Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №199/1634/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1634/26

(3/199/748/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

19.02.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 881 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 об 11:00 годині, ОСОБА_1 у м. Дніпрі на ринку «Березинський», здійснювала продаж живої риби, а саме: короп, вагою 69 кг; товстолоб, вагою 67 кг; судак, вагою 44 кг; сом, вагою 27 кг; щука, вагою 17 кг, окунь, вагою 7 кг, карась, вагою 72 кг, линь, вагою 4 кг. Загальна вага становить 302 кг, без документів підтверджуючих законність її придбання, чим порушила вимоги ст.ст. 7, 37, 63 Закон України «Про тваринний світ».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 881 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, була сповіщена про дату та час слухання справи судовою SMS-повісткою, яку вона отримала 16.02.2026 о 15:34:50 годині, а також остання повідомлялася через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Заяв чи клопотань від останньої про розгляд справи за її участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 , будучі належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, без поважних причин не з`явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

Законність набуття у приватну власність об`єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об`єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема, відповідальність несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу, а також, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Отже, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 881 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП № 004480 від 26.11.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що зі змістом протоколу ознайомлена. Протокол має письмові пояснення останньої: «Я, ОСОБА_1 здійснювала реалізації риби на підставі накладної, яку вважаю законною». Жодних зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не надала. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- описом знарядь незаконного добування водних живих ресурсів від 26.11.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено живу рибу, а саме: короп, вагою 69 кг; товстолоб, вагою 67 кг; судак, вагою 44 кг; сом, вагою 27 кг; щука, вагою 17 кг, окунь, вагою 7 кг, карась, вагою 72 кг, линь, вагою 4 кг. Загальна вага становить 302 кг;

- накладною № 0071 від 26.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 отримала для реалізації живу рибу, а саме: короп, вагою 69 кг; товстолоб, вагою 67 кг; судак, вагою 44 кг; сом, вагою 27 кг; щука, вагою 17 кг, окунь, вагою 7 кг, карась, вагою 72 кг, линь, вагою 4 кг. Загальна вага становить 302 кг.

Так, відповідальність за ч. 1 ст. 881 КУпАП передбачена за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

На переконання суду дії ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, письмовими поясненнями останньої, які були досліджені судом в ході судового розгляду.

За таких обставин вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 881 КУпАП, як порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Санкція ч. 1 ст. 881 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об`єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу порушника ОСОБА_1 , ступінь її вини, значну кількість вилученої риби, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 за необхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 881 КУпАП у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі тваринного світу (риби).

Таким чином, вилучені уповноваженою особою об`єктів тваринного світу (риба), а саме: короп, вагою 69 кг; товстолоб, вагою 67 кг; судак, вагою 44 кг; сом, вагою 27 кг; щука, вагою 17 кг, окунь, вагою 7 кг, карась, вагою 72 кг, линь, вагою 4 кг. Загальна вага становить 302 кг, яку згідно заяви від 26.11.2025 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , залишити за належністю ОСОБА_1 .

У той же час підстав для застосування додаткового стягнення в частині конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, не убачається, оскільки уповноваженою не вилучали у ОСОБА_1 виручку за продану рибу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 881 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень, без конфіскації предметів торгівлі тваринного світу.

Речові докази - живу рибу, а саме: короп, вагою 69 кг; товстолоб, вагою 67 кг; судак, вагою 44 кг; сом, вагою 27 кг; щука, вагою 17 кг, окунь, вагою 7 кг, карась, вагою 72 кг, линь, вагою 4 кг. Загальна вага становить 302 кг, яку згідно заяви від 26.11.2025 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , залишити за належністю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: І.В. Дяченко