Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №522/23020/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/355/26

Номер справи місцевого суду: 522/23020/25

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Раздорожного Германа Юрійовича

розглянувши апеляційну скаргу захисника Раздорожного Германа Юрійовича

на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року

встановив:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 жовтня 2025 року приблизно о 00:13 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Cherry Tiggo 7», д/н НОМЕР_1 , в м. Одесі, по вулиці Успенській, біля будинку №48, не була уважною, не впоралась із керуванням, та здійснила наїзд на паркан будинку АДРЕСА_1 , та завдала матеріальних збитків.

В апеляційній скарзі захисник Раздорожний Г.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не врахував, що з протоколом ОСОБА_1 категорично не згодна, оскільки не визнає факт керування транспортним засобом і, як наслідок, порушення нею правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та вважає, що дії працівників при складанні адміністративних матеріалів є такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки за кермом знаходився її чоловік – ОСОБА_2 , тоді як ОСОБА_1 була пасажиром, про що ОСОБА_2 неодноразово зазначав при спілкуванні з поліцейськими. З аналізу відеозаписів, наданих правоохоронцями убачається, що транспортний засіб марки «Chery», модель «Tiggo 7», на момент фіксації перебував у нерухомому стані, відсутні ознаки керування автомобілем ОСОБА_1 , оскільки остання сиділа в автомобілі та охороняла його, на той час коли її чоловік знаходився в закладі охорони здоров`я. Ці обставини підтверджуються також усними поясненнями, наданими на камеру, як безпосередньо самої ОСОБА_1 , так і її чоловіка, який перебував у транспортному засобі та безпосередньо потрапив у ДТП - обидва свідчення на відео вказують на те, що в момент фіксації транспортний засіб не є заведеним і не експлуатувався. Зі змісту відеозаписів убачається, що особа, яка фактично здійснювала керування транспортним засобом була одягнута у одяг білого кольору, у той час як ОСОБА_1 мала одяг темного (чорного) кольору. Висновки суду про те, що ОСОБА_1 могла переодягнутися є такими, що не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису убачається, що у транспортному засобі відсутні речі білого кольору, як на передніх, так і на задніх сидіннях, тому зафіксовані на відеозаписі образи одягу та тілесні контури дозволяють констатувати, що особа, помічена за керуванням, відрізняється від ОСОБА_1 за зовнішнім виглядом. Докази, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять, у той час як вказаним вище автомобілем керував саме

ОСОБА_2 .

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи не з`явилася.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Раздорожний Г.Ю. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги.

Вислухавши захисника Раздорожного Г.Ю. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги захисник посилається на недоведеність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, ця норма за своєю властивістю є бланкетною, тобто з метою її застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують зазначені правила.

Обов`язки водіїв та пішоходів, а також технічні вимоги до транспортних засобів регулюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі -Правила).

За п. 1.3 вказаних Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 Правил).

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п.2.3 б Правил).

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапис, а також інші документи.

В основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддею покладено відомості зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472853 від 04 жовтня 2025 року, схемі місця ДТП, а також враховано показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписи, додані до матеріалів справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472853 від 04 жовтня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , убачається, що поліцейськими встановлені та зафіксовані такі обставини: «04 жовтня 2025 року о 00:13 год в м. Одеса, вул. Успенська, 48, водій керуючи транспортним засобом, не була уважна, не впоралася з керуванням та здійснила наїзд на забор будинку 48 по вул. Успенській, в результаті ДТП завдано матеріальні збитки, чим порушила вимоги п.2.3 б ПДР».

Від підписання зазначеного вище протоколу, отримання його копії, а також надання пояснень ОСОБА_1 відмовилася, про що у відповідності до ч.3 ст. 256 КУпАП поліцейським зроблені відповідні записи.

Схема місця ДТП, серед іншого містить інформацію про пошкодження транспортного засобу «Cherry Tiggo 7» номерний знак НОМЕР_1 , а саме зазначено, що пошкоджена вся передня частина цього автомобіля.

З відеозаписів, доданих правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що прибувши на місце події поліцейськими виявлено транспортний засіб, який мав численні зовнішні пошкодження механічного характеру передньої частини автомобіля (зокрема бампера, капота). В салоні транспортного засобу на місці водія знаходилася ОСОБА_1 , інші особи були відсутні. На місці події ОСОБА_1 заперечувала факт керування транспортним засобом. Зі сплином деякого проміжку часу, на місці події з`явився її чоловік – ОСОБА_2 та надав пояснення про те, що він сидів збоку, машина була заведена та вони з дружиною збиралися їхати до магазину, у цей час, коли дружина пішла за сумкою, машина почала рухатися самостійно та він намагався її зупинити (01:12:39 – 01:13:10 – час вказаний на відеозаписі). Однак, правоохоронці зазначили, що у них є відеозапис на якому зафіксовано, що автомобілем керувала саме ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_2 надав пояснення про те, що ОСОБА_1 намагалася зупинити транспортний засіб (01:13:19 – час вказаний на відеозаписі). Після того, як поліцейські продемонстрували ОСОБА_2 зазначений вище відеозапис, він надав пояснення про те, що вона ( ОСОБА_1 ) «відігнала» машину (01:14:14-01:14:17 – час вказаний на відеозаписі). Згодом ОСОБА_2 надав пояснення про те, що ОСОБА_1 знаходилася в стані афекту через те, що трапилося з автомобілем, а потім випила алкоголь, який лежав у автомобілі, та апелював до тієї обставини, що поліцейські не перевірили її одразу, як прибули на місце події (01:14:56-01:15:08 – час вказаний на відеозаписі).

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не надав належної оцінку тому, що автомобілем керував саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , апеляційний суд оцінює критично, зважаючи на таке.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З відеозаписів, долучених правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що на місці події, окрім ОСОБА_1 , серед інших, також знаходився ОСОБА_2 , ця обставина стороною захисту не заперечується.

Апеляційний суд звертає увагу, що упродовж усього часу, протягом якого поліцейські фіксували обставини за допомогою технічних засобів відеофіксації,

ОСОБА_2 , який знаходився на місці події, тобто був достеменно обізнаний з перебігом подій, не повідомляв поліцейських про те, що саме він був водієм транспортного засобу, а не ОСОБА_1 .

Будь-то хто з інших осіб, які знаходилися на місці події також не повідомляли про те, що вони, а не ОСОБА_1 керувала автомобілем.

Натомість, ОСОБА_2 надав непослідовні та суперечливі пояснення, неодноразово змінюючи їх, а саме зазначив, що він сидів з боку, тобто не знаходився за кермом, згодом зазначив, що автомобіль рухався самостійно, після перегляду відео, наданого правоохоронцями, зазначив, що ОСОБА_1 намагалася зупинити транспортний засіб, тобто саме вона була водієм автомобіля. Унаслідок пошкодження транспортного засобу вона знаходилася у стані афекту, після чого випила алкоголь, який знаходився у салоні автомобіля.

При цьому, ОСОБА_2 апелював до правоохоронців щодо не вчинення ними дій з проведення огляду ОСОБА_1 одразу після того, як вони прибули на місце події, тим самим визнав, що саме ОСОБА_1 була водієм автомобіля, оскільки виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР покладається саме на водія транспортного засобу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у його вчиненні.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Зважаючи на характер та зміст пояснень, наданих ОСОБА_2 на місці події, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, правильно виходив із відсутності підстав вважати, що водієм автомобіля був саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , як про те стверджує сторона захисту.

Та обставина, що на фрагменті відеозапису, зробленого за допомогою системи відеоспостереження «безпечне місто» зображено, що водій автомобіля, одягнутий у одяг білого кольору, може обумовлюватися тим, що у цей момент водій транспортного засобу, знаходячись на перехресті, який освітлювався ліхтарем, виконував маневр повороту праворуч, тому при зміні напрямку руху автомобілем та попаданні світла на автомобіль та водія, камера відеоспостереження зафіксувала момент таким чином, що нібито водій був одягнути у одяг білого кольору.

Однак, за результатами ретельного перегляду усього відеозапису, а не вибірково його фрагменту, відсутні підстави стверджувати, що водій автомобіль був одягнутий у одяг білого кольору.

Установивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, у тому числі показаннями свідків, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для притягнення

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Раздорожного Германа Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко