Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №357/1784/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1784/26

3/357/1194/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонер, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,

за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Солодовнікової Олени Вікторівни,

У С Т А Н О В И В:

21.01.2026 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині «Parilka ДНС» здійснила роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, порушивши ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАД №969239 від 21.01.2026 за ч.1 ст. 156 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою проживання та номером телефону, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Солодовнікова О. В., пояснила, що її підзахисна не змогла з`явитися у судове засідання з особистих причин.

У судовому засіданні адвокат Солодовнікова О. В. заявила клопотання про визнання доказів, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, недопустимими. Клопотання мотивоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, оскільки є нечитабельним та не містить чіткого й зрозумілого опису події правопорушення. На думку захисника, зміст протоколу не дає можливості встановити факт реалізації товару, його правовий статус, наявність чи відсутність марок акцизного податку, а також вину конкретної особи.

Крім того, захисник зазначила, що складення протоколу передувало реєстрації події в Єдиному обліку, що, на її переконання, є порушенням вимог Наказу МВС № 1377. Також у протоколі зазначено про відсутність понятих із посиланням на застосування відеофіксації («відеокамера»), однак відеозапис до матеріалів справи не долучений, у зв`язку з чим належна відеофіксація події фактично відсутня.

З огляду на викладене захисник заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з недопустимістю доказів.

Суддя заслухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня конкретизація виявленого товару, не зазначено його кількість, не конкретизовано, чи є товар підакцизним, чи мав він підроблені або відсутні марки акцизного податку. У протоколі не зазначені поняті, що також має істотне значення для оцінки допустимості доказів. Посилання у протоколі на здійснення відеофіксації без фактичного долучення такого запису до матеріалів справи позбавляє суд можливості перевірити обставини події, що порушує принцип безпосередності дослідження доказів.

Крім того, рапорт та протокол виявлення і вилучення суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони були складені до фіксації відомостей про подію в Єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, що свідчить про порушення встановленого порядку документування події та ставить під сумнів законність отримання відповідних доказів.

Суд також встановив розбіжності у часі: відповідно до протоколу його складено о 11:05, тоді як повідомлення на лінію «102» зафіксовано о 11:23. Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається лише момент складання протоколу, тоді як сам факт реалізації товару не зафіксований. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення саме реалізації товару — зокрема, відсутня відеофіксація продажу, не долучено касовий чек чи інші підтверджуючі документи.

Частиною першою ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку або з підробленими марками такого податку. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає саме у здійсненні торгівлі відповідними товарами з порушенням встановлених вимог.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 роздрібної або оптової торгівлі товарами без марок акцизного податку чи з підробленими марками.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази винуватості особи чи перебирати на себе функції сторони обвинувачення, оскільки це суперечить принципам справедливого судового розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 156, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ