Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №358/1422/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1422/25 Провадження № 2-о/358/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді Лебединець Г.С., секретар судового засідання Ведмеденко І.В., за участю представника заявника – адвоката Саламашенка А.Л., заінтересованої особи ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , представник заявника – адвокат Саламашенко Андрій Леонідович, заінтересовані особи – ОСОБА_1 , Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась в суд із заявою, в якій просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначила, що з 2007 по 2017 перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 та мешкали вони разом в с.Ісайки, Богуславський район, Київська область. Мають спільну дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька в актовому записі про народження дитини записані зі слів матері на підставі ч.1 ст.135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув під час захисту Батьківщини. За життя він визнавав себе батьком дитини. Після його смерті виникли перешкоди у реалізації їх дочкою законних прав, зокрема права на спадщину, соціальних ґарантій та особистих нематеріальних прав дитини. Встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_3 , який є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , є необхідним для реалізації дитиною своїх прав на отримання соціальних виплат, оформлення спадщини та передбачених законом пільг.

В судовому засіданні представник заявника – адвокат Саламашенко А.Л. доводи заяви підтримав, з підстав у ній зазначених, та просив задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 , який є батьком померлого, проти задоволення заяви не заперечував.

В судове засідання представник заінтересованої особи – Таращанського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, заперечень проти заяви не мають.

Інші заінтересовані особи своїх предствавників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення від них не надходило.

З урахуванням думки учасників судового розгляду та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.

Судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 18.11.2010, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Лука Таращанського району Київської області, про що 18.11.2010 виконавчим комітетом Лучанської сільської ради був складений актовий запис № 25. В графі мати зазначено « ОСОБА_5 », в графі батько – « ОСОБА_6 ».

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00051031045 від 06.05.2025, відомості про батька дитини ОСОБА_4 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Зміна прізвища заявника у справі із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 16.08.2022.

Згідно сповіщення сім`ї померлого № 08/18 від 30.04.2025, складеного начальником 4 відділу Обухівського РЦТК, заінтересовану особу у справі ОСОБА_1 повідомлено, що його син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до вимог ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленого ст. ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1ст. 135 СК України.

У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5- заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, тобто матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 128 Сімейного Кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

В третьому абзаці п. 13 вказаної постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Крім того, Верховний Суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

В даній справі 24.09.2025 на підставі ухвали суду було призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-25/64054-БД від 14.01.2026 ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народженні, складає не менше ніж 99,999999%.

Суд враховує, що встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки це відповідатиме інтересам дитини, дасть змогу юридично оформити відомості про батька дитини, який загинув обороняючи свою державу та, відповідно, оформити у передбаченому чинним законодавством пільги та виплати, пов`язані зі смертю останнього.

Проаналізував досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що факт батьківства ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку із чим заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

У зв`язку із встановленням факту батьківства, на підставі Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, в актовому записі про народження дитини підлягають зміні відомості про батька дитини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Лука Білоцерківський (колишній Таращанський) район, Київська область, Україна.

Зобов`язати Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 25 від 18.11.2010 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного виконавчим комітетом Лучанської сільської ради та зазначити в графі «Відомості про батька» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, інші відомості залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець