Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №509/425/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/425/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року с-ще.Овідіополь?

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:????

головуючого судді ОСОБА_1 ,????

секретаря судового засідання? ОСОБА_2 ????

прокурора? ОСОБА_3 ,?

обвинуваченого ОСОБА_4 ???

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)?

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162160001039 від 28.11.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 , раніше судимий 27.10.2023 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт, які не відбув.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 15, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше 14 листопада 2025 року, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, вступив у попередню злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, яка запропонувала ОСОБА_4 підробіток у вигляді здійснення пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме транспортних засобів на території Одеського району Одеської області, за грошову винагороду в розмірі 400 доларів США за один пошкоджений транспортний засіб, з обов`язковою умовою для проведення оплати за вчинення підпалу, здійснення його фіксації за допомогою відеозапису і надсилання такого запису для підтвердження виконання підпалу, а також необхідності перед вчиненням підпалу нанести на аркуш паперу текст: «привіт із Одеси», на якому вказати поточну дату на момент вчинення підпалу. ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, погодився на вказану пропозицію і надав свою згоду на виконання замовлення та пошкодження чужого майна, шляхом підпалу автомобілів.

При цьому, за вказівкою невстановленої особи, ОСОБА_4 повинен був придбати нафтопродукт, a саме легкозаймисту рідину у виді автомобільного бензину, та в подальшому залишити аркуш паперу з відповідним рукописним написом, здійснити підпал транспортного засобу з обов`язковим здійсненням відеофіксації своїх дій на власний мобільний телефон, з метою підтвердження пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Після отримання згоди від ОСОБА_4 на вчинення вказаних протиправних дій за грошову винагороду, 27.11.2025 року у вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де тимчасово мешкав ОСОБА_4 , повідомила ОСОБА_4 про необхідність здійснення 28.11.2025 року підпалу трьох транспортних засобів, на які невідома особа вказала пальцем з балкону, який знаходиться на одинадцятому поверсі багатоповерхівки за вище вказаною адресою, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 і фактично знаходиться в розпорядженні та користуванні у потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , автомобіль марки «IVECO DAILY 50 C11» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить і фактично знаходиться в розпорядженні і користуванні у потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та автомобіль марки «Мегcedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить і фактично знаходиться в розпорядженні і користуванні у потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які були припарковані навпроти біля будинку № 16/2 Радужний масив, с. Лиманка Одеського району Одеської області.

Надалі, 28.11.2025 приблизно о 17 годині 00 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 прийшов до АЗС, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, проспект Небесної Сотні, 101/2, де придбав легкозаймисту рідину у вигляді автомобільного бензину, яку налив у пластикову ємкість від мінеральної води «Куяльник» об`ємом 1,5 літрів, поклавши її до полімерного пакету чорного кольору.

Після чого, ОСОБА_4 попрямував до магазину «Подарунки», що розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 4-В, у якому взяв аркуш паперу і ручку, з метою виконання обов`язкової умови невстановленої особи щодо скоєння підпалу легкових автомобілів, а саме написання на аркуші паперу відповідного тексту, та власноруч на аркуші паперу здійснив напис: «Привет из Одессы 28.11.2025».

Далі, перебуваючи біля будинку № 16/2 Радужний масив, с. Лиманка, Одеського району, Одеської області, маючи на меті здійснити пошкодження чужого майна шляхом підпалу, керуючись корисливим мотивом з метою отримання запропонованої винагороди за вчинення вказаних протиправних дій, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх злочинних дій, бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, взявши заздалегідь заготовлені ємкість з бензином, запальничку, а також аркуш паперу з рукописним текстом «Привет из Одессы 28.11.2025», ОСОБА_4 підійшов до транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номером НОМЕР_3 та вставив під склоочисник лобового скла вказаний аркуш паперу з вище вказаним текстом, здійснюючи відео-фіксацію своїх злочинних дій на власний мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-A107 imeil: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 в корпусі чорного кольору із абонентським номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» НОМЕР_6 .

Після цього, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» білого кольору з державним номером НОМЕР_1 та розлив на нього раніше заготовлену легкозаймисту речовину, а саме автомобільний бензин, у відділення забору повітря між лобовим склом та моторним відсіком, для подальшого здійснення підпалу.

Потім ОСОБА_4 підійшов до автомобілів марки «IVECO DAILY 50 С11» білого кольору з державним номером НОМЕР_2 , марки «Mercedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номером НОМЕР_3 , та аналогічним чином залив раніше заготовлену легкозаймисту речовину, а саме автомобільний бензин, у відділення забору повітря між лобовим склом та моторним відсіком, для подальшого здійснення підпалу, після чого викинув пляшку з легкозаймистою речовиною позаду автомобілів та повернувся до автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номером НОМЕР_3 .

Перебуваючи поруч з вказаним автомобілем, використовуючи раніше заготовлену запальничку, ОСОБА_4 здійснив підпал заздалегідь вставленого під склоочисник лобового скла автомобіля аркушу паперу з написом, розраховуючи на подальше займання всього автомобіля при цьому горюча речовина не загорілася, та попрямував до автомобіля марки «IVECO DAILY 50 C11» білого кольору з державним номером НОМЕР_2 , де, використовуючи запальничку намагався здійснити підпал вказаного автомобіля, однак, був викритий перехожими, які помітили його протиправні дії та здійняли галас, у зв`язку із чим намагався покинути місце злочину, та з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується y скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме у вчиненні незакінченого замаху на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення що викладені в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з`явилась, однак надіслала до суду заяву, в якій просила проводити судовий розгляд без її участі, щодо виду і міри покарання поклалася на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без його участі, щодо виду і міри покарання поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народження, в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без його участі, щодо виду і міри покарання поклався на розсуд суду.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому суд переконався у правильності розуміння ОСОБА_4 , змісту обвинувачення, у добровільності його позиції, а також з`ясував позиції інших учасників судового провадження і належно роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.67 КК України не встановлені.

4. Мотиви призначення покарання.

В судових дебатах:

- прокурор просив призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за наслідком застосування ст.71,72 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю вироків в виді 4 років 30 днів позбавлення волі.

-представники потерпілих осіб у судове засідання не з`явились, думки щодо призначення покарання не висловили.

-захисник ОСОБА_4 , просив призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості, пропорційності та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Конституційний суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при вирішенні питання відповідності покарання вчиненому злочину, зазначив, що справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

При обранні конкретного виду покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, оскільки санкцією частини другої статті 194 КК України передбачений безальтернативний вид покарання у вигляді позбавлення волі.

Обвинуваченим вчинений незакінчений умисний злочин, суспільна небезпечність якого полягає у посяганні на власність інших осіб з корисливих мотивів, у зв`язку з цим вони становлять підвищену суспільну небезпечність і вимагають призначення суворого покарання, здатного забезпечити як відновлення справедливості, так і попередження подібних злочинів у майбутньому.

При цьому суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я, є людиною молодого віку, а також наявність встановлених судом обставин, що пом`якшують покарання а саме щире каяття обвинуваченого його активне сприяння в розкритті злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і обставин, що безпосередньо пов`язані із його вчиненням, та характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, раніше судимий за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт, які не відбув, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України, з урахуванням положень ст. 68 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Суд вважає відсутніми підстави для застосування статті 69 КК України та призначення іншого, більш м`якого виду покарання, оскільки дії ОСОБА_4 мали умисний характер, корисливий мотив, обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, проте вчиняв їх з метою особистого збагачення, в зв`язку із чим покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини другої статті 194 КК України, згідно із якою позбавлення волі може бути призначено на строк від 3 до 10 років, із врахуванням положень ч. 3. ст. 68 КК України, відповідно якої за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. (Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2019 року, справа №489/4885/16-к).

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.

На думку суду призначене покарання є співмірним, відповідатиме принципу пропорційності (оскільки відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення) та індивідуалізації (оскільки враховує особу обвинуваченого, його суб`єктивне ставлення до вчиненого правопорушення, мотив, мету, а також спрямоване на виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень).

Щодо відсутності підстав для застосування статті 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до статті 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням вказаних обставин, на думку суду, звільнення ОСОБА_4 (який усвідомлюючи небезпечність свого діяння, умисно вчинив тяжкий злочин, є раніше судимою особою 27.10.2023 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт, які не відбув) на підставі ст. 75 КК від відбування покарання не сприятиме меті покарання виправленню засудженого і попередженню вчиненню ним нових злочинів та запобіганню вчинення нових злочинів іншими особами, та буде невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим.

Крім того, Вироком Приморського районного суду міста Одеси у справі № 522/20179/23 27 жовтня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

Призначене покарання ОСОБА_4 не відбув.

Відповідно до положень пп. Г п. 1 ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Враховуючи вищевикладене, 240 годин громадських робіт, які не відбув ОСОБА_4 як покарання, призначене йому вироком Приморського районного суду міста Одеси у справі № 522/20179/23 27 жовтня 2023 року відповідає 30 днів позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 років 30 днів позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі: у вказаному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведено комплексні судові експертизи, розмір витрат на залучення судових експертів Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, складає:

комплексна судова трасологічна експертиза за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» від 30.12.2025 №КСЕ-19/116-25/31342-Д - 2 674грн.20коп.;

комплексна судова експертиза нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів від 09.01.2026 №КСЕ-19/116-25/31342-ФХД - 17828 грн. 00 коп.

Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В зв`язку із викладеним, зазначені процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Щодо запобіжного заходу.

Враховуючи вид покарання, суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Враховуючи затримання 28.11.2025 року на підставі ст. 208 КК України та обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ухвали 29.11.2025 року, слід зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 , строк попереднього ув`язнення з 28.11.2025 року по день набрання законної сили вироком суду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 15, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом приєднання до покарання, призначеного за вказаним вироком, невідбутого покарання за Вироком Приморського районного суду міста Одеси у справі № 522/20179/23 27 жовтня 2023 року у виді 240 годин громадських робіт, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 4 років та 30 днів позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 28.11.2025 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської області від 02 грудня 2025 року по справі № 501/5424/25 на майно: - полімерну пляшку з етикеткою «Куяльник» об`ємом 1,5л. з невідомою речовиною схожою на паливно-мастильний матеріал в полімерному пакеті чорного кольору – упаковано до паперової коробки; змив з поверхні капоту автомобіля марки «IVECO DAILY 50 C11» білого кольору з державним номером НОМЕР_2 – упаковано до сейф-пакету NPU6080505; змив з поверхні лобового скла в нижній частині з водійського боку автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номером НОМЕР_3 - упаковано до сейф-пакету СRI1198147; змив з поверхні капоту автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 416 CDI» білого кольору з державним номером НОМЕР_1 - упаковано до сейф-пакету NPU6080506, куртку зеленого кольору з капюшоном – упаковано до сейф-пакету БУМ4010671; джинси синього кольору – упаковано до сейф-пакету FPS6000985; мобільний телефон марки «Самсунг-А10» в корпусі чорного кольору з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з абонентським № НОМЕР_6 – упаковано до паперового конверту НПУ.

Рішення щодо долі речових доказів після набрання вироком суду законної сили:

Речові докази: полімерну пляшку з етикеткою «Куяльник» об`ємом 1,5л. з невідомою речовиною схожою на паливно-мастильний матеріал в полімерному пакеті чорного кольору – упаковано до паперової коробки; змив з поверхні капоту автомобіля марки «IVECO DAILY 50 C11» білого кольору з державним номером НОМЕР_2 – упаковано до сейф-пакету NPU6080505; змив з поверхні лобового скла в нижній частині з водійського боку автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» білого кольору з державним номером НОМЕР_3 - упаковано до сейф-пакету СRI1198147, - знищити

Речові докази: куртку зеленого кольору з капюшоном – упаковано до сейф-пакету БУМ4010671; джинси синього кольору – упаковано до сейф-пакету FPS6000985; мобільний телефон марки «Самсунг-А10» в корпусі чорного кольору з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон» з абонентським № НОМЕР_6 – упаковано до паперового конверту НПУ, - повернути власнику ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертиз а саме:

витрати на проведення комплексної судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» від 30.12.2025 №КСЕ-19/116-25/31342-Д -2?674 грн. 20 коп.;

витрати на проведення комплексної судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів від 09.01.2026 №КСЕ-19/116-25/31342-ФХД - 17828 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1