Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №587/476/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/476/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , кухар СМК, паспорт громадянина України НОМЕР_1

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №779248 від 04.02.2026 року, ОСОБА_1 04.02.2026 року близько 11-12 години за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як не піклувалась про життя та здоров`я дитини, не забезпечувала сина належними речами, не здійснювала догляд, в житловому приміщенні брудно, неприємний запах, відсутні чисті речі, обмежена кількість продуктів харчування, в результаті чого порушено вимоги ст. 150 СК України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв і клопотань до суду не надсилала.

Дослідивши наявні матеріали справи і докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на те, що ч.1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення ВАД №779248 від 04.02.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копія акта обстеження умов проживання від 04.02.2026 року; копія паспорта; відеозаписом фіксації умов проживання та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В той же час, дослідивши вказані докази суд відмічає наступне.

Всупереч вимогам ст.ст. 256, 184 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому саме виявилася об`єктивна сторона правопорушення, якими діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 вчинено невиконання батьківських обов`язків стосовно малолітніх дітей.

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не можуть бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню дитини та своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись єдиним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки оцінка наявних у справі доказів, як це передбачено положеннями ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту копії акта обстеження умов проживання від 04.02.2026, який долучений до матеріалів справи, як доказ, вбачається, що приміщення електрифіковане, газифіковане, наявне водопостачання, на момент обстеження в приміщенні тепло, наявні продукти харчування, дитина знаходилась вдома під наглядом дорослого, в квартирі не прибрано, в кімнаті обідрані шпалери та стеля, розкидані речі, на кухні сміття та бруд.

Водночас, на переконання суду, відсутність належних санітарно-гігієнічних умов проживання у будинку у конкретний момент часу не є безсумнівним свідченням факту неналежного виховання дитини, не піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання.

У письмових поясненнях та поясненнях наданих під час складання протоколу, що зафіксовано на відеозаписі і долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 пояснила, що має постійне місце роботи в м. Суми, працює майже без вихідних, її заробітна плата є джерелом фінансування і забезпечення родини, оскільки працює багато то часу на прибирання інколи не вистачає. Під час обстеження умов проживання як раз працювала, а дитина садочок не відвідувала вимушено, через складні погодні умови (сильні морози), проте знаходилась під наглядом іншого дорослого – співмешканця.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту невиконання ОСОБА_1 свого обов`язку щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини, не піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Однак, до протоколу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, та її винуватості в ньому, не додано належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в її діях складу цього адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 184 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Степаненко