Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №521/5555/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2576/26

Справа № 521/5555/25

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, суб`єкт оскарження: державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця.

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Малоги Дмитра Андрійовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 березня 2025 року за виконавчим провадження №71470109 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, суб`єкт оскарження: державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник: ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Малоги Дмитра Андрійовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 березня 2025 року за виконавчим провадженням №71470109 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні скарги, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення скарги на дії державного виконавця.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 04 лютого 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 лютого 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги на дії державного виконавця необхідно відмовити з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2022 року по справі № 521/1546/22 позовну заяву ОСОБА_1 до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» та ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок ДТП було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю заподіяної шкоди внаслідок ДТП та страховою сумою у розмірі 83 399 гривень 03 копійок.

На підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси було видано виконавчий лист, який було направлено на виконання до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса). 04 квітня 2023 року державним виконавцем Малогою Дмитром Андрійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71470109 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 83 399 гривень 03 копійок. Стягувача було повідомлено державним виконавцем, що у виконавчому листі відсутня дата народження ОСОБА_2 , що унеможливлює ідентифікацію особи та подальше виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси.

24 березня 2025 року ОСОБА_1 подав начальнику Хаджибейського ВДВС у місті Одесі скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця в якій просив зобов?язати державного виконавця вчинити дії задля виконання рішення суду за виконавчим листом від 18.01.2023 року.

Державним виконавцем 26 березня 2025 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, посилаючись на те, що під час проведення виконавчих дій, боржника та майна, належному йому, на яке можлива звернути стягнення виявлено не було, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що орган державної виконавчої служби не був повідомлений про розгляд справи, так як матеріали справи не містять жодних доказів направлення судових повісток або повідомлень учаснику справи.

Колегія суддів зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи положення п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі також – Закон № 1403-VIII).

У частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому листі, виданому Малиновським районним судом м. Одеси 18 січня 2023 року у справі №521/1546/22, зазначено датою народження боржника ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас апеляційний суд зазначає, що згідно із інформації Департамента надання адміністративних послуг Одеської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.08.2002 року.

Аналогічну відповідь надано ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області №5188/13347 від 21.07.2025 із зазначенням, що «Дата народження у запиті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповіді 14.07.1986 – вірно».

Державний виконавець, здійснюючи заходи примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, для пошуку майна боржника ОСОБА_2 використовував дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є неправильною та унеможливлювало виконання судового рішення у примусовому порядку.

Колегія суддів також звертає увагу, що державний виконавець позбавлений повноважень на звернення до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, а такими процесуальними правами наділені боржник і стягувач.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд доходить висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, суб`єкт оскарження: державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник: ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда