого огляду в лікарні м.Дубно, що за 50 км. від м.Радивилів. Захисник звертає увагу суду, що ОСОБА_1 погоджувався пройти медичний огляд в лікарні м.Дубно за умови, що його буде доставлено назад в м.Радивилів після проходження такого огляду. ОСОБА_1 не був забезпечений належним чином огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому він не може бути притягнути до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Просить викликати в судове засідання та допитати поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , для з`ясування підстав направлення ОСОБА_1 в лікарню м.Дубно, а не найближчу лікарню в м.Радивилів. В сукупності всіх зазначених обставин, просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бернацького П.В. вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 №505644 від 07.11.2025 р. уповноваженою на те особою – інспектором 2 взводу 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Степанець О.П.(а.с.2)

В протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу незаконного складання протоколу під час складання протоколу ОСОБА_1 не викладено та не заявлено.

Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: актом огляду від 07.11.2025 р. на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.11.2025 р., згідно якого ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд (а.с.5); рапортом інспектора 2 взводу 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Степанець О.П.(а.с.7); DVD-диском записаного з службових камер поліцейського №475864, 476686 (а.с.9) та іншими дослідженими судом доказами.

Суддя відхиляє доводи адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом, оскільки дані доводи спростовуються відтвореним відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, якими зафіксовано з`ясування особи водія ОСОБА_1 , неодноразова пропозиція поліцейського пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, та відмова ОСОБА_1 від його проходження.

Доводи адвоката про те, що направлення на медичний огляд стосується іншої особи, не заслуговують на увагу та не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є істотним порушенням процедури огляду та не спростовує висновків про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 ПДР. Так, невірне зазначення у направленні імені особи: ОСОБА_5 замість ОСОБА_6 , є очевидно є опискою, оскільки у направленні зафіксовано інші дані про особу: прізвище, по батькові та дата народження та зазначено, що особу встановлено за посвідченням водія.

Також суддя відхиляє пояснення ОСОБА_1 про порушення визначеного ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння, а саме незабезпечення поліцейським такого огляду в присутності двох свідків, оскільки поліцейським повідомлялось, що ним ведеться запис за допомогою технічних засобів відеозапису, що не потребує залучення свідків.

Також суддею відмовлено у задоволенні клопотання адвоката про допит поліцейського 2 взводу 3 батальйону УПП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки позиція сторони захисту щодо наявності суттєвих порушень у матеріалах справи, що зумовлювало необхідність отримання пояснень від поліцейських, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, окрім повного його не визнання, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія. Згідно довідки відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 . (а.с.8)

Щодо заявленого клопотання адвокатом Бернацьким П.В. про закриття справи у зв`язку з відсутністю складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, воно не підлягає до задоволення в зв`язку з його безпідставністю.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи клопотання суд звертає увагу на наступне.

Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Зігдно п.2.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягнене за собою відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, зважаючи на конкретні обставини справи, а тому зазначені в клопотанні обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши клопотання, вважає, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки правопорушення, яке вчинене ОСОБА_1 є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, що може суттєво впливати не тільки на можливість адекватно керувати транспортним засобом, а також, стосується безпеки інших учасників дорожнього руху.

При накладенні стягнення суд враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий та сімейний стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки автомобіля.

Судом встановлено із довідки, яка наявна в адміністративних матеріалах, ОСОБА_1 посвідчення водія отримував.

За таких підстав, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Інформація щодо наявності пільг встановлених законодавством України в ОСОБА_1 у суду немає, такої інформації він суду не повідомляв.

Керуючись ст. ст.21, 130, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

постановив:

В задоволенні клопотання захисника Бернацького Павла Васильовича про закриття справи у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на р/р UA218999980313020149000017001, код ЄДРПОУ - 38012494, ГУК у Рівнен.обл./ Рівнен.обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету 21081300 з позбавленням права керування транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний строк, штраф підлягає примусовому стягненню із ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В.О. Троцюк