Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №314/506/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 314/506/25

Провадження № 2/204/880/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сартанської селищної військової адміністрації Маріупольського району Донецької області, третя особа Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Музиченко Олена Володимирівна про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року з Вільнянського районного суду Запорізької області до Чечелівського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просила визнати за нею право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.09.2025 року було замінено неналежного відповідача Маріупольську міську громаду в особі Маріупольської міської ради на відповідача Сартанську селищну військову адміністрацію Маріупольського району Донецької області.

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія АВЕ № 640270 від 18.09.1999 року, вона отримала у власність будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту реєстраційний номер 140, від 25.09.1989 року і станом на 18.09.1999 року, будинок АДРЕСА_1 змін не зазнав. Будинок загальною площею – 105,3 кв.м. та складається з 4-х кімнат: кімнат – 14, 7 квм., кімната – 19,2 кв.м., кімната – 16,9 кв.м., кімната – 8,4 кв.м., кухня – 12,4 кв.м., ванної кімнати – 3,6 кв.м., вбиральня – 1,0 кв.м., коридору – 6, 4 кв.м. Технічний паспорт посвідчений начальником бюро технічної інвентаризації Новоазовського району, на праві власності за ОСОБА_1 про що здійснено запис від 20.12.2002 року. У зв`язку з пошкодженням житла, у позивачки виникла необхідність подати заявку на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. З1.10.2024 року, позивачка звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Київської міської ради з заявою про реєстрацію прав власності на будинок. Однак, 16.11.2024 отримала відмову в проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що в державному реєстрі речових прав та реєстрі до 2013 року відсутня інформація про реєстрацію права власності на будинок, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді Сартанської селищної військової адміністрації Донецької області архіви Новоазовського бюро технічної інвентаризації залишилися на ти тимчасово окупованій території та вивезені не були, у зв`язку з чим, надати інформацію стосовно реєстрації права власності не виявляється можливим. У зв`язку з неможливістю зареєструвати у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно вже наявне у неї право власності на житловий будинок, його право власності не визнається державною, таким чином, зважаючи на неможливість вирішення даного спору в позасудовому порядку, позивачка вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

У судове засідання позивачка не з`явився, але від неї надійшло клопотання у якому вона позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та розглядати справу без її участі та участі її представника.

Представник відповідача Сартанської селищної військової адміністрації Маріупольського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, але надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача та просив вирішити справу на розсуд суду за наявними матеріалами справи, проти задоволення позовної заяви не заперечує.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВЕ № 640270 від 18 вересня 1999 року, спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: житлового будинку номер двадцять три з усіма прибудовами подвір`я, розташованого у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Лебединської сільської ради. На земельній ділянці розташовано: жилий будинок, саманний, обкладений шлокоблоком, жилою площею – 59, 2 кв.м. літ. А, жила прибудова літ. А1, два погріба лат. а/п, В/п, теплиця літ. Б, убиральня літ. Г, гараж літ. Д, мощення І, забор № 1, колодязь літ. К. Зазначений жилий будинок належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Лебединською сільською радою народних депутатів 30.11.1990 року на підставі рішення виконкому Новоазовської райради від 05.07.1989 року № 146 та зареєстрований в БТІ м. Новоазовська 17.08.1999 року за № 140. (а.с. 25)

Відповідно до штампу Бюро технічної інвентаризації Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області від 20.12.2002 року, який мається обороті свідоцтва про право на спадщину, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, як вбачається з матеріалів справи, до справи долучено копію технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який було затверджено 25.09.1988 року Новоазовським бюро технічної інвентаризації, домоволодіння загальною площею – 105,3 кв.м. складається з 4-х кімнат: кімнат – 14, 7 квм., кімната – 19,2 кв.м., кімната – 16,9 кв.м., кімната – 8,4 кв.м., кухня – 12,4 кв.м., ванної кімнати – 3,6 кв.м., вбиральня – 1,0 кв.м., коридору – 6, 4 кв.м. Власником домоволодіння зазначено ОСОБА_1 (а.с. 26-31).

Загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню у даній справі, є факт, що 24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, у зв`язку з чим Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», в Україні введено військовий стан.

Постановою Верховної Ради України № 457-VIII від 20 травня 2015 року «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполь, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» встановлено, що тимчасово, до переходу під контроль органів державної влади та органів місцевого самоврядування неконтрольованих ними населених пунктів Донецької області, змінити межі міста Маріуполь, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів, збільшивши територію міста Маріуполь на 2282,7 гектара земель за рахунок передачі до його складу 2282,7 гектара земель Новоазовського району, що знаходяться у віданні Виноградненської сільської ради (в тому числі території села Виноградне, села Піонерське, села Приморське), збільшивши територію Волноваського району на 67841 гектар земель за рахунок передачі до його складу 15123 гектарів земель Новоазовського району, із них: 4348,2 гектара земель - Комінтернівської сільської ради (в тому числі території села Комінтернове, села Водяне, села Заїченко), 4928,3 гектара земель-Лебединської сільської ради (в тому числі території села Лебединське, селища Калинівка, села Сопине), 4928,7 гектара земель - Павлопільської сільської ради (в тому числі території села Павлопіль, села Пищевик, села Черненко), 917,8 гектара земель - Широкинської сільської ради (в тому числі території села Широкине, села Бердянське), та 52718,3 гектара земель Тельманівського району, із них: 4705,4 гектара земель, що знаходяться у віданні Андріївської селищної ради (в тому числі території селища міського типу Андріївка, селища Бахчовик, селища Дружне, селища Обільне), 458,6 гектара земель Мирненської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Мирне), 11693,4 гектара земель - Гранітненської сільської ради (в тому числі території села Гранітне, села Старомар`ївка), 13523 гектара земель - Новоселівської сільської ради (в тому числі території села Новоселівка, села Запорізьке, села Кам`янка, селища Маловодне, села Новоселівка Друга, села Степанівка), 11155,4 гектара земель - Старогнатівської сільської ради (в тому числі території села Старогнатівка, села Новогригорівка), 11182,5 гектара земель - Чермалицької сільської ради (в тому числі території села Чермалик, села Орловське, села Федорівка), та затвердити територію міста Маріуполь загальною площею 20396 гектарів, Волноваського району загальною площею 252661 гектар, Новоазовського району загальною площею 81861,2 гектара, Тельманівського району загальною площею 81292,7 гектара.

Волноваський район Донецької області відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 30 від 5 лютого 2024 року), відноситься до територій активних бойових дій.

На теперішній час позивачка є внутрішньо переміщеною особою відповідно до Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб згідно довідки від 12.05.2023 № 3249-5002758516 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 17).

Позивачка у позовній заяві зазначила, що внаслідок активних бойових дій її будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було пошкоджено.

22.05.2023 року набрав чинності ЗУ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року, яким, зокрема, визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених в наслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги «є Відновлення» визначений Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених в наслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «є Відновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381.

Згідно з пунктом 6 вищевказаного Порядку, компенсація надається за умови, що відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пункті 13 цього ж Порядку закріплено, що для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку, серед іншого, переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію.

Механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року визначений Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

У пункті 13 даного Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна.

Згідно з пунктом 24 вказаного Порядку, проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, як для отримання компенсації для відновлення об`єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

31 жовтня 2024 року, позивачка звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Київської міської ради з заявою про реєстрацію прав власності на майно.

03.08.2004 року набув чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 року № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами абз. 1 п. 3 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Проте, 16 листопада 2024 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Музиченко О.В., Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), мю Київ, було прийняте рішення № 76124925 про відмову у проведенні реєстраційних дій через те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме, що під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутня. 06.11.2024 року направлено запит до Маріупольської районної держаної адміністрації Донецької області, яка перенаправила зазначений запит до Сартанської селищної ВЦА Маріупольського району Донецької області. В свою чергу, Сартанська селищна ВЦА повідомила наступне: «архіви Новоазовського бюро з технічної інвентаризації залишились на окупованій території та вивезені не були, в зв`язку з чим, у Сартанської селищної ВЦА відсутня будь-яка можливість надати інформацію» (а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що позивачка є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак на теперішній час, право власності на цей житловий будинок не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та позивачка не може здійснити державну реєстрацію прав власності на свій житловий будинок, що позбавляє позивачку можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

Враховуючи вищевикладене, та відсутність можливості у позивачки в іншій спосіб захистити своє порушене право, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності на нерухоме майно, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 105,3 кв.м., житлова 59,2 кв.м., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Сартанської селищної військової адміністрації Маріупольського району Донецької області (адреса місцезнаходження: Донецька область, Маріупольський район, смт Сартана, вул. Челюскінців, буд. 67-А), третя особа Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Музиченко Олена Володимирівна (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,3 кв.м., житловою 59,2 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська