Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №344/7543/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №344/7543/25

Суддя: Антоняк Т. М.

Справа № 344/7543/25

Провадження № 2-а/344/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Мрічко Н.І., Чабанюк Ю.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 02 березня 2025 року інспектором Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Мельник Н.В. було складено постанову серія ЕНА № 4184092, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку відповідача, було те, як зазначено у вказаній постанові серії ЕНА № 4184092 від 02 березня 2025 року інспектором, що 02.03.2025 року о 21:14 в смт. Делятин, по вул. 16 липня водій, керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач не погоджується з постановою, вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи та з грубим порушенням норм чинного законодавства. Так, 02.03.2025 року, керуючи транспортним засобом Dodge Challenger, разом із пасажиром ОСОБА_2 , рухаючись з м. Івано-Франківська до м. Яремче в`їхав у смт. Делятин, де перед ним рухався інший транспортний засіб. У зв`язку із тим, що даний транспортний засіб рухався із невеликою швидкістю (приблизно 25-28км/год) і він тривалий час рухався позаду нього. Увімкнувши поворот, він об`їхав даний автомобіль та із дотриманням ПДР. У кінці смт. Делятин, приблизно через 1,5-2 км, був зупинений працівниками поліції. Після надання співробітнику поліції водійського посвідчення та технічного паспорту на автомобіль, поліцейський повідомив позивачу про те, що Яремич Н.Р. нібито перетнув суцільну лінію та порушив ПДР, також зазначив що це вже ніби друге порушення (другий штраф) та сказав що відносно позивача буде винесено постанову. Однак не було надано будь-які відеозаписи чи фотофіксаиія правопорушення, чи справді і чи дійсно було саме порушено ПДР. Через деякий час старший лейтенант поліції Мельник Н.В. надав копію постанови серії ЕНА № 4184092 від 02 березня 2025 року і сказав, що потрібно оплати штраф.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушень серії ЕНА № 4184092 від 02 березня 2025 року підлягає скасуванню.

На думку працівника поліції ОСОБА_3 він нібито перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР. Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг. Відповідно до п. 34 Правил ДОРОЖНЬОГО РУХУ зазначено поняття «Дорожня розмітка», даний пункт містить підпункти, які, у свою чергу, ще містять підпункти. Однак працівником поліції взагалі не зазначено який підпункт п. 34 Правил дорожнього руху ним було порушено. Більше того, відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 122 КуПАП, за перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 можлива за порушення п. 8.5.1. ПДР Порушення вимог горизонтальної розмітки а не п. 34 Правил дорожнього руху. Однак поліцейським не надано жодних належних доказів, які б свідчили про порушення п. 8.5.1 Правил дорожнього руху та взагалі в оскаржуваній постанові нічого не зазначено, а є тільки припущенням.

Також зазначено, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчиненого правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такої порушення. У пункті 7 оскаржуваної постанови не зазначені жодні докази. Також слід зазначити про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото чи відеозапис, які б підтверджували вчинення саме ним порушення ПДР, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 283 КУпАП. Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 34 ПДР України відповідачем не подано жодних доказів.

Позивач просить визнати дії інспектора Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Мельника Н.В. щодо складання постанови від 02 березня 2025 про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 гривень за порушення ст. 122 ч. 1 КупАП, незаконними; визнати постанову серії ЕНА № 4184092 від 02 березня 2025 року, про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити; стягнути судовий збір з відповідача.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 02.03.2025 року о 21 год. 14 хв. інспектор Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції Мельник Н.В. під час патрулювання виявив порушення Правил дорожнього руху, а саме - водій ТЗ «Dodge Challenger», керуючи даним транспортним засобом, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Зупинивши транспортний засіб, старший лейтенант поліції Мельник Н.В. підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм ТЗ виявився позивач, який на вимогу поліцейського пред`явив відповідні документи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, поліцейським було продемонстровано позивачу наявність вузької суцільної дорожньої розмітки (п/п. 1.1. ПДР) та вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У подальшому прийнято рішення розглянути адміністративну справу, заслухано пояснення позивача, надано позивачу особисто змогу пересвідчитись у наявності вузької суцільної лінії та проведено роз`яснювальну (попереджувальну) бесіду, з метою недопущення вчинення у майбутньому порушення на даній ділянці вимог ПДР та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 4184092 від 02.03.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, а також роз`яснено положення статей 307, 308 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу та вручено йому наручно під підпис у пункті 9 постанови, що підтверджується відеофіксацією із місця події. Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП

Зазначено, що поліцейський з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Права особи у повному обсязі дотримані. У свою чергу, наведені обґрунтування у позовній заяві позивача слід вважати хибними, такими, щоб уникнути адміністративної відповідальності за порушення ПДР України і вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що йому і було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення його від адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги. Просить задовольнити позов.

Представники відповідачів не прибули у судове засідання. Позиція відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області викладена у відзиві на позовну заяву, згідно якої позов заперечується у повному обсязі.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 418092 від 02.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 34 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Як вказується в оскаржуваній постанові, 02.03.2025 року о 21:21: 37 в с-ще Делятин по вул. 16 липня водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Dodge Challenger, НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху (надалі - ПДР), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до Розділу 34 Правил дорожнього руху України визначено правила дорожньої розмітки.

Відповідно до п. 34.1 Правил, горизонтальна розмітка має таке значення:

1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 4.18 «Суміжні пішохідна та велосипедна доріжки»; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15 Розмітка 1.15 (велосипедний переїзд);

1.3 Розмітка 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири й більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.

Крім цього, згідно п.п. 1.39.1 Розділу 34 Правил, зокрема Розмітку 1.3 перетинати забороняється.

Суд вважає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами вину позивача в порушенні ПДР України, що встановлено наявними у справі доказами.

У той же час, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доводи сторони позивача спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Службова особа відповідача - поліцейський діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4184092від 02.03.2025 року за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, відповідає вимогами чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 122 КУпАП, з огляду на що відсутні підстави для скасування постанови серія ЕНА № 2275703 від 30.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а тому у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2025 року.

Суддя Антоняк Т.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua