Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №175/19103/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/19103/24

Провадження № 1-кп/175/1160/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024052390001228 від 16 липня 2024 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове, Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця призваного по мобілізації, оператора управління командира мінометної батареї 82мм, військової частини НОМЕР_1 , який не є особою з інвалідністю, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді оператора відділення управління командира мінометної батареї 82 мм, ВОС – 216543А військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306, 16.07.2024 приблизно о 09 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у якого відповідно до висновку експерта судово-токсикологічної експертизи № 13276 виявлено етиловий спирт у концентрації 1.88‰ в крові та 3.31‰ в сечі, що відноситься до середнього ступеню алкогольного сп`яніння, керуючи технічно працездатним транспортним засобом - автомобілем Mazda Xedos 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з пасажиром ОСОБА_5 рухався проїзною частиною вул. Часів`ярська м. Краматорська Донецької області в напрямку від вул. Добролюбова до вул. Патріотична.

Наближаючись до перехрестя з вул. Олени Пчілки, водій автомобілю Mazda Xedos 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , не переконавшись у безпеці свого подальшого руху, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і мав їх передбачити, не приділив належної уваги тому, що його дії не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не прийняв вчасно необхідні і достатні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху й недопущення виникнення небезпечної ситуації і її переростання в ДТП, на заокругленні проїзної частини вправо не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням вказаним транспортним засобом, виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації та її переростання в ДТП, а саме наїзд керованого ним транспортного засобу на опору ЛЕМ, та подальше його перекидання на лівий бік. В результаті даної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля Mazda Xedos 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків, тильного підвивиху півмісяцевої кістки, множинних забоїв, саден голови, грудної клітки, правої кістки, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потребують для свого загоєння довготривалий строк лікування понад 21 добу (3-х тижнів),

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяви, в яких просив проводити розгляд без його участі, претензій до обвинуваченого не має, оскільки останній відшкодував завдану шкоду в повному обсязі. Покарання просить призначити непов`язане з позбавленням волі.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем, проходить службу безпосередньо в районі контрнаступальних дій, має необхідні якості військовослужбовця, військово-обліковий фах, який є нагально необхідним у Збройних Силах, в період з 26.12.2023 по 14.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, має постійне місце мешкання, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, добровільне відшкодування завданого збитку, особистість обвинуваченого та його поведінку, його наміри щодо подальшого проходження військової служби з метою обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, потребу ЗСУ, викладену в листі військової частини НОМЕР_1 №2731 від 03.09.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , виконує свої службові обов`язки та приймає участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі контрнаступальний дій, став на шлях виправлення, має необхідності якості військовослужбовця, військово–обліковий фах, який є нагально необхідним у Збройних Силах, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Разом із цим суд приймає до уваги, що обставини, які обтяжують покарання, відсутні, а наведені вище обставини не лише пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Тому, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити міру покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), із подальшою заміною на підставі положень ст. 58 КК України цього покарання на два роки службового обмеження для військовослужбовця з відрахуванням 20 % із суми його грошового забезпечення в дохід держави. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити призначене ОСОБА_4 покарання у виді двох років позбавлення волі на два роки службового обмеження для військовослужбовця з відрахуванням 20% із суми його грошового забезпечення в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази: автомобіль марки «Mazda», моделі «Xedos 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,що знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів згідно з постановою про визнання речових доказів, – повернути ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) гривні 68 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №12024052390001228 від 16 липня 2024 року, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2024 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

.

Суддя ОСОБА_1