Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №346/4926/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4926/25

Провадження № 2-о/346/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

представника заявника: Михайленко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту перебування на утриманні трьох дітей до 18 років, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника, адвокат Михайленко М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту перебування на утриманні трьох дітей до 18 років. Дану заяву мотивує тим, що між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_2 , виданим Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) 09 листопада 2021, актовий запис 775. Зазначає, що від шлюбу подружжя має двох дочок: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що в родині проживає та виховується донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько ОСОБА_7 записаний зі слів матері згідно статті 135 Сімейного кодексу, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00050103525 від 18 березня 2025 року. Вказує, що відповідно до акту виконкому Гвіздецької селищної ради від 19 вересня 2025 року родина проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що таким чином на утриманні ОСОБА_8 перебуває троє малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 06 лютого 2025 року; ОСОБА_11 22 березня 2022 року. Вказує також, що на сьогоднішній час ОСОБА_1 , мобілізований та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Зазначає, що заявник має намір звільнитись із військової служби на підставі абзацу 4 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про війсьоквий обов`язок і військову службу", тому в нього виникла необхідність підтвердити факт перебування на його утриманні, як військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. Представник заявника, адвокат Михайленко просить задовольнити заяву про встановлення факту перебування на утриманні, та встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , трьох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; - ОСОБА_12 22 березня 2022 року.

У судовому засідання представник заявника, адвокат Михайленко М.М., просила заяву про встановлення факту перебування на утримання трьох дітей до 18 років задовольнити повністю.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , попередньо подала пояснення в якому просила суд слухати справу без її участі, просила задовольнити заяву заявника та встановити факт утримання трьох дітей віком до 18 років. У поясненнях підтвердила факти зазначені в заяві.

Представники заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_7 та військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце у встановленому законодавством порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що у задоволенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні трьох дітей до 18 років, слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зробила висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , та ОСОБА_13 , укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва серія НОМЕР_2 , виданим Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) 09 листопада 2021, актовий запис 775 (а.с. 20). Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 18 лютого 2025 року та серії НОМЕР_4 встановлено, що батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.19, 25). Згідно кпії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 встановлено, що батьками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 (а.с.22). Встановлено й те, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження зазначено відомості про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України відомості (а.с. 21, 16). Відповідно до акту виконкому Гвіздецької селищної ради від 19 вересня 2025 року встановлено, що родина проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб. Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків. Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: - так і діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належногоутримання; - вітчим може надавати матеріальну допомогу. Суд, зважаючи на вік неповнолітніх дітей, вважає цілком зрозумілим, що діти потребують сторонньої допомоги від дорослих членів своєї сім`ї для забезпечення належних умов для свого проживання та фізичного і духовного розвитку. Однак заявник не довів суду, що така допомога надається лише ним одним. Заявник також не довів, що має у своїй власності нерухоме або цінне рухоме майно, що сплачує комунальні послуги за місцем свого спільного проживання з дружиною та дітьми, що оплачує витрати на одяг, взуття для дітей.

Суд критично ставиться до тверджень заявника, який стверджує у поданій суду заяві факт утримання трьох неповнолітніх дітей заявником і не вважає такі доводи доказом самостійного та повного утримання неповнолітніх дітей.

Суд вважає, що факт спільного виховання заявником своїх дітей та дитини його дружини без надання інших достатніх та належних доказів не підтверджує факт перебування цих дітей на утриманні заявника.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені вимоги недоведені належним чином, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту перебування на утриманні трьох дітей до 18 років, слід відмовити.

Керуючись ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту перебування на утриманні трьох дітей до 18 років, - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.02.2026 року.

Суддя: Махно Н. В.