Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №287/1688/25
Суддя: Винар Л. В.
Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1688/25
2/287/575/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до Олевського районного суду Житомирської області із позовною заявою про розірвання шлюбу. У поданій позовній заяві представник позивачки просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано 07.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом №37.
На обгрунтування своїх позовних вимог вказує про те, що 07.06.2014 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом №37. Від спільного проживання у шлюбі сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , 2014 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження та ОСОБА_6 , 2021 року народження. Протягом сімейного життя між позивачкою та відповідачем поступово погіршувалися стосунки, відповідач не розуміє та не хоче розуміти суті проблем, які виникають в сім`ї, не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. На даний час сімейні відносини фактично припинені, з липня 2025 року позивачка та відповідач припинили спільне сумісне проживання та шлюбні стосунки, у тому числі вести побут, спільне господарство. Час на примирення позивачка ОСОБА_1 просить не надавати, оскільки шлюбні відносини між сторонами фактично припинені та рішення про розірвання шлюбу є остаточним. Кожен з подружжя має протилежні погляди на шлюб та сімейне життя. Подальше спільне життя суперечить інтересам ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано судді Русину М.Г. для розгляду.
Суддею Русиним М.Г. провавдження по справі не відкривалося та цивільну справу до розгляду призначено не було.
16.09.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_7 з посади судді проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та матеріали зазначеної цивільної справи передано для розгляду судді Винару Л.В.
На запит суду надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 25.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до судового розгляду. Витребувано у позивачки ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
03.11.2025 року на адресу суду, за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Радіновича В.І. надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві представник позивачки вказав про те, що оригінал свідоцтва про шлюб направлено позивачкою на адресу суду за допомогою засобів поштового зв`язку.
12.11.2025 року на адресу суду від позивачки ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв`язку, надійшла письмова заява з проханням долучити до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з`явилась, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Представник позивачки у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалася позивачка.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивачки не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони з 07.06.2014 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом №37, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 50).
Від спільного проживання у шлюбі сторони мають трьох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 10-13).
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви протягом сімейного життя між позивачкою та відповідачем поступово погіршувалися стосунки, відповідач не розуміє та не хоче розуміти суті проблем, які виникають в сім`ї, не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. На даний час сімейні відносини фактично припинені, з липня 2025 року позивачка та відповідач припинили спільне сумісне проживання та шлюбні стосунки, у тому числі вести побут, спільне господарство. Час на примирення позивачка ОСОБА_1 просить не надавати, оскільки шлюбні відносини між сторонами фактично припинені та рішення про розірвання шлюбу є остаточним. Кожен з подружжя має протилежні погляди на шлюб та сімейне життя. Подальше спільне життя суперечить інтересам ОСОБА_1 .
Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивачка скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач не подав у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 07.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції у Житомирській області за актовим записом №37 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 11.06.2014 року Олевським РС УДМС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 11.12.2017 року органом №1828, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л.В.Винар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua