Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №346/5303/24 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5303/24

Провадження № 1-кп/346/284/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №4202409209000018 від 11.06.2024 р відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні нікого не має, з середньою освітою, працюючого на посаді майстра зеленого господарства Коломийського центру туризму та дозвілля, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев на території чи об`єкті природно-заповідного фонду, за наступних обставин.

27.02.2024 близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік громадської вбиральні у парку пам`ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк імені Кирила Трильовського», що за адресою бульвар Лесі Українки в м.Коломия Івано-Франківської області, який згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.1984 №247 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду Івано-Франківської області», а також згідно охоронного зобов`язання від 14.06.2023 №276 передано під охорону та дотримання встановленого режиму території (об`єкту) Коломийській міській раді, в порушення вимог ст.ст.37, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд, ст.ст.5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений чинним законодавством порядок щодо режиму охорони і збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також порядок утримання та реконструкцію парків-пам`яток садово-паркового мистецтва діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи для цього жодних дозволів, самостійно за допомогою власної бензопили марки «FORESTA», шляхом спилювання вчинив незаконну порубку одного сиро ростучого дерева породи «Алича» діаметром пня 34 см, чим заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу та збитки державі в загальному розмірі 82188,20 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України визнав повністю та щиро розкаявся, показав, що він працює майстром зеленого господарства Коломийського центру туризму та дозвілля з 2022 року по теперішній час. В його обов`язки входило слідкувати за деревами, зокрема в парку «Імені К.Трильовського», який відноситься до парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Якщо виникала необхідність спиляти дерево, він повідомляв про це директора і з цього приводу приймалося рішення. Самостійно приймати рішення про спил будь-якого дерева він не мав права. В даному парку біля вбиральні росло дерево «Алича», плоди якого падали на стежку, забруднювали її, робили слизькою та небезпечною для відвідувачів. З метою убезпечити людей від падіння він вирішив спиляти це дерево, не маючи на це відповідних озволів. 27.02.2024 близько 10 години за допомогою власної бензопили спиляв це дерево під корінь. Це побачила жінка з вікна сусіднього будинку, викликала еколога, поліцію. Він одразу визнав, що саме він спиляв дерево, розказав, як і чому це зробив. Заподіяну шкоду повністю відшкодовано. На даний час він усвідомив, що порушив закон, зробив для себе висновки, готовий нести відповідальність.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення та визнав свою вину повністю у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, з`ясувавши при цьому те, що обвинувачений правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ураховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а також переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев на території чи об`єктах природно-заповідного фонду.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд враховує наступне.

Обвинувальний акт містить посилання на встановлення досудовим розслідуванням таких обставин, що пом`якшують покарання, як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди..

Із заяв обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що посткримінальна поведінка обвинуваченого свідчить про те, що в нього відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності. Обвинувачений розкаявся у вчиненому, тобто визнав не тільки факт вчинення злочинних дій, а ще й дійсно визнав свою провину у вчиненому злочині, висловлював щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що виражалося в визнанні негативних наслідків злочину, в бажанні виправити наслідки вчиненого, готовність нести кримінальну відповідальність. Заподіяна шкода повністю відшкодована, про що свідчить платіжна інструкція № 51 від 01.04.2024 про сплату 88188,20 грн. Отже факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину знайшов своє відображення в матеріалах кримінального провадження, зокрема в його показах, співпраці зі слідством, добровільному відшкодуванні заподіяної шкоди.

Отже, суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст..12 КК України є нетяжким злочином, характер діяння та спосіб його вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, кількість зрубаних дерев, мету вчиненого.

Суд також враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, є пенсіонером за віком, працює, одружений, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховує також наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку сторони обвинувачення та захисту щодо призначення покарання обвинуваченому у вигляді штрафу.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.246 КК України у виді штрафу, яке на думку суду буде необхідним та достатнім і досягне мети покарання не лише кари обвинуваченого за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами.

Судові витрати на залучення експертів для проведення інженерно-екологічної експертизи в сумі 3786,40 гривень слід покласти на обвинуваченого відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 3786,40 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копії вироку вручити сторонам під розписку.

Суддя: ОСОБА_1