Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №936/14/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/14/26

Провадження № 2/936/62/2026

16.02.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Мельничок М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селище Воловець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом про визнання право власності порядку спадкування за заповітом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0894 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур. ”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши заповіт на її користь, який посвідчений 18.10.2023 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Маньо О.Ф. та зареєстрованим в реєстрі за №647.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,0894 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур.”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246. За прийняттям спадщини позивачка звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Заяць С.А., однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, в зв`язку з відсутністю прововстановлюючих документів на земельну ділянку та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З врахуванням викладеного, позивач вважає, що ефективним способом захисту поновлення права позивачки буде визнання за нею права власності на нерухоме майно, враховуючи те, що позивачка прийняла спадщину, в порядку передбаченому ст.1268 ЦК України, однак вона не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Зокрема, позивачка зазначає, що, оскільки спадкодавець через важку хворобу, яка призвела до смерті не встиг отримати Державний акт на земельну ділянку, зазначене є перешкодою для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, в порядку спадкування шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно в нотаріуса та просить суд визнати за нею право власності на вищезазначене спадкове майно.

Заяви, клопотання учасників справи

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 та позивачка не з`явилися, проте представником позивача адвокатом Рошко М.М. подано до суду заяву, в якій вона просила справу розглянути без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просили такі задоволити.

Представник відповідача Жденіївської селищної ради Мукачівського району в судове засідання також не з`явився, на електронну адресу суд направив заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Заяць С.А в судове засідання також не з`явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 27.01.2026.

Ухвалою суду від 27.01.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 10.02.2026 та відкладено на 16.02.2026.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 48 років помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 09.11.2023 Виконкомом Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 18.10.2023 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Маньо О.Ф. та зареєстрованим в реєстрі за №647, відповідно до якого зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку площею 0,0894 га, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур. ”Затока” в селищі міського типу Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, заповів ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-1816808172021) від 18.12.2021 земельна ділянка площею 0,0894 га з цільовим призначенням для для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур.”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246 була виділена ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення сьомої сесії восьмого скликання №202 Жденіївської селищної ради від 13.05.2021 ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського селянського господарства орієнтовною площею 0,09 га в смт. Жденієво, урочище Затока, Жденіївської селищної ради Закарпатської області.

За життя спадкодавець не встиг зареєструвати право власності на вказане спадкове майно.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №64/02-31 від 13.11.2025, позивач звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Заяць С.А., однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, оскільки відсутній правостановлюючий документ на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_3 .

Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивачка позбавлена можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документа, що підтверджує її право власності, тому вона позбавлена можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 за свого життя документи на право власності на майно не встиг оформити, через відсутність інших можливостей для визнання захисту свого права власності позивач змушена звернутись з даним позовом до суду, оскільки іншого способу захисту своїх спадкових прав та свого права власності у позивачки немає.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неможливістю позивачки (відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно) оформити право власності на земельну ділянку площею 0,0894 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур. ”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідач Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області визнала позов.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1270 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок проставляння відмітки про перехід права власності затверджений Постановою КМУ від 06.05.2009 року №439.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною другою статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, відповідно до ст.1266 ЦК України позивач залишається єдиним спадкоємцем на дане спадкове майно.

Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивач позбавлений можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документу, що підтверджує її право власності, тому позивач позбавлена можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши заповіт на її користь, який посвідчений 18.10.2023 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Маньо О.Ф. та зареєстрованим в реєстрі за №647.

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій №64/02-31 від 13.11.2025 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0894 га, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур. ”Затока” в селищі міського типу Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, оскільки відсутній правостановлюючий документ на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, яка скористалася своїм правом прийняття та оформлення спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 ,

Разом з цим вбачається, що право позивачки порушене, оскільки вона позбавлена можливості в позасудовому порядку реалізувати у повному обсязі свої спадкові права, хоча володіє усіма необхідними законними підставами для цього - через те, що за час свого життя спадкодавець ОСОБА_3 , не встиг зареєструвати право власності на земельної ділянку площею 0,0894 га з цільовим призначенням для для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур.”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі та надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є єдиною особою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що позивачка позбавлена можливості визнати право власності на земельну ділянку, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та за умови їх визнання відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Належних, допустимих та достатніх доказів у спростування висновків суду стороною відповідача до матеріалів цивільної справи не подано.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим цивільного процесуального кодексу відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із огляду на вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право позивачки не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, з`ясувавши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати в справі слід покласти на позивачку, оскільки рішення ухвалено в її інтересах.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць С.А. про визнання права власності в поряду спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканкою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,0894 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: ур.”Затока” в селищі Жденієво, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2121555300:01:001:0246.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Жденіївська селищна рада, місце розташування: 89141, с-ще Жденієво, вул. Шевченка, 141, Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349366;

третя особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць Світлана Андріївна, місце знаходження: 89130, пл. Народна, 1а, с. Нижні Ворота, Мукачіваський район, Закарпатська область.

Суддя Суха Н.І.