Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №289/2080/23 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2080/23

Номер провадження 1-кп/289/17/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснобірка, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме 09.02.2023 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини за наступних обставин.

30 липня 2023 року у вечірній час ОСОБА_4 , під час спільного розпивання алкогольних напоїв із ОСОБА_5 поблизу магазину «Продукти», який знаходиться по вулиці Великій Лутовецькій в с. Лутівка, Житомирського району Житомирської області, помітив у останнього мобільний телефон марки «TECNO SPARK 7», в якому були встановлені сім-карти операторів мобільного зв`язку «Київстар» та «Лайфселл», що належать ОСОБА_5 , і у нього виник умисел, направлений на заволодіння даним телефоном шляхом обману та зловживанням довірою потерпілого.

Одразу після цього, близько 21 години ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету наживи, з метою протиправного збагачення, шляхом зловживання довірою та обману ОСОБА_5 , який виразився в тому, що ОСОБА_4 попросив в останнього мобільний телефон марки «TECNO SPARK 7», щоб зателефонувати своєму знайомому, зловживаючи довірою до себе і помилковою впевненістю у правильності і добросовісності дій, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, а саме - повернути мобільний телефон після закінчення телефонної розмови, який потерпілий добровільно передавав ОСОБА_4 , заволодів зазначеним мобільним телефоном марки «TECNO SPARK 7», вартістю 3353 гривні 40 копійок, в якому були встановлені сім-карти операторів мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 150 гривень та «Лайфселл», вартістю 90 гривень, розпорядившись ними на власний розсуд.

Вчиненими діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3593 гривні 40 копійок.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 31 липня 2023 року в нічний час, в умовах воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 та продовженого відповідними Указами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , в мобільному телефоні ОСОБА_5 марки «TECNO SPARK 7» знайшов мобільний додаток «Приват24» та дані доступу до рахунку ОСОБА_5 в AT КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 та банківської картки вказаного рахунку, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на крадіжку грошей з банківського рахунку потерпілого.

Одразу після цього, близько 00 години 44 хвилин 31 липня 2023 року ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, за допомогою мобільного додатку «Приват24» та даних доступу до банківського рахунку та банківської картки ОСОБА_5 , таємно, діючи повторно, викрав з банківського рахунку НОМЕР_1 в AT КБ «ПриватБанк», шляхом перерахунку коштів на інші банківські рахунки та оплати послуг на ігрових сайтах, гроші в сумі 14272 гривні 66 копійок, якими таким чином розпорядився на власний розсуд.

Вчиненими діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 14272 гривні 66 копійок.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Окрім того, 24 жовтня 2025 року близько 20 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до господарства свого знайомого ОСОБА_7 , що розташоване по АДРЕСА_3 та покликавши господаря побачив, що останній двері не відчиняє, тому у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , що стояв у гаражі вказаного вище господарства.

У вказаний день, час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним автомобілем, діючи повторно, у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи протиправність вчинених дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4 через незамкнену хвіртку, зайшов до подвір`я вищезгаданого господарства ОСОБА_7 та впевнився у відсутності власника та осіб, які б могли його побачити, підійшов до приміщення гаража та через незамкнені ворота, таємно, повторно проник усередину вказаного гаража.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_4 без розриву у часі, діючи умисно, повторно у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у приміщенні гаражу, який розташований за вказаною раніше адресою підійшов до наведеного автомобіля, що належить та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , який стояв у даному приміщенні та відкрив двері цього транспортного засобу, які були не замкнені і за допомогою ключів, що знаходились у замку запалення, завів двигун, після чого виїхав з вказаного домоволодіння та поїхав на даному автомобілі з місця злочину, таким чином незаконно заволодів ним та у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вказаних вище злочинних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 111741 гривню.

Отже, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та поєднане з проникненням у приміщення.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював, та показав, що дійсно за вищевказаних обставин 30.07.2023 шляхом обману та зловживання довірою заволодів телефоном ОСОБА_5 , після чого наступного дня за допомогою мобільного додатку «Приват24» викрав з банківського рахунку останнього грошові кошти, шляхом перерахунку та оплати послуг на ігрових сайтах. Крім того, 24.10.2025 за вказаних вище обставин скоїв незаконне заволодіння автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Зазначив, що щиро розкаюється у скоєному та що попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_7 . Потерпілому ОСОБА_5 заподіяні збитки не відшкодував, намагався перед ним вибачитись, кілька разів приходив до нього додому, однак дома його не застав.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. Потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглянути кримінальне провадження без його участі, щодо призначення покарання ОСОБА_4 поклався на розсуд суду (а.с. 23).

З врахуванням думки учасників судового провадження щодо можливості з`ясування всіх фактичних обставин справи суд вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілих.

Водночас, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_4 судом роз`яснено, що у даному випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) та за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та поєднане з проникненням у приміщення.

Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, відноситься вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Водночас, судом встановлено, що вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.02.2023 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, із звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 1 рік.

Отже, вказані кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_4 були вчинені під час іспитового терміну.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обираючи вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який має молодий вік, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває, наявність обтяжуючих та пом`якшуючих вину обставин, негативну характеристику з місця проживання обвинуваченого, відомості досудової доповіді від 31.01.2024, наданої Житомирським районним сектором №6 Філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області (а.с. 33-37), а тому дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.02.2023, остаточно призначивши покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України (а.с. 215-220). Процесуальні витрати пов`язані із проведенням судових експертиз у загальній сумі 4521,60 грн. суд стягує з обвинуваченого на користь держави (а.с. 221, 222).

Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Враховуючи, що обвинуваченому судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою належного виконання вироку, а також запобіганням спробам обвинуваченого ухилитися від виконання вироку суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, та спробам вчинити нові кримінальні правопорушення, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого його слід взяти під варту в залі суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.02.2023 та остаточно за сукупністю вироків призначити йому покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу взяття його під варту.

Зарахувати ОСОБА_4 термін цілодобового домашнього арешту з 28.11.2025 по 19.02.2026 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки «TECNO SPARK 7», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 – залишити у останнього;

- автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 – залишити у останнього;

- оптичний диск з відеозаписами обставин зупинки 25.10.2025 автомобіля «Daewoo Lanos» поліцейськими СРПП ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, та оптичний диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, що встановлена у приміщенні автозаправної станції БРСМ від 25.10.2025, що знаходяться в матеріалах справи – залишити в матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із проведенням судових експертиз в загальній сумі 4521 (чотири тисячі п`ятсот двадцять одну) гривню 60 копійок.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 19.04.2026, взявши його під варту із зали суду негайно.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1