Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №947/1431/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/51/26

Справа № 947/1431/20

Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним та зустрічним позовами Одеської міської ради, представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_7 помер,

від відповідача за первісним позовом/третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_8 – не з`явились,

від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_9 – не з`явились,

переглянувши справу №947/1431/20 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , за участю третьої особи Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб ОСОБА_8 , Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2021 року у складі судді Маломуж А.І., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_7 , звернувшись 24 січня 2020 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що є власником земельної ділянки площею 0,034 га кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 цільового призначення «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної на підставі посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А. 17 квітня 2018 року за реєстровим №995 договору купівлі продажу. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є суміжними землекористувачами земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; на земельній ділянці знаходиться житловий будинок на праві спільної часткової власності. Відповідачі без погодження з ним встановили металевий паркан впродовж розподільної межі земельних ділянок, чим обмежили право на вільне користування належною позивачу земельною ділянкою, а також розташованим на ділянці нерухомим майном, доступ до ділянки.

В порядку захисту прав власника земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, позивач ОСОБА_7 на підставі статей 317, 321, 391 ЦК України, статей 91, 103, 152 ЗК України просив:

зобов`язати солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_8 усунути перешкоди ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення металевого паркану, встановленого продовж роздільної межі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_7 у вільному доступі, у тому числі проходу та проїзду автотранспорту через земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , до приналежної йому земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та нерухомого майна, що на ній знаходиться;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-7).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.33).

Відповідач ОСОБА_1 позов ОСОБА_7 не визнала, зазначивши у відзиві, що у її фактичному користуванні перебуває присадибна земельна ділянка площею 1000 кв.м (0,10 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (із загальної площі 1283 кв.м під будинком АДРЕСА_2 ), яка однією стороною орієнтована до земельної ділянки площею 0,3347 га кадастровий номер 5110136900:17:002:0141, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ТОВ «Едем Таун» (код ЄДРПОУ 42882153). Вздовж межі вказаної ділянки 5110136900:17:002:0141 навпроти земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , проходить смуга шириною від 30 до 38 см земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 . Вказані земельні ділянки були розмежовані огорожею (парканом), за яким проводяться будівельні роботи з будівництва двадцятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , а поруч зліва від будівництва цього будинку на теперішній час збудовано двоповерхову чотирьох трансформаторну підстанцію по АДРЕСА_1 . При цьому відстань від основної частини земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, на якій збудована підстанція по АДРЕСА_1 (та від якої розпочинається смуга шириною приблизна від 30 до 38 см) до меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 , складає більше 25 м.

Нове будівництво будівлі підстанції в АДРЕСА_1 зазначено у містобудівних умовах та обмеженнях на проєктування будівництва №168, затверджених Наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 20 вересня 2019 року №01-07/338.

Відповідно до дозволу №ОД 112182541187 на виконання будівельних робіт від 11 вересня 2018 року з будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 замовником є обслуговуючий кооператив «Будапешт» (код ЄДРПОУ 41754928), генеральним підрядником товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Галеон» (код ЄДРПОУ 39833719), відповідальним виконавцем робіт ОСОБА_9 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ОК «Будапешт» земельної ділянки площею 0,3347 га зареєстровано 12 квітня 2019 року на підставі договору оренди №273, орендодавець ТОВ «Едем Таун».

Огорожа присадибної ділянки будинку по АДРЕСА_2 була встановлена задовго до початку будівництва та з початку будівельних робіт розмежовувала ділянки до подій 24 жовтня 2019 року. Паркан складався з металевих сіток, в деяких місцях паралельно відгороджений металевими листами. Паркан, конфігурація якого повторювала межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:17:002:0137, 5110136900:17:002:0141, не дозволяв проникнути з боку цих ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Нерівність форм земельних ділянок з кадастровими номерами 5110136900:17:002:0137, 5110136900:17:002:0141 свідчить про те, що інша територія зайнята земельною ділянкою по АДРЕСА_2 . На топографічному плані Технічного звіту по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки по АДРЕСА_2 наглядно відображено співвідношення ділянок 5110136900:17:002:0137, 5110136900:17:002:0141 стосовно ділянки по АДРЕСА_2 ; їх конфігурація повністю відповідає кадастровим планам у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Разом з тим, ширина земельної ділянки 5110136900:17:002:0137 ОСОБА_7 напроти земельної ділянки по АДРЕСА_2 складає від 30 до 38 см, що робить неможливим її використання без порушення меж суміжних ділянок. При цьому за парканом здійснювалось будівництво не відокремлених об`єктів, а цілого житлового комплексу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з наявністю трьох виїздів з ЖК «Континент» на АДРЕСА_5 . Відповідно до інформації сайту ЖК «Континент» об`єкти будівництва по АДРЕСА_6 , 100-Г є елементами комплексу.

Через земельну ділянку ОСОБА_7 кадастровий номер 5110136900:17:002:0140 здійснюється в`їзд до ЖК «Континент» з АДРЕСА_5 ; земельні ділянки ОСОБА_7 з кадастровими номерами 5110136900:17:002:0143, 5110136900:17:002:0135 також розташовані на території ЖК «Континет»; земельна ділянка ОСОБА_7 кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, на якій збудована чотирьох трансформаторна підстанція, має продовження у вигляді вузької смуги (шириною від 30 до 38 см) у глиб території ЖК «Континент», основна частина вказаної ділянки, на якій збудована підстанція, розташована біля заїзду з вул. Інглезі.

ОСОБА_7 є співзасновником та керівником ОК «Денвер», який є замовником будівництва по вул. Люстдорфська дорога, 100-В; по вул. Люстдорфська дорога, 100-Г замовником будівництва є ОК «Будапешт», керівником та засновником якого є ОСОБА_11 ; по АДРЕСА_3 замовником будівництва є ОК «Байконур», одним із засновників якого є ОСОБА_5 .

Металевий паркан, який просить знести ОСОБА_7 встановлено 25 жовтня 2019 року внаслідок дій ОСОБА_7 та інших після знесення 24 жовтня 2019 року з боку будівельного майданчика особами в робочій формі незаконно без пред`явлення будь-яких дозвільних документів паркану, який розмежовував земельну ділянку площею 1000 кв.м (0,10 га) по АДРЕСА_2 (перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_12 ) та смугу земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:17:002:0141 по АДРЕСА_3 (перебуває у власності ОСОБА_7 ). За фактом руйнування паркану викликано поліцію. Незаконне встановлення нового паркану та заволодіння земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_13 , здійснили ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . Під житловими будинком за адресою: АДРЕСА_2 по документах обліковується земельна ділянка площею 1283 кв.м по фактичному користуванню. Незаконними діями з руйнування попереднього паркану та встановлення нового паркану всупереч вимогам діючого законодавства ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 фактично самовільно вилучили частину земельної ділянки з користування ОСОБА_12 та створили перешкоду у реалізації її права на безоплатну передачу (приватизацію) земельної ділянки розміром 0,10 га по АДРЕСА_2 , що перебувала у її користуванні (т.1 а.с.75-96).

25 березня 2020 року відповідач ОСОБА_1 , звернувшись до суду із зустрічним позовом до відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, на підставі статей 40.91,96,116, 120,121,141,149,152 ЗК України, статті 377 ЦК України просила зобов`язати ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 солідарно за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 присадибною ділянкою під житловим будинком по АДРЕСА_2 , у тому числі в розробленні проєкту землеустрою земельної ділянки, у наступний спосіб:

повністю демонтувати та знести незаконно встановлений 25 жовтня 2019 року на земельній ділянці по АДРЕСА_2 металевий паркан на точках «4» (Х-7038,48210 Y-753,1190), «5» (Х-7036,7576 Y-754,6815), «6» (Х-7029,9556 Y-761,4895), «7» (Х-7027,8564 Y-763,8274), «8» (Х-7026,1506 Y-765,7982), 292 (Х-7025,9463 Y-765,9510) Одеської місцевої системи координат, що є орієнтовно від точки «4» до точки «9» кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0141;

відновити первинний стан присадибної ділянки під житловим будинком по АДРЕСА_2 від місця встановленого 25 жовтня 2029 року паркану на точках «4» (Х-7038,48210 Y-753,1190), «5» (Х-7036,7576 Y-754,6815), «6» (Х-7029,9556 Y-761,4895), «7» (Х-7027,8564 Y-763,8274), «8» (Х-7026,1506 Y-765,7982), 292 (Х-7025,9463 Y-765,9510) Одеської місцевої системи координат до межі земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:17:002:0137 по АДРЕСА_1 (точки 18, 19, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0137) шляхом повного демонтажу та знесення всіх створених наземних підземних споруд та інженерних комунікацій на вказаній земельній ділянці;

повністю відгородити земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:17:002:0137 по АДРЕСА_1 від присадибної ділянки житлового будинку по АДРЕСА_2 шляхом встановлення паркану висотою 2 метри на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:17:002:0137 по АДРЕСА_1 відповідно до її каталогу координат (точки 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 кадастрового платну земельної ділянки 5110136900:17:002:0137) навпроти присадибної ділянки житлового будинку по АДРЕСА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні присадибною земельною ділянкою під житловим будинком по АДРЕСА_2 ;

стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1681,00 грн. (т.2 а.с.3-26).

Відповідач ОСОБА_8 позов ОСОБА_7 не визнала, зазначивши у відзиві в обґрунтування заперечень посиланням на ті ж обставини, що виклала ОСОБА_1 у відзиві на позов (т.2 а.с.161-173).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (т.2 а.с.201).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, відмовлено у забезпеченні зустрічного позову за заявою ОСОБА_1 (т.2 а.с.212-213).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 травня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 витребувано докази (т.2 а.с.216-217).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 травня 2020 року за клопотанням ОСОБА_8 витребувано докази (т.2 а.с.220).

Позивач ОСОБА_7 зустрічний позов не визнав, зазначивши у відзиві, що відсутність фактично сформованої земельної ділянки унеможливлює встановлення її меж та наявність чи відсутність порушення права позивача за зустрічним позовом. Посилання ОСОБА_1 на те, що земельна ділянка, якою вона користується, має чіткі межі, спростовується нею ж самою, оскільки якби земельна ділянка мала межі, то ОСОБА_1 заявляла б про відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проте ОСОБА_1 наразі лише звернулась до органів місцевого самоврядування із заявою про приватизацію земельної ділянки, тобто земельна ділянка ще не є сформованою з визначенням її координат на місцевості. Щодо паркану, який за доводами ОСОБА_1 було перенесено, то доданий до зустрічного позову Технічний звіт, що виготовлений на замовлення ОСОБА_1 у 2019 році не підтверджує обставини переміщення паркану. КП «Одеспроект», яке створене органом місцевого самоврядування для координації планування і забудови міста, не має даних про паркан, його знаходження, тому не можна казати, що паркан знаходився та ще й тривалий час саме в тому місці, де стверджує ОСОБА_1 . Додані до зустрічного позову фотознімки не мають прив`язки до місцевості, не містять конкретних часових відбитків, які б дозволяли встановити дату їх виготовлення. Посилання на сайт ЖК «Континент» на наявну на ньому інформацію не стосується предмету спору, так як порушенням прав позивача та відповідача є користування земельними ділянками та паркан, який їх розділяє та його місцезнаходження (т.4 а.с.1-4).

Позивач ОСОБА_7 надав відповідь на відзив ОСОБА_1 на його позов, яка обґрунтована тими ж доводами, що й відзив ОСОБА_7 на зустрічний позов (т.4 а.с.21-23).

Відповідач ОСОБА_1 надала заперечення на відповідь ОСОБА_7 на її відзив на позов (т.4 а.с.35-40).

Відповідач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив ОСОБА_7 на зустрічний позов (т.4 а.с.46-51).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 витребувано докази (т.4 а.с.62).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року залучено до участі у справі Одеську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.4 а.с.76).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 викликано в якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , викликано судового експерта Найдьонова І.В. (т.4 а.с.78).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 ухвалено провести огляд в якості доказів речових об`єктів – земельні ділянки зі здійснення фото та відеозапису огляду (т.4 а.с.80).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.4 а.с.81).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року:

відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

задоволено частково зустрічний позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

зобов`язано ОСОБА_7 за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 присадибною ділянкою під житловим будинком по АДРЕСА_2 , у тому числі в розробленні проєкту землеустрою земельної ділянки, у наступний спосіб:

повністю демонтувати та знести незаконно встановлений 25 жовтня 2019 року на земельній ділянці по АДРЕСА_2 металевий паркан на точках «4» (Х-7038,48210 Y-753,1190), «5» (Х-7036,7576 Y-754,6815), «6» (Х-7029,9556 Y-761,4895), «7» (Х-7027,8564 Y-763,8274), «8» (Х-7026,1506 Y-765,7982), 292 (Х-7025,9463 Y-765,9510) Одеської місцевої системи координат, що є орієнтовно від точки «4» до точки «9» кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0141;

відновити первинний стан присадибної ділянки під житловим будинком по АДРЕСА_2 від місця встановленого 25 жовтня 2029 року паркану на точках «4» (Х-7038,48210 Y-753,1190), «5» (Х-7036,7576 Y-754,6815), «6» (Х-7029,9556 Y-761,4895), «7» (Х-7027,8564 Y-763,8274), «8» (Х-7026,1506 Y-765,7982), 292 (Х-7025,9463 Y-765,9510) Одеської місцевої системи координат до межі земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:17:002:0137 по АДРЕСА_1 (точки 18, 19, 20, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , 25 кадастрового плану земельної ділянки 5110136900:17:002:0137) шляхом повного демонтажу та знесення всіх створених наземних підземних споруд та інженерних комунікацій на вказаній земельній ділянці;

зобов`язано ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні присадибною земельною ділянкою під житловим будинком по АДРЕСА_2 ;

в іншій частині вимог відмовлено (т.5 а.с.45-52).

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15642,66 грн. (т.5 а.с.76-78).

Висновок суду першої інстанції в рішенні обґрунтовано безпідставністю вимог ОСОБА_7 та порушенням прав ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення вимог первісного позову ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 у повному обсязі (т.5 а.с.84-101).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,034 га кадастровий номер 5110136900:17:002:0137. ОСОБА_1 і ОСОБА_8 без погодження із ОСОБА_7 встановили металевий паркан впродовж розподільної межі земельних ділянок, чим обмежили право ОСОБА_7 на вільне користування земельною ділянкою та нерухомим майном, що на ній знаходиться. Земельна ділянка у ОСОБА_1 перебуває у фактичному користуванні, між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як співвласниками житлового будинку укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном і користування земельною ділянкою. Проте, ОСОБА_1 і ОСОБА_8 не надали на час розгляду справи документів, що свідчать про формування у встановленому законом порядку земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Тобто, ні дані відповідачі, ні попередні власники житлового будинку по АДРЕСА_2 у передбаченому Земельним кодексом України порядку право користування земельною ділянкою не оформили, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановили. До суду не надано земельно-кадастрову документацію, відповідно до якої можливо було б встановити межі ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_8 , та що така ділянка дійсно межує з земельною ділянкою ОСОБА_7 . Вигадане ОСОБА_1 розмежування земельних ділянок парканом у вигляді металевих сіток підтвердив в суді свідок ОСОБА_15 .

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не довели наявність підтвердженого належними доказами їх права (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку. Внаслідок незаконних дій відповідачів по встановленню металевого паркану обмежено права позивача на проїзд, прохід до належної йому земельної ділянки. Обставини щодо того, де проходить межа земельної ділянки, чи порушена межа, доводяться, зазвичай, висновками експертів (спеціалістів). Наданий ОСОБА_1 складений ФОП ОСОБА_16 у 2019 році Технічний звіт по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 може бути одним з елементів при формуванні земельної ділянки шляхом складання одного з виду землевпорядної документації, проте не є самостійним документом, який посвідчує наявність сформованої земельної ділянки як об`єкта цивільного права. ОСОБА_1 не довела, що ОСОБА_7 вчинив незаконні дії щодо нібито самовільного захоплення частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 , та те, що саме ця частина земельної ділянки є об`єктом цивільного права, за захистом якого ОСОБА_1 звернулась до суду. Суд порушив оскаржуваним рішенням верховенство права, а саме положення статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; не надав оцінку наданому ОСОБА_7 письмового доказу, а саме складеного експертом Найдьоновим І.В. Висновку експерта (спеціаліста) №06-02/20 від 06 лютого 2020 року. У порушення вимог статті 81 ЦПК України ОСОБА_1 не довела обставини, викладені в її відзиві на первісний позов та на які вона посилалася як на підставу відмови у первісному позові. Суду необхідно було б призначити земельно-технічну експертизу, яка дозволила б встановити дійсні межі кожної із земельних ділянок, а також наявність порушень даних меж. Суд проявив упередженість щодо ОСОБА_7 .

До апеляційної скарги додано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, проте в подальшому на проведенні експертизи ніхто не наполягав. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що поставлені на експертизу питання щодо наявності проїзду (проходу), варіантів можливого облаштування проїзду (проходу) на ділянку ОСОБА_7 через ділянку ОСОБА_1 виходять за межи предмета доказування у справі в частині вимог первісного позову (т.5 а.с.115-120).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримавши обґрунтування, що було нею викладено у відзиві на позов та у зустрічному позові (т.5 а.с.212-220а).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_8 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримавши обґрунтування власної позиції, що була викладена в суді першої інстанції (т.5 а.с.232-235).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року справу призначено до розгляду на 21 квітня 2022 року (т.5 а.с.250).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інформацію про смерть ОСОБА_7 надала суду ОСОБА_11 , дружина померлого, яка в заяві до суду від 10 травня 2023 року вказала про намір оформити спадщину.

Спадкоємці померлого ОСОБА_7 з заявами про залучення в порядку процесуального правонаступництва до участі в справі до суду не звернулись.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року витребувано з Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого в м. Об Новоросійської області Російської Федерації, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі Одеської області України.

На виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 21 березня 2024 року Київською державною нотаріальною конторою надано 23 квітня 2024 року відповідь, за змістом якої за даними Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 не заведена.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 року залучено Одеську міську раду в якості правонаступника померлого позивача ОСОБА_7 до участі в справі №947/1431/20.

У судовому засіданні 09 липня 2024 року Одеська міська рада в особі представника Вишнивецької А.О. заявила, що Одеська міська рада не має наміру набувати прав та обов`язків померлого ОСОБА_7 , тому проти залучення ради в якості правонаступника та просила виключити раду з кола правонаступників померлого.

Зважаючи на відсутність доказів переходу суб`єктивних прав та обов`язків від ОСОБА_7 до Одеської міської ради, приймаючи до увагу відсутність згоди Одеської міської ради бути правонаступником померлої сторони, ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 липня 2024 року виключено Одеську міську раду з кола правонаступників померлого ОСОБА_7 в справі №947/1431/20 (т.7 а.с.16-17).

13 червня 2024 року Одеська міська рада подала касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 року.

19 серпня 2024 року представник Мартинчук В.В. в інтересах ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року касаційні скарги Одеської міської ради та представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвали Одеського апеляційного суду від 09 травня 2024 року та від 09 липня 2024 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду (т.7 а.с.186-191).

Касаційна інстанції вказала на передчасність вирішення питання щодо правонаступництва померлої сторони та необхідність перевірки того, чи був ОСОБА_7 власником земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході продовження розгляду справи апеляційним судом в порядку перевірки інформації щодо земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні якою ОСОБА_7 було продано позов, встановлено наступне.

Згідно інформації станом на 21 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка площею 0,034 га, кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1529601151101, цільового призначення: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , не обліковується на праві власності ОСОБА_7 (т.8 а.с.25-27).

Згідно інформації станом на 26 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка площею 0,034 га, кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1529601151101, цільового призначення: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності (розмір частки 1/1) Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 И КО» (код ЄДРПОУ 39615151). За даними Реєстру державна реєстрація права власності проведена 30 березня 2023 року державним реєстратором Іванівської селищної ради Одеської області Черненко А.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67047745 від 04 квітня 2023 року; документи, подані для державної реєстрації: протокол №899-901 від 27 березня 2023 року Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 И КО», акт приймання-передачі №903, 904 від 27 березня 2023 року Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 И КО» та ОСОБА_7 (т.8 а.с.56-57, 58-59).

За даними Реєстру ОСОБА_7 набув земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_17 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А. 17 квітня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №995; державна реєстрація права власності проведена 17 квітня 2018 року (т.8 а.с.56-57).

Таким чином, ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 набув у власність 17 квітня 2018 року; з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою звернувся до суду 24 січня 2020 року; судове рішення ухвалено 16 березня 2021 року; провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 відкрито 04 червня 2021 року; справу призначено до розгляду ухвалою від 16 серпня 2021 року; 27 березня 2023 року ОСОБА_7 передав земельну ділянку у власність ОК «Житловий кооператив «89 И КО», який зареєстрував за собою право власності 30 березня 2023 року; ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

Отже, на момент смерті ОСОБА_7 не був власником земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137; про передачу земельної ділянки у власність іншій особі суд не повідомив, від апеляційної скарги на судове рішення чи від позову за життя не відмовився.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до положень частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України.

Частиною 3 статті 377 ЦПК України передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Первісний позов ОСОБА_7 пред`явлено про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_1 пред`явлено про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном є негаторним позовом. Вимоги про усунення порушення не пов`язані з позбавленням права володіння. Негаторний позов може бути пред`явлений в межах строку існування правопорушення. Якщо перешкоди усунено, то відпадають і підстави на пред`явлення негаторного позову.

В справі, що переглядається, апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про наступне.

Одним із способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (п.3 частини 2 статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, а й особа, яка відповідно до закону або договору має право користуватися ним.

ОСОБА_7 пред`явив позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації станом на 21 січня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка площею 0,034 га, кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1529601151101, цільового призначення: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності (частка 1/1) ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_17 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А. 17 квітня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №995; державна реєстрація права власності проведена 17 квітня 2018 року (т.1 а.с.14, 153-154).

Перешкоди у користуванні земельною ділянкою, за доводами ОСОБА_7 полягали у встановленні ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на межі ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 та ділянки по АДРЕСА_2 паркану, що унеможливило вільне користування ОСОБА_7 власною земельною ділянкою та майном, що на ній знаходиться.

З доказів у справі вбачається, що окрім вказаної земельної ділянки площею 0,034 га, кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 володів рядом інших земельних ділянок, які разом із спірною ділянкою перебували під забудовою багатоквартирного житлового будинку, будівель та споруд до нього, зокрема, на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 збудована трансформаторна підстанція. Після завершення будівництва земельні ділянки, на яких розташовувалась забудова житлового комплексу, ОСОБА_7 були передані по акту приймання-передачі у власність ОК «Житловий кооператив «89 И КО» (т.8 а.с.58-59).

Зустрічний позов ОСОБА_1 пред`явлено про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформації станом на 13 лютого 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок житловою площею 41,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1378582751101 (номер об`єкта в РНВН:26230273), який перебуває у приватній спільній частковій власності:

ОСОБА_8 , розмір частки 2/5, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою одеською державною нотаріальною конторою 28 квітня 1969 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3806; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності проведена 24 січня 2019 року державним реєстратором Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Н.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45224161 від 25 січня 2019 року;

ОСОБА_1 , розмір частки 3/5, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. 13 жовтня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №1-1654; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності проведена 13 жовтня 2017 року державним реєстратором Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37570147 від 13 жовтня 2017 року (т.1 а.с.211).

З документів у справі вбачається, що 3/5 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , належав родині ОСОБА_1 . Зокрема, з 1987 року належав ОСОБА_18 на підставі Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого 16 липня 1987 року житлокомунвідділом виконкому Київської районної ради народних депутатів (Судак О.Д. голова колгоспного двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ); потому ОСОБА_19 на підставі Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого 26 червня 1991 року житлокомунвідділом виконкому Київської районної ради народних депутатів (Попова Є.О. голова колгоспного двору, померла), потому ОСОБА_20 на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А. 10 березня 2009 року за реєстровим №387 ( ОСОБА_20 дочка ОСОБА_19 , померла), потому ОСОБА_1 на підставі на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. 13 жовтня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №1-1654 ( ОСОБА_1 дочка ОСОБА_20 , померла) (т.1 а.с.184-211).

У Договорі дарування, укладеному між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А. 10 березня 2009 року, зареєстрованому в реєстрі за №387, вказано, що житловий будинок, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А» житловою площею 41,3 кв.м, надвірних споруд, зазначених на схематичному плані під літерами: 1,2 – огорожа, І – мостіння, ІІІ -шахта, розташований на земельній ділянці площею 1283 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні (т.1 а.с.195, 196).

ОСОБА_20 подала 03 жовтня 2014 року до Одеської міської ради заяву про приватизацію земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, що розташована за місцем її реєстрації та проживання ( АДРЕСА_2 ) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Одеської міської ради від 24 грудня 2014 року №6027-УІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_20 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1 а.с.197-198).

ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_20 подала 15 січня 2018 року до Одеської міської ради заяву (клопотання) про приватизацію земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Одеської міської ради від 25 квітня 2018 року №3203-УІІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1 а.с.200-201).

Співвласники житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 (3/5 часток) та ОСОБА_8 (2/5 часток) замовили та отримали Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складений ПП «Одеське БТІ» 06 серпня 2019 року відповідно до часток кожного у будинку, а також підписали між собою Договір про порядок володіння та користування земельною ділянкою під спільним будинком (т.1 а.с.207-210).

В порядку підготовки документів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_16 за замовленням ОСОБА_1 складено Технічний звіт по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , де визначено координати поворотних точок земельної ділянки та складено схему ділянки, з яких вбачається, що земельна ділянка під відведення ОСОБА_1 межує з земельними ділянками кадастрові номери 5110136900:17:002:0147, 5110136900:17:002:09146, 5110136900:17:002:0141, 5110136900:17:002:0137 (т.1 а.с.173-216).

Зі схеми вбачається, що межування земельної ділянки 5110136900:17:002:0137, щодо якої ОСОБА_7 пред`явлено вимоги про усунення перешкод, з земельною ділянкою, щодо відведення якої ОСОБА_1 здійснюється збір документів із землеустрою, є незначним (фактично дотичним) та не містить проїздів, проходів тощо на ділянку ОСОБА_7 через ділянку ОСОБА_1 , про обмеження яких ОСОБА_7 заявив у позові про усунення перешкод (т.1 а.с.182).

Отже, земельна ділянка площею 0,0340 га кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що на час виникнення спору про усунення перешкод у користуванні та його вирішення судом першої інстанції належала на праві власності ОСОБА_7 , була сформована та мала координати поворотних точок, що закріплені у документах на ділянку та її кадастровому номері. Земельна ділянка, орієнтовною площею 0,10 га (від фактичної площі користування 1283 кв.м. згідно наявних в справі документів) на час виникнення спору про усунення перешкод у користуванні та його вирішення судом першої інстанції дійсно ще не була сформована, проте щодо такої ділянки рішенням Одеської міської ради від 25 квітня 2018 року №3203-УІІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою та нею здійснюється збір таких документів.

Чинне законодавство виходить з того, що вимоги про усунення порядку користування земельною ділянку у разі виникнення спору може бути подано до суду не лише власником земельної ділянки, а й її користувачем.

ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як співвласники житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є законними користувачами земельної ділянки, що перебуває у їх фактичному користування та за наявних у справі документів (документів бюро технічної інвентаризації, рішень органу місцевого самоврядування тощо) має орієнтовну площу 1283 кв.м (0,1283 га), з якої на площу орієнтовно 0,10 га здійснюється ОСОБА_1 збір документів землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За таких обставин, доводи ОСОБА_7 про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 не сформована, тому відсутні підстави для задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , та підстави з боку ОСОБА_1 заперечувати проти вимог первісного позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 з посиланням на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , не приймаються судом апеляційної інстанції. Житловий будинок по АДРЕСА_2 мав закріплену на праві користування земельну ділянку, відтак, співвласники будинку мають право користування такою ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідно, мають право на набуття в порядку приватизації земельної ділянки у приватну власність, що визнається органом місцевого самоврядування як уповноваженим власником земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

ОСОБА_7 , який був власником земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, не надав суду доказів того, що спірні огорожа (паркан) встановлені по межі його земельної ділянки, яка має чітко визначені координати, вказані у землевпорядній документації на земельну ділянку.

За таких обставин, право ОСОБА_1 вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у її правомірному користуванні та щодо якої нею здійснюється збір документів із землеустрою для передачі земельної ділянки у власність, наявне та правильно захищене судом. При цьому, та обставина, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 ще остаточно не є сформованою з присвоєнням кадастрового номера, не є підставою для задоволення вимог позову ОСОБА_7 та для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 , оскільки фактом є те, що земельна ділянка власника ОСОБА_7 кадастровий номер 5110136900:17:002:0137 є сформованою, відтак, огорожа ділянки (паркан) має розташовуватись на межі земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:17:002:0137, що ОСОБА_7 не довів.

В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування у справі.

Докази у справі підтверджують відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_7 та наявність підстав на задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 (в частині, що задоволена), з чим суд першої інстанції визначився правильно.

Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в частині відмови у первісному позову та в частині задоволення зустрічного позову відсутні.

ОСОБА_1 , інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржують, відтак, в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції рішення суду в частині відмови у задоволенні частини вимог зустрічного позову при даному апеляційному перегляді справи не перевіряються.

Справа в провадженні суду першої інстанції з січня 2020 року, суду апеляційної інстанції з травня 2021 року; призначалась до розгляду на 21 квітня 2022 року, 23 березня 2023 року, 11 травня 2023 року, 25 травня 2023 року, 09 листопада 2023 року, 16 листопада 2023 року, 21 березня 2024 року, 18 квітня 2024 року, 09 травня 2024 року, 27 червня 2024 року, 09 липня 2024 року, 19 вересня 2024 року, 22 травня 2025 року, 12 червня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року, 21 жовтня 2025 року, 04 грудня 2025 року, 11 грудня 2025 року, 02 лютого 2026 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджались на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися на електронну адресу, через електронний кабінет, у додатку «Viber», оголошенням на офіційній веб-сторінці суду; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

В судовому засіданні 02 лютого 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами, надав учасникам справи можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 02 лютого 2026 року, потому у зв`язку з тривалими періодами відсутності енергозабезпечення та тривалим аварійним відключенням через атаки по енергетичній інфраструктурі відкладено на 16 лютого 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2021 року в справі в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , за участю третьої особи Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб ОСОБА_8 , Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 16 лютого 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова