Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №505/4799/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/556/26

Справа № 505/4799/24

Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_12, на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, заінтересована особа: виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення опікуна та призначення нового опікуна та просили звільнити ОСОБА_3 від обов`язків опікуна недієздатної дочки ОСОБА_4 та призначити ОСОБА_1 1989 року народження опікуном над недієздатною двоюрідною сестрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своєї заяви зазначили, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2012 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була визнана недієздатною та була встановлена над нею опіка, опікуном була призначена її мати ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2021 року опікуном над недієздатною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 був призначений її батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Заявник є двоюрідним братом недієздатної ОСОБА_4 , має необхідні моральні якості, бажання та можливості забезпечити відповідний догляд і підтримку сестри. Стан здоров`я створює всі передумови для належного виконання обов`язків, не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, його дружина ОСОБА_6 не заперечує та надає згоду на виконання ним обов`язків опікуна над недієздатною двоюрідною сестрою.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2025 року провадження у справі за заявою ОСОБА_2 заінтересована особа: виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення від обов`язків опікуна закрито у зв`язку зі смертю заявника.

Рішенням Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна щодо недієздатної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_12, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в даному випадку заява подана для реалізації немайнових та майнових прав інваліда 1-ї групи ОСОБА_4 безстроково, яка за станом здоров`я потребує стороннього Догляду. Станом на день подачі заяви заявник ОСОБА_1 фактично виконував та виконує до даного часу обов`язки опікуна ОСОБА_4 , яка проживає за однією адресою із ОСОБА_1 та його дружиною. ОСОБА_1 перебуває в родинних відносинах з ОСОБА_4 . Як зазначено вище і встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 виконував і на даний час виконує всі перелічені в ст. 67 ЦК України обов`язки опікуна. Заявник ОСОБА_2 звернувся із заявою, в якій просив звільнити його від виконання обов`язків опікуна в зв`язку із поганим станом здоров`я, а ІНФОРМАЦІЯ_4 він помер. Отже, заявник ОСОБА_2 мав дійсні та реальні причини та підстави звернутися з цією заявою.

Крім того, правовідносини, які були предметом судового розгляду, не регулюються Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а тому суд при вирішенні справи застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Сторона апелянта вважає, що висновок суду про наявність в діях заявника ОСОБА_1 зловживань, - не відповідає дійсності і є безпідставним припущенням суду. Підставою для звернення до суду із заявою були важкий стан здоров`я ОСОБА_2 , в результаті чого він і помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також відсутність інших осіб, в тому числі і родичів, які могли би бути опікунами ОСОБА_4 . Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що інших родичів, окрім ОСОБА_1 , у ОСОБА_4 немає, фактично ОСОБА_1 і здійснював обов`язки опікуна ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_4 більше нікому не потрібна Саме безвихідність ситуації, яка склалася, змусили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернутися до суду із заявою. Оскаржуваним судовим рішенням грубо порушені права інваліда ОСОБА_4 , вона залишилася без опікуна. Вважає, що, залишивши без задоволення заяву, судом порушені вимоги ст. ст. 2, 4, 5 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, порушені вимоги ст. 55 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки по суті порушено право заявників на доступ до суду, на звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки захист права не відбувся, - суд в рішенні, по суті навівши мотиви обґрунтованості заяви, безпідставно відмовив у її задоволенні.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 27.01.2026 року о 16:00 годині, учасники справи не з`явилися, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Осокіна Сергія Юрійовича надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, усвідомленість сторін по справі про розгляд справи та відсутності від них клопотань про відкладення судового засідання, колегія суддів не бачить перешкод для розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна щодо недієздатної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що:

- даючи оцінку вказаному поданню щодо доцільності призначення ОСОБА_1 , опікуном над недієздатною особою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що воно не містить обґрунтованих висновків про те, чому саме його, а не іншу особу, необхідно призначити опікуном, та відомостей про те, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна, з врахуванням жіночої статі недієздатної;

- станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

- при цьому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника ОСОБА_1 бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2021 року призначено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІПН НОМЕР_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.05.1989 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Котовську Одеської області в графі батько вказаний « ОСОБА_7 », в графі мати вказано» ОСОБА_8 ».

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 12.12.2024 року, виданого повторно ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Чорна Красноокнянського району Одеської області, в графі «батько» вказаний « ОСОБА_9 », в графі мати вказано» ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11.11.2.2014 року ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Чорна Красноокнянського району Одеської області, в графі «батько» вказаний « ОСОБА_9 », в графі мати вказано» ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 10.09.1983 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрували шлюб 10.09.1983 року у відділі ЗАГСу Котовського міськвиконкому Одеської області, актовий запис № 268.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 16.10.1984 року ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 , в графі батько записаний « ОСОБА_2 , в графі «Мати» вказана « ОСОБА_5 .

Згідно копії довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №933620 ОСОБА_4 є інвалідом першої А групи з дитинства, потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до подання органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області про призначення опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 583 від 12.02.2025 року орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 опікуном над недієздатною особою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна, піклувальника, за адресою АДРЕСА_1 санітарно-гігієнічні умови задовільні. Для виховання, розвитку та проживання створено всі умови, зокрема є окрема кімната, облаштована меблями є телевізор, матеріально-побутові умови задовільні.

Колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Ст. 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Приписами ст. 62 ЦК України визначено, що опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Спільним наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999, №34/166/131/88, затверджено Правила опіки та піклування, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.06.1999, за №387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з п. п. 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишилися без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Відповідно до п. 3.1. Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Також, п. 3.3 Правил визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, а саме: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органу опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 28.02.2024 у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).

У ч. ч. 2-5 ст. 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (постанова Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22).

Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (постанова Верховного Суду від 24.07.2024 року у справі №727/597/24).

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч. 2 ст. 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому (ст. 2 СК України).

Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999, №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, що переглядається встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.03.2021 року призначено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІПН НОМЕР_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 , зокрема, просив звільнити ОСОБА_2 від повноважень опікуна щодо недієздатної доньки ОСОБА_4 , у зв`язку з похилим віком, слабким здоров`ям та неможливістю повноціно доглядати за недієздатною донькою.

При цьому, до суду було подано заяву, а також безпосередньо у судовому засідання, ОСОБА_2 підтримав доводи заяви та просив її задовольнити, призначити ОСОБА_1 новим опікуном недієздатної двоюрідної сестри ОСОБА_4 .

Проте, під час перебування справи в провадженні суду першої інстанції, опікун ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Як стверджує заявник - скаржник в апеляційній скарзі, фактично він виконував та виконує до даного часу обов`язки опікуна ОСОБА_4 , яка проживає за однією адресою із ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до подання органу опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області про призначення опікуна ОСОБА_4 №583 від 12.02.2025 року орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 опікуном над недієздатною особою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна, піклувальника, за адресою АДРЕСА_1 санітарно-гігієнічні умови задовільні. Для виховання, розвитку та проживання створено всі умови, зокрема є окрема кімната, облаштована меблями є телевізор, матеріально-побутові умови задовільні.

Апеляційний суд звертає увагу, що зазначені докази були предметом розгляду органу опіки і піклування і суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про те, що подання не містить обґрунтованих висновків про те, чому саме його, а не іншу особу, необхідно призначити опікуном, та відомостей про те, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (Розділом IV «Окреме провадження»).

Отже у випадку відсутності в матеріалах справи доказів того, що інші родичі не мають змоги доглядати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , суд першої інстанції мав запропонувати заявнику надати додаткові докази крім тих, що вже були подані, або самостійно перевірити відповідні обставини, витребувавши необхідні докази.

Таким чином, є встановленим, що визнана недієздатньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 потребує опіки. ОСОБА_1 , як близька особа (двоюрідний брат), подав заяву про призначення його опікуном недієздатної двоюрідної сестри, оскільки може здійснювати опіку над нею, він не відноситься до осіб, які не можуть бути призначені опікуном. Інші родичі недієздатної не подали заяв про призначення їх опікунами.

Зважаючи на те, що попередній опікун ОСОБА_2 (батько недієздатної ОСОБА_4 1984 року народження) помер і за життя просив замінити його, як опікуна над своєю недієздатною дочкою, на її двоюрідного брата ОСОБА_1 , підтримавши його кандидатуру, як опікуна, призначення опікуном недієздатньою ОСОБА_4 її двоюрідним братом ОСОБА_1 підтримав, інших родичів у ОСОБА_4 не виявлено, у суду були відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви.

Статтею 64 ЦК України визначено виключний перелік обставин, за яких особа не може бути призначена опікуном чи піклувальником. Згідно з положеннями цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав або ж якщо поведінка та інтереси такої особи суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування.

Норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містять положень щодо заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призивного віку.

При розгляді справи не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатного ОСОБА_4 .

При розгляді справи суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв`язку з якими заявник просить призначити його опікуном, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні подання про призначення опікуна, тому рішення суду першої інстанції, належить скасувати, ухвалити в нове судове рішення про задоволення заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатньою ОСОБА_4 .

Колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов`язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов`язками. Бажання заявника бути опікуном близькій людині, як є інвалідом 1-ї групи безстроково і будучи визнаною недієздатною особою, за відсутності інших бажаючих та відсутності кола осіб, які в силу закону мають обов`язок опікуватися над соціально вразливою і незахищеною особою є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її двоюрідного брата, який є чоловіком призивного віку.

Враховуючи вищевикладене, оскілки при перегляді справи в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції було встановлено неправильне застосування судом попередньої інстанцій норм матеріального права, а також не врахування правових висновків викладених у постановах Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, рішення суду першої підлягає скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_12 - задовольнити частково.

Рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від повноважень опікуна щодо недієздатної доньки ОСОБА_4 .

Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 (РНОКПП НОМЕР_8 ) новим опікуном недієздатної двоюрідної сестри ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 11.02.2026 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.О. Погорєлова