Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №346/4316/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4316/25

Провадження № 2-а/346/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Даний позов мотивує тим, що 1 2 серпня 2025 року біля 11 год. він був працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з працівниками відділу поліції в примусовому порядку був доставлений на АДРЕСА_1 на ВЛК, що знаходиться в приміщенні Івано-Франківської обласної лікарні для проходження медогляду. Зазначає, що від проходження ВЛК відмовився через порушення визначеного законом порядку проходження. Вказує, що його доставили з ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , добу там протримали, та вручили повістку № 1804 про явку на наступний день – 14.08.2025 року на 9.00 год. В повістці зазначено мету виклику: з метою уточнення облікових даних та проходження медкомісії. Зазначає, що 14.08.2025 року біля 10 години посадовою особою відповідача йому було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення № 279 від 13.08.2025 року на заготовленому друкованому бланку та копію постанови винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 1241-25 від 14.08.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Вказує, що вважає що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону, винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, грунтується на необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, винесена за відсутності належних доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже не підтверджує в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та підлягає скасуванню. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 279 від 13.08.2025 в графі «суть адміністративного правопорушення» уповноваженою посадовою особою відповідача не вказано ні дати, ні місця, ні часу вчинення ним адміністративного правопорушення, не зазначено суті адміністративного правопорушення ( коли саме він не зявлявся по виклику відповідача, з яких питань, які повістки і коли були відправлені відповідачем йому за місцем його реєстрації , не вказано яку саме норму КУпАП ним порушено. Вказує, що в зазначеній графі перелічено лише ряд статтей Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадян», «Про військовий обовязок і військову службу» , та інші якими передбачено загальні обовязки громадян (військовозобовязаних, резервістів) вчиняти певні дії відповідно до вимог зазначених правових норм. Вказує, що в описовій частині постанови відповідач зазначив, що вказаний громадянин не прибув до відповідача для уточнення даних, однак не вказав будь-яких фактичних даних про те, коли саме не прибув, за якою повісткою, під яким номером, коли така направлялася відповідачем позивачу, з якою метою в період до 16 грудня 2024 року. Бо саме з мотивів неявки позивача на виклики в період до 16.12.2024 року ( так слідує з подальших дій і рішень відповідача) він направив звернення №Е874675 17.12.2024 до відділення поліції у м.Коломия ГУНП в Івано-Франківській області про доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що просить суд врахувати про те, що він ніколи не був зареєстрований у м.Коломия, не проживав і не працював там, жодних повісток від відповідача до його затримання не отримував. Зазначає, що сам відповідач не вказав у постанові коли відправляв на його адресу будь-які повістки. Вказує, що отримав повістку під номером №1804 від 13.08.2025 року про явку на 14.08.2025 року на 9.00 год з метою уточнення облікових даних та при необхідності проходження медичної комісії. У вказаний день і час, позивач зазначає, що з`явився до відповідача і отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зазначає, що фактично, він не був повідомлений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності і повістки про таке не отримував. Просить суд постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 1241-25 від 14.8.2025 про накладення штрафу в розмірі 17 000 гривень – скасувати, а провадження у справі закрити, а також просить стягнути судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача попередньо подала клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак до суду представником відповідача подано додаткові пояснення, у якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказують, що громадянину ОСОБА_1 , була надіслана повістка рекомендованими листом № 0610211769338 за адресою його місця проживання, в свою чергу ОСОБА_1 , не прибув по повістці № 1469908 на 07.12.2024 року о 09:00 год для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому на нього було складено протокол та постанову № 1241/25 від 14.08.2025 року.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що постановою № 1241/25 від 14.08.2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.10). Також судом встановлено, що на ОСОБА_1 , складено протокол № 279 про адміністративне правопорушення від 13.08.2025 року (а.с. 11).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова ТЦК та СП про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року. Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи. Відповідно до п.21, 24 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. У відповідності до п. 28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Пунктом 41 вказаного Порядку передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Враховуючи вимоги ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Згідно з правилами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури. Так, судом встановлено, що 13.08.2025 року на ім`я позивача сформовано повістку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.08.2025 року з метою уточнення облікових даних та при необхідності проходження медичної комісії. Окрім того судом встановлено, що згідно постанови № 1241/25 вказано, що ОСОБА_1 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, у зв`язку з чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано до Віділення поліції у м.Коломия управління ГУНП в Івано-Франківській області звернення № Е874675 від 17.12.2024 року про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, що порушує завконодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, тощо. Однак судом встановлено, що повістка № 1469908 від 27.12.2024 року була сформована ІНФОРМАЦІЯ_4 , що суперечить сформульованим обставинам у постанові № 1241/25 року, а також у додаткових поясненнях представника відповідача. Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови. У відповідності до ст. 62 Конституції Українивина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. При цьому суд керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, позов слід задовольнити, та слід скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 1241/25 від 14.08.2025 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, та слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок. На підставі наведеного, та ст.ст. 251, 252, 280, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 72-77, 229, 244-246, 255, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за № 1241/25 від 14.08.2025 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 19.02.2026 року.

Суддя: Махно Н. В.