Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №592/8964/24 — Сумський апеляційний суд

Справа № 592/8964/24

Номер провадження 22-ц/816/1463/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Замченко А.О. (суддя-доповідач),

суддів – Собини О.І., Петен Я.Л.,

з участю секретарів судового засідання – Кияненко Н.М., Назарової О.М.,

у присутності заявника ОСОБА_1 , його представника – адвоката Шкриль Л.Г., адвоката Мар`юшкіної М.М. – Нікітченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу адвоката Шкриль Лариси Григорівни, подану в інтересах заявника ОСОБА_1 ,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року в складі судді Онайка Р.А., присяжних Волкової Л.О., Вдовенка В.Л., ухвалене в м. Суми (повний текст виготовлено 08 грудня 2025 року)

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Сумської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною, призначення опікуна,

в с т а н о в и в :

29.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити його опікуном останньої.

Заяву мотивував тим, що ОСОБА_2 , яка є його бабусею, встановлено діагноз: розлад особистості органічного генезу з помірним когнітивним порушенням. Висновком ЛКК КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги №1» СМР від 22.05.2024 ОСОБА_2 встановлено необхідність отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі внаслідок когнітивних порушень. Посилаючись на те, що на даний час він проживає разом з бабусею та здійснює за нею догляд, просив задовольнити заяву.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.12.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 недієздатною та встановлено над нею опіку, здійснення якої покладено на Орган опіки та піклування Сумської міської ради. У задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відмовлено.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 5453 грн 54 коп., віднесено на рахунок держави.

Строк дії рішення визначено до 08.12.2028 включно.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Шкриль Л.Г. подала в інтересах заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, невірного застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

При цьому вказує, що судом першої інстанції не враховано, що дочка ОСОБА_2 за станом здоров`я не може виконувати обов`язки опікуна, бо є особою з інвалідністю ІІІ групи, а висновок органу опіки та піклування відповідає вимогам закону і є вмотивованим.

Рішення суду в частині вирішення вимоги про визнання ОСОБА_2 недієздатною не оскаржується, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

ОСОБА_2 у зв`язку зі станом здоров`я в судове засідання не викликалася. Представники Органу опіки та піклування Сумської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 140, 141).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1 , його адвоката Шкриль Л.Г., представника ОСОБА_2 – адвоката Нікітченко Є.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 4, 6, 7).

З 02.07.2019 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 23). З 14.05.2024 за вказаною вище адресою також зареєстрована ОСОБА_2 (а. с. 13, 24).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 04.06.2025 №419 ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (переважно судинного, атеросклеротичного генезу) з вираженим зниженням пам`яті та інтелекту. За своїм психічним станом остання не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 56 – 58).

З подання Органу опіки та піклування Сумської міської ради від 05.08.2025 вбачається, що вказаний орган вважає за доцільне у випадку визнання судом ОСОБА_2 недієздатною призначити ОСОБА_1 опікуном останньої (а. с. 74).

Також судом встановлено, що мати заявника ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи безтерміново (а. с. 9).

Сам заявник на обліку в лікаря психіатра на обліку не перебуває, станом на 15.05.2024 до кримінальної відповідальності не притягувався (а. с. 10, 14). З витягу з протоколу лікарсько-консультативної комісії від 22.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 за станом здоров`я міг надавати соціальні послуги терміном на 1 рік (а. с. 16).

Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 04.06.2025 №419 ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (переважно судинного, атеросклеротичного генезу) з вираженим зниженням пам`яті та інтелекту, тому дійшов висновку, що вимога про визнання останньої недієздатною підлягає задоволенню.

Відмовляючи заявнику в призначенні його опікуном, суд вказав, що подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 не містить належної мотивації чому саме заявника, а не іншу особу, потрібно призначити опікуном; чи склалися між останніми приязні відносини, що забезпечить належний догляд підопічної; чи є в ОСОБА_2 інші близькі родичі, які б могли виконувати обов`язки опікуна.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалами справи та вимогами закону.

Частинами першою, другою статті 294 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №462/6374/23.

З метою повного і об`єктивного з`ясування обставин справи апеляційним судом були витребувані копії документів, які заявник надавав для вирішення питання щодо призначення його опікуном ОСОБА_2 та які були покладені в основу подання від 05.08.2025.

З витребуваних документів вбачається, що відповідно до тимчасового посвідчення від 02.07.2018 № НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним - у воєнний час (а. с. 161).

08.04.2024 мати заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подала Органу опіки та піклування заяву, в якій не заперечувала проти призначення її сина опікуном її матері ОСОБА_2 . При цьому зазначила, що не зможе здійснювати опіку, бо є особою з інвалідністю ІІІ групи, на підтвердження чого подала відповідну довідку до акту огляду МСЕК (а. с. 166, 177).

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.04.2024 №762400 вбачається, що ОСОБА_3 має третю групу інвалідності безтерміново внаслідок загального захворювання (ураження ОРА) (а. с. 167).

З виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 12.4.2024 №6651 вбачається, що ОСОБА_3 встановлено діагноз: ревматоїдний артрит. З цієї ж виписки вбачається, що остання лікується за місцем проживання з червня 2018 року (а. с. 169).

Сестра заявника – ОСОБА_4 також подала Органу опіки та піклування заяву, в якій повідомила, що не заперечує проти призначення її брата ОСОБА_1 опікуном її бабусі ОСОБА_2 . Крім цього зазначила, що не зможе бути опікуном, оскільки має доньку ІНФОРМАЦІЯ_5 , чоловіка ОСОБА_5 , який хворіє на епілепсію, та здійснює догляд за матір`ю ОСОБА_3 (а. с. 172).

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання вбачається, що ОСОБА_2 проживає з онуком, забезпечена всім необхідним (а. с. 178).

Відповідно до ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

У частині 1 ст. 41, ст. 55, 58 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Системний аналіз ч. 1 ст. 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України свідчить про те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17, від 04.09.2025 у справі №343/187/24.

Відповідно до ст. 62, ч. 1, 2, 3, абз. 1 ч. 4 ст. 63 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені в Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 №34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №712/10043/20).

Відповідно до подання Органу опіки та піклування Сумської міської ради від 05.08.2025 вказаний орган вважає за доцільне у випадку визнання судом ОСОБА_2 недієздатною призначити ОСОБА_1 опікуном останньої (а. с. 74).

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції виходив з того, що подання органу опіку та піклування не містить належної мотивації, а також обґрунтувань з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки подання органу опіки і піклування є вмотивованим і відповідає вимогам закону. Вказаним органом було встановлено, що протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 опікуном не вбачається, що таке призначення відповідатиме якнайкращим інтересам ОСОБА_2 . Також було перевірено можливість інших родичів здійснювати повноваження опікуна та з`ясовано, що ні мати, яка є інвалідом, ні онука, яка здійснює догляд за трьома особами, такі повноваження виконувати не зможуть.

У суді апеляційної інстанції було встановлено, що між заявником і ОСОБА_2 склалися особисті приязні взаємини.

Відмовляючи в задоволенні заяви про призначення опікуном, місцевий суд також виходив з того, що в результаті задоволення заяви ОСОБА_1 матиме пільгу щодо відстрочки від призову, яка надається опікунам. Але колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки на час звернення із заявою до суду останній вже мав відстрочку на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 (а. с. 160).

Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не виявили бажання бути опікуном недієздатної матері та бабусі відповідно, посилались на те, що одна з них є інвалідом, а інша здійснює догляд за трьома особами.

На наведене суд першої інстанції належної уваги не звернув та, посилаючись на можливість дочки і онуки виконувати обов`язки опікуна стосовно ОСОБА_2 , не врахував, що останні не зверталися з письмовою заявою до органу опіки та піклування про призначення їх опікуном, враховуючи ту обставину, що відповідно до ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою, та дійшов невірного висновку щодо відсутність підстав для задоволення вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуном, а тому рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню відповідно до ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 367 ЦПК України якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

У рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.12.2025 визначено строк його дії до 08.12.2028, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 300 ЦПК України.

З огляду на викладене, рішення в частині визначення строку його дії необхідно змінити та визначити, що строк дії рішення становить два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Шкриль Лариси Григорівни, подану в інтересах заявника ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року в частині відмови призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року змінити в частині строку його дії щодо визначення ОСОБА_2 недієздатною.

Встановити строк дії рішення суду про визнання недієздатною ОСОБА_2 протягом двох років з дня набрання ним законної сили.

В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.

Головуючий – Замченко А.О.

Судді: Собина О.І.

Петен Я.Л.