Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №740/4067/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4067/25

Провадження № 1-кп/740/123/26

В И Р О К

іменем України

19 лютого 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2025 року за №12025270380000512, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 липня 2025 року за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, знятий з обліку Ніжинського РВ ФДУ «Центр пробації» в Чернігівській області 19 листопада 2025 року у зв`язку із відпрацюванням громадських робіт, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання в АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.382 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

Відповідно до ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов?язковість судового рішення згідно зі ст.129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді

позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено

тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 740/7082/24, провадження №3/740/2805/24, яка набрала законної сили 07 січня 2025 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 05 років, про що ОСОБА_3 був достеменно обізнаний, так як отримав дане рішення в суді 22 травня 2025 року, що засвідчив своїм підписом.

Достовірно знаючи про наявність постанови Ніжинського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року у справі №740/7082/24, провадження № 3/740/2805/24, яка набрала законної сили 07 січня 2025 року, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог вказаного вище законодавства, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 22 травня 2025 року в 11 год 43 хв по вул.Ніжинський Шлях, 15, в с.Ніжинське Ніжинського району Чернігівської області, керував автомобілем марки «Skoda», моделі «Octavia Tour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №338247 від 22 травня 2025 року, внаслідок чого постановою Ніжинського міськрайонного суду від 09 червня 2025 року останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено покарання у виді 17000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік, постанова набрала законної сили 20 червня 2025 року, із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 був ознайомлений, отримавши копію постанови рекомендованим листом 17 червня 2025 року.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, об`єднану єдиним кримінально- протиправним наміром на невиконання рішень судів, які набрали законної сили, у частині позбавлення права керування транспортними засобами, а саме постанови Ніжинського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року у справі №740/7082/24, провадження №3/740/2805/24, яка набрала законної сили 07 січня 2025 року, постанови Ніжинського міськрайонного суду від 09 червня 2025 року у справі №740/2949/25, провадження №3/740/990/25, яка набрала законної сили 20 червня 2025 року, маючи реальну можливість їх виконати, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, підриваючи авторитет органів правосуддя України, ОСОБА_3 09 липня 2025 року в 21 год 07 хв особисто керував транспортним засобом марки Skoda, моделі Octavia Tour, державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому рухався по вул.Носівський Шлях в м.Ніжині Чернігівської області та напроти буд.36 був зупинений уповноваженими працівниками відділу реагування патрульної поліції Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, якими виявлено та зафіксовано на нагрудну відеокамеру факт керування ОСОБА_3 вище вказаним транспортним засобом всупереч наявним судовим рішенням.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав, показавши, що був позбавлений за постановами суду, які отримав і не оскаржував, прав керування транспортними засобами на 5 років, після чого керував автомобілем 22 травня 2025 року та 09 липня 2025 року, оскільки має 2-х дітей і займається будівництвом і їхав по роботі, має 2 кредити, просив суворо не карати.

Із врахуванням доказів кримінального провадження суд приходить до слідуючих висновків.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечує обставини щодо позбавлення його права керування транспортними засобами за постановами суду від 27 грудня 2024 року, 09 червня 2025 року та подальшого керування автомобілем без наявного права керування ним 22 травня 2025 року та 09 липня 2025 року, що узгоджується із даними протоколу огляду від 09 липня 2025 року, протоколу зняття показань з технічних приладів… від 10 липня 2025 року, протоколу огляду електронного документа від 14 липня 2025 року щодо огляду відеозапису із бодікамери поліцейського Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, яким зафіксований факт керування ОСОБА_3 автомобілем Шкода 09 липня 2025 року в м.Ніжині, останнім зазначено про позбавлення його прав керування.

Також постановою Ніжинського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року, яка набрала законної сили 07 січня 2025 року і отримана ОСОБА_3 22 травня 2025 року, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП за повторне керування автомобілем 29 листопада 2024 року в 21-50 год в м.Ніжині при наявному обмеженні у праві керування, як боржнику у виконавчому провадженні, з накладенням адміністративного стягнення у виді 40800 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 09 червня 2025 року, яка набрала законної сили 20 червня 2025 року, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за керування автомобілем 22 травня 2025 року в 11-43 год в с.Ніжинське з ознаками наркотичного сп`яніння, з накладенням адміністративного стягнення у виді 17000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

З даних підстав ОСОБА_3 при наявності постанов суду про позбавлення його права керування транспортними засобами керував автомобілем 22 травня 2025 року та 09 липня 2025 року, при цьому посилання останнього на необхідність керування автомобілем по роботі не є підставами для невиконання постанов, як різновиду судового рішення, які набрали законної сили і згідно з ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для виконання.

Вищезазначені подані прокурором докази у своїй сукупності та взаємозв`язку визнаються судом достатніми для висновку про доведеність обвинувачення поза розумним сумнівом, що є підставою для визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, тобто бути справедливим і домірним злочину.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів і пов”язане із незаконним порушенням інтересів правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення про позбавлення прав керування транспортними засобами, також керування транспортним засобом, як джерелом підвищеної небезпеки, без наявного права керування, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаних дій; дані про особу обвинуваченого, який має 38-річний вік і постійне місце проживання, за яким скарг не має, має повну загальну середню освіту, є працездатним і працює без укладення у встановленому порядку трудовим договором, не перебуває на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше судимий за ухилення від сплати аліментів, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, згідно з досудовою доповіддю щодо нього встановлені середні ступені ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства із зазначенням можливості виправлення без ізоляції від суспільства.

Обставини, які пом"якшують покарання, під час судового розгляду не встановлені, при цьому факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки щире каяття передбачає окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, що під час судового розгляду не встановлено.

Також судом не встановлено наявності активного сприяння обвинуваченим у розкритті кримінального правопорушення, його винуватість підтверджена поданими прокурором неспростованими доказами, при цьому визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючі обставини відсутні.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і є тим примусом держави, який повинен вплинути на свідомість обвинуваченого позитивним шляхом, з метою навести його на роздуми про недопустимість вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому, що також включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимності мети та невідворотності покарання.

Докази щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженню сторонами суду не подані.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, при цьому судовий розгляд проведений лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.

Керуючись ст.374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_5 .