Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №750/14215/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/14215/25

Провадження №3/750/56/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Похилька С.М.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475308 від 06.10.2025 зазначено, що 06.10.2025 о 16:23 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Івана Виговського (колишня Малиновського), 34, керував транспортним засобом OPEL VIVARO, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в лікаря-нарколога за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, заперечив викладені у протоколі обставини. Вказав, що в межах двох годин пройшов огляд у лікаря, за результатами якого він тверезий. Його зупинив інспектор, ніби то за те, що він скоїв якесь правопорушення, вимагав документи, а не пояснював причину. Приїхав другий патруль і поліцейський казав: «давайте поспілкуємось». Потім назвав ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував пройти огляд. Він погодився. Поліцейський відійшов, а потім повернувся і каже, що вже підозра на стан наркотичного сп`яніння. Він через це почав хвилюватися, бо їхня поведінка була незрозумілою, він злякався таких дій поліції. Довіри до них не було. Він побоявся з ними кудись їхати, хоча огляд був згоден пройти. Поліцейський склав протокол і поїхав, а він одразу сам поїхав до медичного закладу ЧОПНЛ і пройшов огляд. Поліцейський називав ознаки. Але таких в дійсності не було, ще при цьому казав поліцейський, що до лікаря повезе, а не до ТЦК, а він тоді злякався за своє життя, всі знають яке беззаконня зараз творять. Його зупинили без причини, потім приїхав другий екіпаж і запропонував огляд. Вже були порушення з боку поліції, причини зупинки були незаконними, том він і сумнівався в діях поліції. Зрозумів, що як тільки він сяде до їх службового автомобіля, то його в дійсності повезуть до ТЦК, боявся з ними їхати. Від проходження огляду не відмовлявся.

Опитаний в якості свідка інспектор взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 суду пояснив, що протокол складав він. Так, зупинив водія наче інший екіпаж, а чого зупинили він не пам`ятає, за якесь порушення ПДР, за яке він не пам`ятає. Зупиняв командир роти ОСОБА_3 . Зафіксовано на службовий планшет. Передали іншому екіпажу, оскільки вони не займаються оформленням матеріалів. Водію запропонував пройти огляд на Драгер, просто його спитав, не виявляв ознаки алкогольного, хотів подивитись на його реакцію. Поведінка була неадекватна, він не виходив зі свого автомобіля, вікно не відкривав. Не було можливості провести огляд, посвітити ліхтариком, але він побачив, що зіниці не реагують, хоча не перевіряв. В рапорті зазначив про порушення ПДР, не пам`ятає чому.

Захисник Похилько С.М. просив закрити провадження у справі, оскільки вина ОСОБА_1 не доведена наданими доказами. Інспектор в судовому засіданні навіть не пояснив, чому йому здалося, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 одразу після цього, в межах 2 годин звернувся до медичного закладу, був оглянутий лікарем, який жодних клінічних ознак наркотичного сп`яніння не вбачав, що підтверджено і результатами лабораторних досліджень, і за результатами огляду ОСОБА_1 тверезий. З інспекторами ОСОБА_1 не поїхав, оскільки йому не було пояснено причину його зупинки, і така була неправомірною, що слідує з відеозапису, долученого до протоколу, йому нічого не пояснювали взагалі, а просили вийти поспілкуватись. В даному випадку ознаки є удаваними, йому пропонували і пройти огляд на алкоголь і на наркотичне сп`яніння. В діях поліції ОСОБА_1 вбачав упередженість, його зупинили вдруге за 5 хв. без підстав. Більш того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, така відмова не зафіксована на відеозаписі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, опитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475308 від 06.10.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2025, рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП рядового поліції Кирила Бондаренка від 06.10.2025, відеозапис до протоколу серії ЕПР1 №475308 від 06.10.2025, а також надані захисником в судовому засіданні документи: копію та оригінал виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЧОПНЛ» №847 від 06.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов обстеження, в порядку самозвернення, 06.10.2025 о 17:45 год. на стан сп`яніння за результатами якого він тверезий, ознак сп`яніння не виявлено; копії результатів токсикологічного дослідження №1549 та №2698 від 07.10.2025, проведені в КНП «ЧОПНЛ».

Так, у протоколі серії ЕПР1 №475308 від 06.10.2025 зазначено такі ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 , як: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці.

З відеозапису, долученого до протоколу, дослідженого у судовому засіданні, встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, при чому підстави такої зупинки є незрозумілими. На відеозаписі чутно, що ОСОБА_1 вказує, що його вже щойно зупиняли, і питає яка причина зупинки. На відеозаписі та в рапорті поліцейського, який долучено до матеріалів справи, причиною зупинки вказано п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Разом з тим, жодних доказів наявної у працівників поліції інформації, що водій або пасажир транспортного засобу OPEL VIVARO, д.н.з НОМЕР_1 , причетний до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або інформації, яка б свідчила про те, що транспортний засіб OPEL VIVARO, д.н.з НОМЕР_1 чи вантаж могли бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення до матеріалів справи не долучено, і в судовому засіданні поліцейський Приступа М.Ф. також не зміг пояснити підстав зупинки, вказавши, що водія зупиняв інший екіпаж, напевно за порушення ПДР, але за яке він не пам`ятає. Після того, як водій вочевидь знову перепитує причину зупинки, поліцейський відповідає, що є інформація, що може бути причетним до кримінального або адміністративного порушення, але ж він не звинувачує, та телефонує в цей час комусь і говорить» ОСОБА_4 , зупинили авто, як раз зараз напишу. Ти скоро будеш? Ми як раз біля НГУ». Через три хвилини приїжджає другий патруль, якому поліцейський зазначає, що: «зупинили, підійшов, представився, факт руху зафіксовано, попросив документи, дав реєстраційні, поліс, а посвідчення водія не надає. Ну ознаки у нього, його калашматить, може ознаки нарко. Навєрно, ну поняв, я ж, навєрно. Дані є, скоріш за все це він. Документи перевір, його просто калашматить. Все ми поїхали, камеру залишать?». Далі відеозапис здійснюється на іншу камеру іншого поліцейського. Поліцейський підходить, представляється, запитує чи можуть вони поспілкуватись, чи чує його водій. Перепитує, чого водій боїться, просить причинити вікно, бо він його ж не буде витягувати з автомобіля. Далі зазначає, що водія було зупинено іншим патрулем, просить надати посвідчення водія, питає чи є воно взагалі. ОСОБА_1 киває, але посвідчення не надає. Поліцейський запитує чого така поведінка у водія. ОСОБА_1 розказує поліцейському, показує рукою назад, що його вже от зупиняли. Потім поліцейський запитує коли водій останній раз вживав алкоголь і ОСОБА_1 відповідає, що 4-5 днів тому. Поліцейський вказує, що треба пройти огляд, чи готовий водій і ОСОБА_1 каже, що готовий, він впевнений, що тверезий, наркотики не вживає. Поліцейський каже, що якась поведінка, є підозра. ОСОБА_1 каже, що його вже зупиняли, відпустили, а через 5 хвилин знову зупинили. Поліцейський вказує, що якщо алкоголь водій не вживає, то це добре, але виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та звужені зіниці очей, які не реагують на світло, хоча в дійсності огляд не проводить, що і підтвердив поліцейський в судовому засіданні. Після чого поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога на визначення стану наркотичного сп`яніння, після якого його привезуть назад. ОСОБА_1 вказує, що не привезуть, що поліцейський обманює. Поліцейський вказує, що просто на освідування повезуть, а не в ТЦК. Якщо ж водій відмовляється, буде складено протокол. Якщо водій не поїде, складуть протокол за ст. 130 КУпАП, тому ще раз пропонує поїхати на огляд. ОСОБА_1 вказує, що він не відмовляється, на що поліцейський каже, що такі дії рахуються як відмова, якщо з ними не хоче їхати, роз`яснює ОСОБА_1 його права та повідомляє про складання протоколу. Після складання протокол було оголошено ОСОБА_1 .

Тобто, суд вважає, що відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Із відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно був зупинений працівниками поліції, і причини такої зупинки є незрозумілими. Така зупинка відбулася повторно протягом 5 хвилин, а тому ОСОБА_1 був збентежений діями поліції, тому з автомобіля не виходив, вікно не відчиняв. Ознаки наркотичного сп`яніння в дійсності працівником поліції не встановлювались, огляд водія не здійснювався. Крім того, вживання наркотичних засобів категорично заперечено ОСОБА_1 та підтверджується зокрема і відсутністю у того виявлених поліцейським будь-яких ознак сп`яніння, оскільки лікар КНП «ЧОПНЛ», оглядаючи ОСОБА_1 за самозверенням того в межах двох годин після зупинки, жодних клінічних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у того не виявив взагалі.

Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.

Крім того, з відеозапису слідує, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак в судовому засіданні поліцейський вказав, що така пропозиція була лише перевіркою реакції водія на вказану пропозицію. Не відмовлявся водій і від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, жодного разу відмови від проходження того не висловлював, однак мав об`єктивні сумніви в законності таких дій працівника поліції. Ця обставина стверджується відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського.

Судом враховується, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був озвучений виключно поліцейськими.

Аналізуючи правові норми, суд звертається до ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, до яких відноситься і поліція, зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, з доданих захисником ОСОБА_1 – адвокатом Похилько С.М. до матеріалів справи документів, вбачається, що після складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній одразу поїхав до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР, де, в межах двох годин, був оглянутий лікарем та у останнього було відібрано біологічне середовище на аналіз о 17:50 год. З виписки №847 від 06.10.2025 вбачається, що за результатами огляду ОСОБА_1 тверезий, ознак сп`яніння не виявлено; 06.10.2025 р. о 17:50 год. взятий аналіз сечі та крові на алкоголь та сечі нарк. речовини; при огляді ОСОБА_1 лікарем зазначено, що той в свідомості, орієнтований вірно, скарг не має, без видимих тілесних ушкоджень; мова чітка, хода рівна, шкіра та слизові звичайного кольору; зіниці незмінні, реакція на світло жива; пальце-носова проба без промахів, тремор пальців рук; в позі «Ромберга» стійкий, заперечує вживання алкоголю та наркотичних речовин. В результаті токсикологічного дослідження №1549 від 07.10.2025 в крові та сечі від 06.10.2025 не виявлено етанол; сеча – 0,00%, кров- 0,00%; за результатами токсикологічного дослідження №2698 від 07.10.2025, в сечі від 06.10.2025 не виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини, в сечі канабіноїди, амфетаміни, метамфетаміни, морфін, метадон, барбітурати, бензодіазпіни не виявленою. Сеча – 0,00%, кров- 0,00%.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР суду не надано, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Тож, враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах, суд приходить до висновку, що вони не містять належних та достатніх даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, в даному випадку, посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З врахуванням наведеного, встановлені обставини не дають достатніх підстав вважати, що в судовому засіданні знайшли підтвердження подія і склад адміністративного правопорушення, а будь-які інші докази суду надані не були.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь