Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №523/19166/19 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/58/26

Справа № 523/19166/19

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №523/19166/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року у складі судді Аліної С.С., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 13 грудня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, просив за обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 березня 2019 року в м. Одесі з вини водія ОСОБА_3 , стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між вартістю ремонту пошкодженого автомобіля «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійсненою ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» страховою виплатою, в розмірі 69941,10 грн., розподілити судові витрати (а.с.4-8).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.1).

Відповідач ОСОБА_2 відзив не подав.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с.59).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 69941,10 грн, що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою; стягнуто витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.94-98).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 травня 2021 року в заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.216-217).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.121-125).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Проти позову заперечував, судові засідання відкладались через відсутність позивача. На момент дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Плюс», яка виплатила страхове відшкодування в розмірі 27459,55 грн. ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення ПрАТ «СК «Інтер-Плюс» в частині суми страхового відшкодування, проте страхова компанія відмовила. Згідно наданого ОСОБА_1 . Звіту №10-D/53/7 від 02 квітня 2019 року матеріальний збиток, завданий позивачу становить 52311,821 грн., а вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 97400,65 грн. Позивач безпідставно просить стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, оскільки сума страхового відшкодування у межах 100000,00 грн., яка передбачена полісом, не перевищує суму завданого збитку. Крім того, зі Звітом №10-D/53/7 від 02 квітня 2019 року не погоджується, так як відповідно до даних RST сайту, які наявні у висновку, реальна вартість даного автомобіля складає 9000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 241000,00 грн., а відновлювальний ремонт незначних пошкоджень (підтверджується фото до висновку) становить 97400,00 грн, що становить майже половину вартості даного автомобіля. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування страхувальника, який уклав відповідний договір страхування та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц). Фактична сума завданої шкоди транспортному засобу не виходить за межі суми страхового відшкодування відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АИ/4576028. Позивач не позбавлений можливості звернення до страхової компанії з позовом про виплату іншої невиплаченої суми в межах страхового відшкодування страхувальника.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Щодо ліміту відповідальності страховика у 100000,00 грн., то страховик у своїй діяльності керується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом. Відповідно до статті 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, по`вязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. За положеннями статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тобто, у страхової компанії існують законодавчі обмеження щодо розміру страхового відшкодування (врахування коефіцієнту фізичного зносу та франшизи) і сплачена ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» страхова сума недостатня для повного відшкодування шкоди, то особа, яка завдала цю шкоду, повинна відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою (у даній справі різниця рівна 69941,10 грн.). Приведено аналіз судової практики в аналогічних справах. Зверуто увагу на те, що відповідачем не зазначено жодного обґрунтованого заперечення щодо результатів долученого до позову Звіту №10-D/53/7 від 09 квітня 2019 року, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. Оскарження рішення спрямоване на затягування реалізації його виконання (а.с.133-139).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року справу призначено до розгляду на 14 квітня 2022 року (а.с.154).

28 лютого 2022 року ОСОБА_2 зарахований до складу Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, що підтверджується Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України №44 від 28 лютого 2022 року та довідкою №2266 від 6 липня 2022 року про перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . За наявними в справі даними ОСОБА_2 перебував безпосередньо у зоні проведення бойових дій.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року провадження у справі №523/19166/19 зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (а.с.214).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 березня 2025 року провадження у справі №523/19166/19 поновлено (а.с.221).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

12 березня 2019 року о 21:00 годин в м. Одесі мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року у справі №523/4809/19 ОСОБА_2 за обставинами дорожньо-транспортної пригоди визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, застосовано стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_4 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4576028.

ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило 10 липня 2019 року виплату страхового відшкодування у розмірі 27459,55 грн.

Листом від 17 жовтня 2019 року №1788 ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» відмовлено ОСОБА_1 про перегляд рішення про здійснення страхового відшкодування з посиланням на здійснення виплати відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Згідно Звіту №10-D/53/7 від 09 квітня 2019 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначено рівним 52311,81 грн., вартість відновлювального ремонту визначено рівною 97400,65 грн.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди фактично було завдано шкоду у розмірі 97400,00 грн. (сума коштів за які потерпілий матиме можливість відновити пошкоджений автомобіль); ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 27459,55 грн.; різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 69941,10 грн.

Доводи про відмову в позові з підстав охоплення фактичної суми шкоди лімітом відповідальності страховика не приймаються.

Розмір страхового відшкодування визначається відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» керується спеціальним законом, яким є вищевказаний Закон.

Відповідач ОСОБА_2 за завдану ним шкоду відповідає відповідно до положень статей 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, згідно яких шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями статті 1192 ЦК України особа має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач ОСОБА_1 заявив про суму 97400,65 грн. як таку, що необхідна для відновлення пошкодженого автомобіля, підтвердивши дане Звітом №10-D/53/7 від 09 квітня 2019 року, складеним оцінювачем ОСОБА_5 щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 доказів на спростування заявлених витрат не надав, обґрунтованих заперечень щодо визначених у Звіті сум не заявив.

Посилання ОСОБА_2 на відкладення розгляду справи через неявку позивача, а потому прийняття рішення в порядку заочного розгляду справи через що, за доводами апелянта, був позбавлений можливості заперечити проти позову, не приймаються.

ОСОБА_2 про справу знав, сам зазначив, що прибував у судові засідання; на 17 березня 2021 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відкладення розгляду справи не позбавляло можливості подати відзив на позовну заяву, надати докази, заявити клопотання тощо.

В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність чи відсутність обставини справи, які входять до предмета доказування.

Позивач підтвердив доказами наявність обставин для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), натомість відповідач не довів відсутність у нього вказаного обов`язку.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Справа в провадженні суду першої інстанції з грудня 2019 року, суду апеляційної інстанції з червня 2021 року, призначалась до розгляду після відновлення провадження у справі на 05 червня 2025 року, 13 листопада 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи сповіщались у встановленому ЦПК України порядку; підстави для подальшого відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 13 листопада 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 16 лютого 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова