Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №206/6960/24 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/6960/24

2-др/206/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.,

секретар судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву представника позивача Негробова Р.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхової компанії «Країна» та Селянського (фермерського) господарства «Оксамит», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2026 року представник позивача Негробов Р.В. через систему «Електронний суд» звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просить суд, ухвалити додаткове рішення, яким покласти на відповідачів втрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. пропорційно до задоволених вимог.

В силу п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вимоги ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові – на позивача.

Встановлено, що рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 06 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхової компанії «Країна» та Селянського (фермерського) господарства «Оксамит», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування – задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхової компанії «Країна» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 113461,33 грн., яка складається з: недоплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 101631,33 грн.; пені за період з 15.08.2024 р. по 30.11.2024 включно в розмірі 7818,65 грн.; інфляційних збитків за період з 15.08.2024 р. по 30.11.2024 включно в розмірі 4011,35 грн.; 3% річних у порядку ст.625 ЦК України за період з 15.08.2024 р. по 30.11.2024 включно в розмірі 902,15 грн. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Оксамит» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 2605,20 грн.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача – адвокатом Негробовим О.В. надано суду: ордер на надання правничої (правової) допомогти серії АЕ №1258867 від 20.08.2024 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002072; копію посвідчення адвоката; копію договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2024 року; копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., копію акта приймання-передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р. та Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 року, від 12 січня 2026 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера №31 від 20 серпня 2024 року, а також копію квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 12 січня 2026 року.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., Позивач та його представник – адвокат Негробов О.В. узгодили, що сума гонорару адвоката не буде перевищувати 37000,00 грн., частка гонорару Адвоката в розмірі 25000,00 грн. сплачується Клієнтом одним платежем або частинами під час розгляду позовної заяви у суді першої інстанції. Разом із цим згідно акту приймання-передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правничої дороги від 20.08.2024 р. та Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., підписавши його Позивач підтвердив факт належного отримання правничої допомоги, не має претензій до адвоката Негробова О.В. щодо отриманих від нього послуг, а гонорар склав в загальному розмірі 25000,00 грн.

Заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву посилався на те, що дана цивільна справа, як за своїм змістом, так і в розумінні норм процесуального закону, не є складною та відноситься до малозначних, тому не можуть погодитися, з протилежним твердженням, оскільки перелік складених сторонами, тобто і представником Позивача – адвокатом Негробовим О.В., процесуальні документи є типовими, а написання самих документів не вимагає великої кількості час. Також, вид правовідносин та належні правові норми, які будуть зазначені у позові та інших заявах по суті справи в якості обґрунтування, відомі сторонам завчасно, а тому їх не потрібно додатково досліджувати, включно, як і досліджувати та аналізувати сформовану практику судів вищих інстанцій у аналогічних спорах, яка є сталою вже тривалий час, тощо. Вважав неспівмірним та непропорційним розмір заявлених витрат на правничу допомогу Адвоката Негробова О.В. при розгляді даної справи в Судах 1-ї інстанції, у зв`язку з чим, вважав, що такі витрати не можуть бути покладені на Відповідача в повному обсязі.

21 січня 2026 року від представника позивача – адвоката Негробова О.В. надійшли письмові пояснення в яких він щодо посилань представника Відповідача АТ «СК «Країна» у своїх запереченнях на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2024 року у справі №910/9714/22, зазначив, що вказана правова позиція не може бути застосована до даних правовідносин. Оскільки зазначена позиція стосується виключно процесуальних витрат на підготовку самої заяви про стягнення судових витрат як технічної дії, тоді як представником Позивача адвокатом Негробовим О.В. через подання заяви про стягнення понесених судових витрат було виконано вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України щодо підтвердження витрат за весь обсяг фактично наданої правничої допомоги у справі. На виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, якими передбачено подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, разом із відповідною заявою до Самарського районного суду міста Дніпра було надано повний пакет документів, що підтверджують реальність та обґрунтованість витрат, а саме: Договір про надання правничої допомоги від 20 серпня 2024 року, Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., Акт приймання-передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р. та Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 року, від 12 січня 2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 31 від 20 серпня 2024 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 12 січня 2026 року. Аналізуючи заперечення Відповідача АТ «СК «Країна», слід зауважити, що викладені аргументи мають загальний характер, стороною Відповідача не надано жодного альтернативного розрахунку чи доказів, які б спростували співмірність витрат у розмірі 25 000,00 грн. Представник Відповідача АТ «СК «Країна» у своїх запереченнях зазначає, що: «Окрім того, у постанові ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 міститься висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.01.2026 5 документально підтверджені та доведені…» Зауважуємо, що Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №755/7943/20-ц (провадження № 61-15441св21), зазначаючи про вищезгадану постанову Великою Палати Верховного Суду зауважив, що «…Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду…». Аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає можливість зробити висновок про те, що чинним законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. До таких висновків щодо застосування норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.02.2020 р. по справі № 755/9215/15-ц та від 16.04.2020 р. по справі №727/4597/19. Представник Позивача надавав професійну правничу допомогу як на стадії досудового вирішення спору, так і при вирішенні справи в судовому порядку, а тому вважаємо, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу є правомірною, оскільки Позивач вимушений був звернутись до суду для відновлення своїх порушених прав, яке сталося не з його вини. Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., Позивач та його представник – адвокат Негробов О.В. узгодили, що сума гонорару адвоката не буде перевищувати 37000,00 грн., частка гонорару Адвоката в розмірі 25000,00 грн. сплачується Клієнтом одним платежем або частинами під час розгляду позовної заяви у суді першої інстанції. Разом із цим згідно акту приймання-передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правничої дороги від 20.08.2024 р. та Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2024 р., підписавши його Позивач підтвердив факт належного отримання правничої допомоги, не має претензій до адвоката Негробова О.В. щодо отриманих від нього послуг, а гонорар склав в загальному розмірі 25 000,00 грн. Вважають, що стороною Позивача було надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження понесених Позивачем витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 25 000,00 грн., а доказів на підтвердження протилежного стороною Відповідача надано не було. Заперечення сторони Відповідача щодо розміру понесених Позивачем судових витрат є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними, допустимими достовірними та достатніми доказами, а тому не підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи. Просить суд, врахувати викладене у письмових поясненнях при ухваленні додаткового рішення по справі № 206/6960/24, в тому числі висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені у відповідних постановах Верховного Суду, на які посилається сторона позивача.

Враховуючи позицію представника позивача, викладену в письмових поясненнях, позицію представника відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, разом з тим, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості, співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру понесених витрат на правничу допомогу та відсутність підстав для відмови у її стягненні, відповідно існує необхідність у стягненні з відповідачів на користь позивача витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 25000,00 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Щоб розрахувати пропорційну частку витрат на правничу допомогу, потрібно спочатку знайти загальну суму стягнень (113461,33 + 2605,20 = 116066,53 грн.), потім визначити відсоток частки кожного відповідача і вже цей відсоток застосувати суму витрат на професійну правничу допомогу (25000,00 грн.).

Таким чином, на відповідача Акціонерне товариство «Страхової компанії «Країна» має бути покладено пропорційну частку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24478,32 грн., виходячи з розрахунку (113461,33 / 116066,53) = ~0,97756 (або 97,75%) – розмір частки; 25000 грн. * 0,97 = 24439,00 грн.

На відповідача Селянського (фермерського) господарства «Оксамит» має бути покладено пропорційну частку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 521,68 грн., виходячи з розрахунку (2605,20 / 116066,53) = ~0,02244 (або 2,244%) – розмір частки; 25 000 грн. * 0,02244 = 561,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.59 Конституції України, ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 270, 272, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Стягнути із відповідача Акціонерного товариства «Страхової компанії «Країна» (м. Київ, вул. Електриків, буд.29а, код ЄДРПОУ 20842474) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24439,00 грн.

Стягнути із відповідача Селянського (фермерського) господарства «Оксамит» (Полтавська область, Миргородський район, с. Рокита, вул. Молодіжна, буд.22, код ЄДРПОУ 32478720) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 561,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев