Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №740/5110/25
Суддя: Гагаріна Т. О.
Справа № 740/5110/25
Провадження № 2/740/185/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участю секретаря Мартиненко Ю.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник Кеню Д.В в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просив стягнути з останнього на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 26256042519102 від 27.02.2017 в розмірі 45 991 грн 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 714,67 грн та 3% річних у розмірі 116,22 грн, судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 3000 грн витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову посилався на те, що 27.02.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 26256042519102 у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування 12 місяців. Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов’язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника. 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. На дату звернення ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду борг за кредитним договором становить: 45 160,22 грн, яка складається: суми боргу по тілу кредиту становить 20 199,69 грн; суми боргу по відсоткам 21 448,62 грн; борг по комісії 3511,91 грн. Таким чином, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором. На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, а ні новому, в зв’язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Позивач у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідач ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи повідомлявся шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця його проживання та місця реєстрації. Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, відзиву на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Згідно ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов`язковим для виконання сторонами, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що 27.02.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №26256042519102 у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування 12 місяців. Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов’язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника.
Із врахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини згідно положень ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦК України.
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 45 160,22 грн, яка складається: суми боргу по тілу кредиту становить 20 199,69 грн; суми боргу по відсоткам 21 448,62 грн; борг по комісії 3511,91 грн.
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 3511,91 грн комісії, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-п/2011 визначено, що положення п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п.п.17 і 23 ст.1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, п.1.2 кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Відповідно до приписів ст.625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за кредитним договором №26256042519102 від 27.02.2017 за період з 15.12.2021 до 23.02.2022 у розмірі 116,22 грн та інфляційні втрати за період з 15.12.2021 до 23.02.2022 у розмірі 714,67 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних суд вважає цей розрахунок арифметично правильним та нарахованим відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором №26256042519102 від 27.02.2017, беручи до уваги набуття відповідачем права вимоги заборгованості за договором на підставі договору факторингу № 15/12/2021 від 15.12.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 42 479,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 199,69 грн; суми боргу по відсоткам 21 448,62 грн, збитків від інфляції - 714,67 грн, 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України - 116,22 грн.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 92,36 % (42 479,20: 45991,10 х 100), з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2237,33 грн (2422,40 х 92,36 %).
Згідно з положеннями ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу, суд враховує, категорію справи, яка не відноситься до категорії важких, обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, їх необхідність та доцільність, часткове задоволення позову, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн, що буде відповідати принципу справедливості та розумності.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстарції: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, заборгованість по кредитному договору № 26256042519102 від 27.02.2017 у розмірі 42 479 (сорок дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстарції: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, судовий збір в розмірі 2237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстарції: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Сторони:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 84.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстарції: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О. Гагаріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua