Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №732/2137/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2137/25

Провадження № 3/732/24/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідності, – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , розглянувши справи, що надійшли з відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, адреса: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А:

24 грудня 2025 року до суду надійшли дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З урахуванням установлених даних справи об`єднані в єдине провадження для спільного розгляду.

У справі встановлено, що 21 грудня 2025 року о 19 год 45 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в їх бік нецензурною лайкою, виганяв дружину та дитину з будинку, повикидав дитячі речі з вікна, чим було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілих.

У судовому засіданні ОСОБА_4 з протоколами про адміністративні правопорушення погодився, свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю, підвередив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, що і спричинило таку його поведінку.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо неї та їх спільної доньки, вказала, що наразі вона з ОСОБА_5 намагається налагодити відносини.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілу, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або вчинення вказаних діянь, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства (далі – Закон).

Зокрема, згідно положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 Закону).

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

На підтвердження обставин викладених у протоколах та винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, надані до суду такі докази:

- протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 772379, серії ВАД №772380 від 21.12.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 21.12.2025 о 19:45, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали висловлюванні в їх бік нецензурною лайкою, виганяв дружину та дитину з будинку, повикидав дитячі речі з вікна, чим було завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілих. Від підпису у протоколах, дачі пояснень та отримання другого примірника протоколів ОСОБА_1 відмовився;

- рапорт чергового ВП № 3 від 21.12.2025, в якому зазначено, що на лінію 102 надійшло 21.12.2025 о 20:02, повідомлення ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік кидається битися, порвав куртку, виганяв її разом з дитиною з будинку. В ході опрацювання виклику, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини та малолітньої доньки;

- пояснення ОСОБА_6 від 21.12.2025, в яких остання повідомила, що її малолітня донька зробила зауваження її чоловіку з приводу запаху алкоголю, оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після чого чоловік почав ображати її нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та виганяти з квартири разом з дитиною. Потім ОСОБА_1 викинув її речі з балкону та зачинився у квартирі. Вона разом з дитиною пішла до сусідки та викликала поліцію;

- пояснення ОСОБА_7 від 21.12.2025, в яких остання повідомила, що 21.12.2025 до неї прийшла ОСОБА_8 та попрохала побути з її дочкою. Від дитини вона дізналася, що батьки посварилися.

За результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, працівник поліції встановив високі рівні небезпеки та щодо ОСОБА_1 були складені термінові заборонні приписи стосовно кривдника.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суддя керуючись ч. 2 ст. 36 КУпАП, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення за більш тяжкою статтею, а саме за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При призначенні виду адміністративного стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суддя, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, а також враховуючи те, що адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зважаючи на викладені у ст. 283 КУпАП вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, при вирішенні питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, в тому числі і те, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, висловлену позицію потерпілої ОСОБА_2 щодо обставин правопорушення, дозволяють не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання, яка встановлена безстроково, що підтверджується військово-обліковим документом Резерв+, сформованим через систему «Дія», а тому його слід звільнити від сплати судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ст. 268, ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП, як більш серйозного правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, добровільно, протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладання штрафу: отримувач коштів: ГУК у Чернігівській обл./тг м. Городня/21081100, код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), UA898999980313010106000025693, код класифікації доходів бюджету – 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Згідно зі ст. 308 КУпАП в разі несплати особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Від сплати судового збору на користь держави ОСОБА_1 звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. О. Бойко