Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №550/1156/25 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1156/25

Провадження № 2/550/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,

учасники справи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як орган опіки і піклування,

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у спілкування та вихованні дитини із встановленням графіку спілкування,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 (далі також – позивач) із позовом до ОСОБА_2 (далі також – відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як орган опіки і піклування (далі також – третя особа, орган опіки і піклування), - про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у спілкування та вихованні дитини із встановленням графіку спілкування.

Позивач, звертаючись до суду, просив зобов`язати відповідачку не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити способи його участі у вихованні сина і спілкуванні з ним із встановленням графіку спілкування.

Позов мотивує тим, що перебували з відповідачкою у шлюбі та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Згодом шлюб розпався, сторони розійшлись, а дитина залишилась проживати з матір`ю.

З відповідачкою у позивача непорозуміння щодо виховання дитини, оскільки відповідачка перешкоджає спілкуванню дитини з батьком.

Згідно з висновком органу опіки і піклування, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 28.09.2023 № 111, визначено порядок спілкування позивача з малолітнім сином.

Однак, позивач стверджує, що відповідачка продовжує перешкоджати йому у спілкування з сином, у зв`язку із чим він змушений звернутись до суду.

Ухвалою судді від 11.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження,призначено підготовче засідання з викликом учасників справи, визначено учасникам строки для подання заяв по суті справи.

24.09.2025 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких зазначено, що в результаті обстеження фахівцями соціальних служб умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1 , було встановлено відсутність складних життєвих обставин проживання дитини (а.с. 51-92).

26.09.2025 до суду надійшов відзив відповідачки на позовну заяву, в якому вона просила суд у позові відмовити повністю з тих підстав, що відповідачка не чинить жодних перешкод у спілкуванні позивача із сином, а їх спілкування не відбувається через небажання дитини (а.с. 95-132).

Ухвалою підготовчого засідання від 01.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.10.2025.

07.10.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій станій наполягав на задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 147-154).

22.10.2025 до суду надійшов висновок органу опіки і піклування про розв`язання спору між батьками щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини, затверджений рішенням Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 23.10.2025 № 162 (а.с. 167-174).

Ухвалою від 28.10.2025 розгляд справи в судовому засіданні за клопотанням сторінбуло відкладено на 20.11.2025.

17.11.2025 представником позивача подано додаткові пояснення по справі (а.с. 186-189).

У судовому засіданні 20.11.2025 судом оголошувалась перерва до 18.12.2025 з метою забезпечення участі дитини ОСОБА_4 у судовому засіданні для з`ясування судом думки дитини щодо спірних питань.

У судових засіданнях судом оголошувались перерви до 13.01.2026 та до 09.02.2026.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши у попередніх судових засіданнях пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши думку дитини, щодо якої вирішується питання, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 31.08.2013 перебували в шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 17 зворот).

Згідно з рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 23.08.2022 у справі № 550/160/22 шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 11).

Після припинення шлюбних відносин, дитина залишилась проживати із матір`ю.

Рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 28.09.2023 № 111 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про розв`язання спору між батьками щодо участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4 » на підставі заяви батька ОСОБА_1 було встановлено години побачення батька з дитиною з урахуванням того, що він є діючим військовослужбовцем, та рекомендовано на час незапланованих відпусток батька ОСОБА_1 (за попереднім повідомленням в телефонному режимі матері ОСОБА_6 за добу) в будні дні з 16:00 з поверненням додому о 20:00, у вихідні дні: у п`ятницю з 16:00 з поверненням додому у неділю о 16:00.

Позивач вказує, що бажає спілкуватись із сином, брати участь у його вихованні, однак вирішити це питання в позасудовому порядку з відповідачкою не вдається, оскільки вона чинить йому перешкоди, налаштовує сина проти батька.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав перешкоджання відповідачки позивачу у спілкуванні та участі у вихованні малолітнього сина.

Відповідачка та представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначили, що позивачка не чинить жодних перешкод у спілкуванні батька із сином, не налаштовує дитину проти батька, а їхнє спілкування припинилося через небажання самого ОСОБА_3 , який боїться батька та уникає спілкування з ним.

Представник органу опіки і піклування в судовому засіданні 20.11.2025 надала пояснення та зазначила, що ОСОБА_3 дуже контактний хлопчик, активний у навчанні та спілкуванні з однолітками, відкритий також у спілкуванні з дорослими людьми, зокрема при зустрічі з нею завжди щирий і привітний, відверто розповідає про події свого життя. Нещодавно у нього народився молодший братик, якого він дуже любить, з радістю проводить з ним час. З вітчимом у ОСОБА_3 склалися добрі, товариські стосунки, він сприймає вітчима як наставника, людину, яка його підтримує в усіх питаннях. Разом з тим, про батька ОСОБА_3 згадує неохоче, розповідає, що поведінка батька здебільшого є нав`язливою і такою, що зовсім не враховує його особисті інтереси і бажання. Крім того, проявлена по відношенню до ОСОБА_3 агресія з боку батька створила емоційну напругу між батьком і сином, що призвело до того, що ОСОБА_3 почав уникати зустрічей з батьком.

Дитина ОСОБА_4 в присутності представника органу опіки і піклування повідомив суду, що він не бажає спілкуватися з батьком, оскільки боїться його з того часу, коли батько його вдарив і поводився з ним грубо і агресивно.

Відповідно до ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

Відповідно до частин 2, 3 статті 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, інші члени сім`ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

В преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватись передусім інтереси дитини.

Згідно з наявним у матеріалах справи висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи від 09.11.2023 № 190 п/п-Сна підставі даних судово-медичного огляду ОСОБА_4 зроблено висновок, що у нього має місце синець в ділянці перенісся, який утворився від ударної дії тупого предмета та міг бути отриманий в строк за 1-2 дні до проведення огляду. За ступенем тяжкості це ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 113).

Також, з висновку експерта № 794, складеного за результатами проведення психологічного експертного дослідження 11.09.2024, вбачається, що сімейна ситуація, виховна поведінка батьків та їхнє ставлення до ОСОБА_7 мають ознаки негативного впливу на психологічне благополуччя дитини, оскільки є суперечливими: а) підтримуюче середовище, створене матір`ю, сприяє емоційній стабільності, розвитку дитини, забезпечує відчуття безпеки та адаптивність; б) складні стосунки з батьком, який за словами підекспертного ( ОСОБА_3 ) проявляє агресивну поведінку та емоційне насильство, викликають у ОСОБА_4 стійку тривожність, емоційну відчуженість щодо батька та психоемоційний дискомфорт (а.с. 115-128).

Згідно з висновком органу опіки та піклування про розв`язання спору між батьками щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини, затвердженим рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 23.10.2025 № 162, з метою захисту прав та інтересів дитини ОСОБА_4 рекомендовано залишити години спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 так, як затверджено рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 28.09.2023 № 111.

Отже, як вбачається із матеріалів справи та пояснень учасників справи, спілкування позивача ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 припинилося саме за бажанням останнього, мати не перешкоджає їхньому спілкуванню.

Разом з тим, як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем під час судового розгляду не було доведено ті обставини, що саме відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 та визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини із встановленням графіку спілкування, слід відмовити в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89,141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення суду складено 19 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, вул. Софіївська, 15, селище Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 40924458.

Суддя В.В. Литвин