Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №583/3637/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 18 лютого 2026 р.

Справа: №583/3637/25

Суддя: Щербаченко М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м.Суми

Справа №583/3637/25

Номер провадження 22-ц/816/1563/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), Сидоренко А. П. , Сізова Д. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року у складі судді Савєльєвої А.І., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ»

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3% річних,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

14 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 – адвокат Абрамович Олексій Володимирович звернувся до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (далі – ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ»), в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить: стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість з виплати орендної плати за договорами оренди землі №87/16 від 07.04.2016 та № 63/18 від 16.07.2018 року в розмірі 21 216 грн 94 коп., обчисленої без утримання податків та обов`язкових платежів, а також 5181 грн 19 коп. пені, 5091 грн 49 коп. інфляційних втрат та 1353 грн 81 коп. 3% річних.

Свої вимоги мотивує тим, що позивачка є власницею земельної ділянки площею 3,1554 га, яка має кадастровий номер 5920380400:01:001:0001, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області та яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 07.04.2016 року уклала з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» договір оренди землі № 87/16, за умовами якого передала земельну ділянку у строкове платне користування указаному товариству строком на 10 років, розмір орендної плати 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5351 грн 12 коп.

16.07.2018 року ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_3 уклали тристоронню додаткову угоду № 1 до указаного договору оренди, в якій погодили, що новий орендар - ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки орендаря від ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО»; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76 444 грн 61 коп. З 2017 року орендна плата складає 7644 грн 46 коп., що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також позивачка є власницею земельної ділянки площею 0,5474 га, яка має кадастровий номер 5920380400:01:001:0002, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 16.07.2018 року уклала з відповідачем договір оренди землі № 63, за умовами якого передала у строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на 10 років; орендна плата складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, умовами договору погоджено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, а орендна плата вноситься 1 раз на рік не пізніше 01 грудня.

У порушення умов указаних договорів орендна плата за 2020-2024 роки виплачувалась без урахування індексів інфляції. Загальна сума недоплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції за двома Договорами оренди землі № 87/16, № 63/18 становить 21216 грн 94 коп.

У зв`язку з несплатою орендної плати у строк, встановлений договором, з відповідача підлягає стягненню пеня відповідно до пункту 14 Договору. Крім того, у зв`язку з порушенням зобов`язання з виплати орендної плати відповідно до статті 625 ЦК України підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 21 216 грн 94 коп., обчисленої без утримання податків та обов`язкових платежів, а також 5181 грн 19 коп. пені, 5091 грн 49 коп. інфляційних втрат та 1353 грн 81 коп. 3% річних. Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 8211 грн 20 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами оренди землі № 87/16 від 07.04.2016 року та № 63/18, оскільки у спірний період обчислювало і сплачувало орендну плату без урахування індексу інфляції. Загальний розмір недоплаченої орендної плати за спірний період становить 21216 грн 94 коп., що підлягає стягненню на користь позивачки з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обчислення орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних відповідно до наданих позивачкою розрахунків.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

09 січня 2026 року ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» через електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС подало до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони договору, скориставшись правом свободи договору, визначили спосіб її обчислення у відсотковому виразі від нормативної грошової оцінки землі. Умовами укладеного між сторонами договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації саме нормативної грошової оцінки землі, а тому оскільки коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення у період з 2017-2022 роки не змінювався та становив 1.0, це не впливало на визначений договором розмір орендної плати. Орендна плата відсутня в переліку грошових доходів громадян, які підлягають індексації, визначених статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Крім того, позивачка жодних претензій щодо сплати орендної плати не в повному обсязі відповідачу не пред`являла та не скористалася своїм правом вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Також заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не врахував доводи відповідача, що позивачка успадкувала земельні ділянки після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому, оскільки орендодавець повинен нараховувати і сплачувати орендну плату лише тим спадкоємцям, які отримали у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину та здійснили державну реєстрацію права власності, то товариство не мало можливості виплатити позивачці заборгованість до червня 2021 року. Оскільки невиплата була пов`язана тільки з тим, що позивач не вчиняла жодних дій для її отримання, нарахування штрафних санкцій до відповідача не може застосовуватись.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

02 лютого 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Абрамович О.В. через електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС подав відзив на апеляційну скаргу в електронній формі, в якій просить залишити рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року та стягнути з відповідача на користь позивачки понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що позиція сторони відповідача стосовно індексації нормативної грошової оцінки земель у спосіб та у порядку, передбаченому статтею 289 ПК України, є лише способом захисту, який протирічить як положенням чинного законодавства України, так і висновкам Верховного Суду. Укладені сторонами договори оренди землі передбачають обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції. Наданий стороною позивача розрахунок орендної плати з урахуванням індексації відповідач не спростовував. Незалежно від претензій з боку позивачки стосовно обчислення орендної плати, орендар повинен сплачувати орендну плату повністю на виконання взятих на себе договірних зобов`язань в розмірі та в строки, визначені договором оренди землі.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 3,1554 га, що має кадастровий номер 5920380400:01:001:0001, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Право власності позивачки на указану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 травня 2021 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 27 травня 2021 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Куксою Н.П. (а.с. 6, 7).

За життя ОСОБА_3 07.04.2016 року уклала договір оренди землі № 87/16 з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», за умовами якого передала у платне користування зазначену земельну ділянку площею 3,1554 га строком на 10 років (а.с. 8-10).

16 липня 2018 року ОСОБА_3 з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 87/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. За умовами додаткової угоди сторони погодили внесення змін/доповнень в договір оренди, зокрема, про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76 444,61 грн, з 2017 року орендна плата складає 7644,46 грн, що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 13).

20 грудня 2018 року ОСОБА_3 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 87/16 від 07.04.2016, якою доповнили пункт 9 договору положенням про те, що у термін з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року орендна плата вноситься орендодавцем у грошовій формі та в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно Податкового кодексу України (а.с. 77).

Крім того, ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 0,5474 га, що має кадастровий номер 5920380400:01:001:0002, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 27.05.2021 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Куксою Н.П. (а.с. 14).

16 липня 2018 року ОСОБА_3 уклала договір оренди землі № 63/18 з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», за умовами якої орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування вказану земельну ділянку загальною площею 0,5474 га (сіножаті), строком на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 10 % нормативної грошової земельної ділянки, що складає 429 грн 20 коп. із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно Податкового кодексу України (а.с. 46-47).

20 грудня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі № 63/18 від 16.07.2018 року, відповідно до умов якої сторони домовилися, що у термін з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно Податкового кодексу України (а.с. 50).

Позивачка ОСОБА_2 як спадкоємець ОСОБА_3 набула прав та обов`язків орендодавця за Договорами оренди землі № 87/16, № 63/18.

Пунктами 10 указаних Договорів визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до пунктів 11 Договорів № 87/16, №63/18 орендна плата вноситься у такі строки 1 раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

За указаними Договорами № 87/16, №63/18 відповідач орендну плату позивачці ОСОБА_2 перераховував на її картковий рахунок в АТ «Приватбанк». Зокрема, за 2020 рік орендну плату перераховано 17.06.2021 року сукупно в розмірі 7799 грн 17 коп., за 2021 рік перераховано 19.10.2021 року – 7528 грн 50 коп., за 2022 рік перераховано 19.12.2021 - 7149 грн 48 коп., за 2023 рік перераховано 20.09.2023 – 7799 грн 15 коп., за 2024 рік перераховано 16.10.2024 року - 7764 грн 60 коп. та 17.03.2025 – 396 грн 00 коп. (а.с.53-56).

Обчислення указаних сум орендної плати за спірний період з 2020 по 2024 рік орендарем ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» здійснювалось без урахування індексів інфляції.

Загальна сума недоплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції за Договором № 87/16 за розрахунком сторони позивача за 2020-2024 роки становить 20097 грн 64 коп., за Договором № 63/18 за 2021-2024 роки – 1119 грн 30 коп.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Позиція апеляційного суду щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом частин першої - третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У справі, що переглядається, позивачка звернулася з позовом до відповідача у зв`язку з тим, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» орендну плату за Договором оренди землі № 87/16 за 2020-2024 роки та за Договором оренди землі № 63/18 за 2021-2024 роки нарахувало і сплатило ОСОБА_2 без урахування індексів інфляції.

Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги в цій частині, погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач допустив порушення умов пунктів 10 Договорів оренди землі № 87/16, № 63/18, який зобов`язував останнього обчислювати розмір орендної плати з урахуванням індексації за користування земельними ділянками, право власності на які перейшло від ОСОБА_3 до позивачки ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами договору оренди землі передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі, коефіцієнт якої протягом 2017-2022 років не змінювався та становив 1.0, апеляційний суд відхиляє зважаючи на такі мотиви.

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону «Про оренду землі»).

Суд першої інстанції обґрунтовано посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 про те, що: «Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 161-XIV (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць. Базовим місяцем уважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

У пунктах 10 Договорів оренди землі № 87/16, № 63/18 сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Умовами указаних договорів оренди землі індексація нормативної грошової оцінки не визначена.

Зміст указаного пункту Договорів дає підстави для висновку про те, що оскільки обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі оренди землі, то відповідно мала індексуватися саме орендна плата відповідно до приписів частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Суд першої інстанції правильно визначив, що базовим місяцем у цій справі необхідно вважати січень 2019 року, оскільки востаннє орендна плата змінювалась Додатковими угодами у грудні 2018 року, а тому індексації підлягають всі подальші орендні платежі, починаючи з орендної плати за 2019 рік.

Доводи відповідача вказують на те, що він визнав, що при обчисленні орендної плати за Договорами оренди землі № 87/16, № 63/18 індексація орендної плати за спірний період 2020-2024 року не здійснювалась.

Ураховуючи зазначене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами оренди землі № 87/16, № 63/18, оскільки обчислення та виплата орендної плати за 2020-2024 роки позивачці ОСОБА_2 була проведена не у повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути недоплачену орендну плату за вказаний період.

Та обставина, що позивачка не зверталася до відповідача з претензією щодо недоплати орендної плати, не звільняє його від належного виконання зобов`язань за укладеним договором щодо сплати орендної плати з урахуванням індексів інфляції.

Апеляційна скарга доводів щодо незгоди з розрахунком розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, який проведений позивачкою та визнаний обґрунтованим місцевим судом, не містить. Ураховуючи принцип диспозитивності та приписи частини першої статті 367 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції розрахунок заявлених до стягнення спірних сум заборгованості з орендної плати та інших платежів апеляційний судом не перевіряється.

Позиція апеляційного суду щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі, яка переглядається апеляційним судом установлено, що відповідач не виконував зобов`язань за пунктом 10 Договорів оренди землі № 87/16, № 63/18, що призвело до виплати ОСОБА_2 не у повному обсязі орендної плати за Договором № 87/16 за 2020-2024 роки та за Договором № 63/18 за 2021-2024 роки.

Відповідно до пункту 11 Договору № 87/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Пунктом 14 договору № 87/16 передбачено сплату пені у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 11 Договору № 63/18 орендна плата вноситься у такі строки: 1 раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

Пунктом 14 Договору № 63/18 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% облікової ставки НБУ.

Зважаючи на установлені обставини та зазначені умови договорів оренди землі №87/16, № 63/18 апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання з виплати орендної плати у повному обсязі з урахуванням індексації наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки інфляційних втрат та 3% річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а також на підставі пункту 14 Договорів оренди землі пені за несплату орендної плати у визначений строк до 01 та 31 грудня відповідно.

Водночас заслуговують на увагу доводи заявника апеляційної скарги про те, що з відповідача не підлягають стягненню пеня, інфляційні втрати та 3% річних за період до червня 2021 року за несвоєчасну виплату орендної плати за 2020 рік за Договором № 87/16.

Указаним доречним аргументам, які були викладені відповідачем у відзиві на позов, не була надана належна оцінка судом першої інстанції, який відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України повинен був у мотивувальній частині рішення зазначити мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Оцінюючи зазначені доводи апеляційної скарги, які залишились поза увагою місцевого суду, апеляційний суд виходить з таких мотивів.

За приписами частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні умови визначені пунктом 41 Договору оренди землі від 07.04.2016 № 87/16 про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до частини третьої статті 148-1 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

У справі, яка переглядається ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до настання строку виплати орендної плати визначеного пунктом 11 Договору № 87/16 (не пізніше 01 грудня).

Позивачка ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1-585 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0001 27 травня 2021 року (а.с.6).

Орендну плату за 2020 рік за Договором оренди землі № 87/16 відповідач перерахував на рахунок ОСОБА_2 в АТ «Приватбанк» 17 червня 2021 року. Указана обставина визнається сторонами справи та підтверджується копіями платіжних інструкцій АТ «Таскомбанк» № 1073044811, 1073044766 від 17.06.2021 (а.с.53, 55).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Сторони справи не надали суду доказів того коли ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 148-1 ЗК України повідомила орендаря ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про те, що вона набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920380400:01:001:0001 та про платіжні реквізити для виплати орендної плати за Договором оренди землі № 87/16.

Також позивачка не подала до суду доказів того, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» знало про особу правонаступника орендодавця – ОСОБА_3 після її смерті, а також мало можливість та підстави для виплати орендної плати ОСОБА_2 за Договором оренди землі № 87/16 раніше 17.06.2021 року.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За приписами частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 ЦК України).

Відповідно до пунктів 42 та 43 Договору оренди землі № 87/16 за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Зважаючи на отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину 27.05.2021 року, відсутність доказів щодо дати виконання ОСОБА_2 обов`язку, визначеного статтею 148-1 Земельного кодексу України, посилання відповідача на неможливість виконання обов`язку зі сплати орендної плати позивачці до червня 2021 року, апеляційний суд дійшов висновку про те, що затримка із виконанням відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати у строк, визначений Договором оренди землі № 87/16 виникла не з його вини.

Тому підстави для настання наслідків порушення зобов`язань, що визначені пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України (сплата неустойки) та частиною другою статті 625 ЦК України за установлених обставин у цій справі для відповідача не виникають.

Ураховуючи викладене, позивачка не довела підстав для стягнення з ТОВ «РАЙЗ Північ» пені, інфляційних збитків та 3 % річних за несвоєчасну виплату орендної плати за 2020 рік за Договором оренди землі № 87/16 за період з 02.12.2020 і до 17.06.2021 року.

Оскільки відповідач сплатив 17.06.2021 ОСОБА_2 орендну плату за 2020 рік за Договором оренди землі № 87/16 без індексації, тобто не у повному обсязі (сума недоплати 1013 грн 18 коп.), з 18.06.2021 року відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з виплати орендної плати за 2020 за указаним договором.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що із сум пені, інфляційних збитків та 3 % річних, які стягнуті з відповідача оскаржуваним рішенням необхідно виключити відповідні суми обчислені за період з 02.12.2020 і до 17.06.2021 року.

Пеня за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2020 рік відповідно до пункту 14 Договору оренди землі № 87/16 за період з 02.12.2020 і до 17.06.2021 року, виходячи із суми недоплати розмірі 1013 грн 18 коп., становить 60 грн 79 коп. (1013 грн 18 коп. х 1 % х 6 місяців). Отже, з відповідача на користь ОСОБА_2 слід стягнути загальну суму пені в розмірі 5120 грн 40 коп. (5181 грн 19 коп. – 60 грн 79 коп.).

Сума інфляційних втрат за період з 02.12.2020 по 17.06.2021 року за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2020 рік за Договором оренди землі № 87/16 становить 74 грн 09 коп. (1013 грн 18 коп. x 107,312% - 1013 грн 18 коп.). Отже, з відповідача на користь ОСОБА_2 слід стягнути загальну суму інфляційних втрат у розмірі 5017 грн 40 коп. (5091 грн 49 коп. – 74 грн 09 коп.).

Сума 3 % річних за несвоєчасну сплату орендної плати разом з індексацією за 2020 рік за Договором оренди землі № 87/16 за період з 02.12.2020 і до 17.06.2021 року становить 16 грн 48 коп. (2 грн 49 коп. (1013 грн 18 коп. х 3%/100 х 30 днів/366 дні) + 13 грн 99 коп. (1013 грн 18 коп. х 3%/100 х 168 днів / 365 днів). Отже, з відповідача на користь ОСОБА_2 слід стягнути загальну суму 3% річних у розмірі 1337 грн 33 коп. (1353 грн 81 коп. – 16 грн 48 коп.).

Таким чином, місцевий суд неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, дійшов помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі, необґрунтовано стягнувши з відповідача відповідні суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних, обчислені за період з 02.12.2020 до 17.06.2021 року за Договором оренди землі №87/16.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 375 ЦПК України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру присуджених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають зменшенню, шляхом викладення мотивувальної та резолютивної його частин в редакції цієї постанови.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки оскаржуване рішення підлягає зміні, також необхідно змінити розподіл судових витрат проведений судом першої інстанції та пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (99,5% (32692 грн 07 коп./32843 грн 43 коп. х 100) необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1205 грн 14 коп. (1211 грн 20 коп. х 99,5%) судового збору та 6965 грн 00 коп. (7000 грн 0 коп.) витрат на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції.

За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 1453 грн 44 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з позивачки на користь відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 07 грн 27 коп. (1453 грн 44 коп. х 0,5%).

Щодо вимог сторони позивачки про відшкодування витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу .

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Інтереси позивачки в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Абрамович О.В. (а.с. 72).

На підтвердження понесених Рекало О.О. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано копії договору про надання правничої допомоги № 63 від 02.07.2025 року; додаткової угоди до вказаного договору № 63, якою погоджено орієнтовний розмір гонорару 7000 грн; акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 63 про надання правничої допомоги від 02.07.2025 року, складеного 02 лютого 2026 року, відповідно до якого узгоджена вартість правничої допомоги становить 7000 грн та квитанції № 63/4 про сплату ОСОБА_2 адвокату Абрамовичу О.В. 7000 грн правничої допомоги.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.»

Апеляційний суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, зміст якого частково дублює зміст позовної заяви стосовно висновків Великої Палати Верховного Суду, за підготовку якої суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 відповідне відшкодування, а тому заявлений останньою розмір судових витрат, понесених в суді апеляційної скарги інстанції, підлягає зменшенню до 2500 грн 00 коп.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до частини вимог скарги, у задоволенні яких було відмовлено (99,5%), в розмірі 2487 грн 50 коп. (2500 грн 00 коп. х 99,5%).

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 грудня 2025 року змінити в частині розміру присуджених до стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та в частині розподілу судових витрат, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції:

«Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати, обчисленої без утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 21 216 гривень 94 копійки, пеню в розмірі 5120 гривень 40 копійок; інфляційні втрати в розмірі 5017 гривень 40 копійок; 3% річних в розмірі 1337 гривень 33 копійки.»

«Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 1205 гривень 14 копійок судового збору та 6965 гривень 70 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 14 гривень 39 копійок.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 2487 гривень 50 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді А. П. Сидоренко

Д. В. Сізов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua