Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №539/6564/25 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 539/6564/25

номер провадження 2/546/272/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 539/6564/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

13.01.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.12.2025 за підсудністю надійшли матеріали позовної заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, подана до суду представником позивача адвокатом Тимошенком Д.В.

У своїй заяві позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.01.2016 відділом реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №06.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.01.2016 року, ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) уклали шлюб, який був зареєстрований 30.01.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції у Полтавській області, про що складено відповідний актовий запис № 06.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Стосунки між подружжям розладились. Подружнє життя не склалось через несумісність характерів, різні погляди щодо життя та життєвих цінностей, відсутність любові один до одного.

Зазначені розбіжності призвели до втрати почуття любові, взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри один до одного, внаслідок чого виникли постійні сварки між подружжям та неможливість подальшого продовження шлюбних відносин. Фактично шлюбні відносини припинилися. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають.

Сторони будують своє життя окремо та самостійно, примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам кожного із сторін та інтересам дитини.

Можливості примирення сторін позивач не вбачає, тому вважає за необхідне розірвати шлюб без надання сторонам строку на примирення.

Позивач ОСОБА_1 остаточно вважає збереження сім`ї неможливим. оскільки між подружжям втрачено фізичні та духовні зв`язки, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 13.01.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 08:30 год 17.02.2026.

У судове засідання 17.02.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.5).

Представник позивача - адвоката Тимошенко Д.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.5).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, 17.02.2026 подала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, після розірвання шлюбу просила залишити ї' шлюбне прізвище « ОСОБА_2 » (а.с.39).

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 30.01.2016 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 06, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 30.01.2016 (а.с.18).

Від даного шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.08.2016 (а.с.15), та малолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 08.11.2018 (а.с.16).

Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться.

Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 104 СК України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тобто є передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу. Таким чином, визнання позову відповідачем слід прийняти.

Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, так як сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Скориставшись правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу, яке встановлене ст. 113 СК України, відповідачка вирішила залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ».

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № SD2Q-E6RL-326E від 09.12.2025 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».

Таким чином, враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягає поверненню 50% сплаченого ним судового збору, що становить 605,60 грн. (1211,20 х 50% = 605,60).

Інші 50% сплаченого позивачем судового збору, що становить 605,60 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-115 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 142, 206, 211, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Прийняти визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 30.01.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 06 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору згідно у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) згідно квитанції № SD2Q-E6RL-326E від 09.12.2025.

Вилучити з матеріалів справи оригінал квитанції № SD2Q-E6RL-326E від 09.12.2025 (а.с.1) та повернути ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучити копію квитанції № SD2Q-E6RL-326E від 09.12.2025.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18 лютого 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_7 , електронна адреса та зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд» - відсутні;

представник позивача - адвокат Тимошенко Дмитро Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місцезнаходження: вул. Європейська, 44, офіс 1, м. Полтава Полтавського району Полтавської області, пошт.інд.: 36039, тел.: НОМЕР_9 , ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6 , має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд»;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_11 , електронна адреса та зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд» - відсутні.

Суддя О.О. Романенко