Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №484/1529/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1529/25

Провадження № 1-кп/484/99/26

Кримінальне провадження № 12025152110000056

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

потерпілих – ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка, Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, не працює, має середню освіту, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України,

УСТАНОВИВ:

19.01.2025 о 08:00 год. водій пожежного автомобіля КП «Місцева пожежна охорона» Мигіївської сільської ради ОСОБА_6 , який працює на посаді відповідно до наказу № 50 від 01.08.2024, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, перебуваючи у форменому одязі, заступив на чергування відповідно до затвердженого графіку несення служби.

Цього ж дня, близько 19:45 год., ОСОБА_6 , в ході здійснення пожежно-рятувальних робіт, що входить до його функціональних обов`язків, на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 приступив до гасіння пожежі приміщення.

Тим часом, ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи на території зазначеного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , підійшов до пожежного автомобіля та самовільно почав перемикати крани подачі води, тим самим перешкоджаючи пожежникам виконувати свої прямі обов`язки з ліквідації пожежі, в результаті чого вступив у конфлікт з ОСОБА_6 .

В ході конфлікту ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , який перебував у форменому одязі пожежного, є службовою особою, яка виконує необхідні дії з ліквідації пожежі, та будучи обуреним законними діями ОСОБА_6 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, раптово наніс останньому щонайменше один удар кулаком в голову, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, гематоми обличчя зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України, тобто умисне нанесення легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з його службовою діяльністю.

Крім того, відповідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 25.01.2021 № 42 о/с ОСОБА_7 прийнято на посаду оперуповноваженого СКП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, він має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

Так, 19.01.2025 ОСОБА_7 у зв`язку із виконанням службових обов`язків перебував в приміщенні будівлі КП «Місцева пожежна охорона» Мигіївської сільської ради за адресою пров. Аптечний, 15а, с. Софіївка (Мигіївська ОТГ), Первомайського району Миколаївської області, у якості оперуповноваженого слідчо-оперативної групи поліції, згідно графіку несення служби особовим складом Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, затвердженого начальником Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.

У зазначений день, приблизно о 21 год. 00 хв., оперуповноважений СКП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , під час виконання службових обов`язків, перебуваючи за вказаною адресою, здійснював опитування учасників події. В ході опитування між ОСОБА_4 та пожежником КП «Місцева пожежна охорона» Мигіївської сільської ради ОСОБА_9 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс декілька ударів ОСОБА_9 , після чого в ході штовханини ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що поряд з ним знаходиться працівник правоохоронного органу, у форменому одязі, під час виконання останнім своїх службових обов`язків, перебуваючи поряд з ОСОБА_7 , умисно наніс удар кулаком правої руки в область обличчя спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Нанесення ОСОБА_4 ударів ОСОБА_7 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із тими наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В судовому засіданні обвинувачений не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Пояснив, що 19.01.2025 йому зателефонували та повідомили про пожежу. Дружина завезла його на автомобілі до місця пожежі де він разом з іншими людьми, було багато людей, відрами гасив пожежу. Потім приїхав пожежний автомобіль місцевої (сільської) пожежної охорони, пожежники розкинули шланги. Було двоє пожежників - ОСОБА_9 та водій ОСОБА_6 ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_9 та запропонував свою допомогу, але ОСОБА_9 сказав, що йому невідомо чи вимкнено електрику, а тому він гасити не буде, розвернувся і пішов. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , бо не було води, запропонував йому свою допомогу, але той сказав щоб він не заважав. ОСОБА_4 пропонував свою допомогу, бо раніше працював пожежником водієм на цьому самому пожежному автомобілі. ОСОБА_4 продовжив допомагати гасити пожежу відрами разом з іншими людьми. Через деякий час приїхав ще один пожежний автомобіль з міста Первомайська та автомобіль поліції. Двоє поліцейських підійшли до нього та звинуватили його в тому, що він побив ОСОБА_6 . Запропонували пройти до приміщення пожежної охорони, яке знаходиться неподалік, на що ОСОБА_4 погодився. У приміщенні перебували він, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_9 , медичні працівники та поліцейські, в тому числі ОСОБА_7 . ОСОБА_9 звинуватив його в побитті ОСОБА_6 , хоча сам ОСОБА_6 сказав, що не бачив, хто саме його бив. ОСОБА_4 заперечив побиття, після чого ОСОБА_9 вдарив його, розпочалася бійка між ними, вони впали на підлогу, хтось вдарив його ззаду, потім поліцейські закрутили йому руки, поклали на підлогу, ОСОБА_7 сів зверху колінами на лопатки і сидів приблизно хвилин 15, потім його затримали.

ОСОБА_4 також повідомив, що в той день до пожежі, за дві години до викладених подій, він перебував на ставку де випив пляшку пива, але вважає, що п`яним він не був, можливо надихався диму.

Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що не зважаючи на те, що він не вчиняв інкримінованих йому злочинів, не завдавав тілесних ушкоджень ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_9 , його перший захисник переконав його заплатити гроші потерпілим, щоб вони не мали до нього претензій, тож він сплатив грошові кошти ОСОБА_9 , після чого той відмовився від обвинувачення, та сплатив гроші в сумі 44000 ОСОБА_6 .

Захисник в судовому засіданні просила виправдати обвинуваченого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки вважає, що не доведено, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення.

Звернула увагу на те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження того, що саме обвинувачений спричинив тілесні ушкодження потерпілим, не доведено наявність складу кримінальних правопорушень. Висновок лікаря про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 зроблений на підставі результату алкотестера Драгер, який в останнє проходив калібрування лише 24.06.2021 року, понад три роки до проведення огляду, що є порушенням відповідної інструкції.

Крім того, захисник вважає, що потерпілий ОСОБА_6 не є службовою особою в розумінні ст. 350 КК України.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, суд вважає, що вона повністю доведена іншими доказами у справі.

Допитані судом потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повністю підтвердили обставини, викладені у обвинувальному акті, при цьому потерпілий ОСОБА_6 вказав саме на обвинуваченого, як на особу, яка нанесла йому удар в голову, від якого він одразу знепритомнів, а потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в обличчя. При цьому потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що під час події злочину на його форменому одязі була прикріплена працююча боді-камера, яка здійснювала аудіо, відео фіксування, проте після того, як обвинувачений вдарив його, камера впала на підлогу та була пошкоджена, тому відеозапис відтворити не представилось можливим. Також потерпілий поліцейський повідомив, що обвинувачений був у збудженому стані, з ознаками алкогольного сп`яніння, висловлював невдоволення роботою пожежників.

Цивільних позовів потерпілі не заявляли.

Суд не вбачає підстав для сумніву у правдивості показів потерпілих, не встановлено обставин, які б свідчили про можливість обмовлення обвинуваченого з боку потерпілих, а загальні обставини подій, викладених у обвинувальному акті були підтверджені поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

На підтвердження отриманих потерпілими тілесних ушкоджень суду надано висновки експерта № 15 від 20.01.2025 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_7 виявлено садно обличчя (а.с. 82) та № 31-М від 06.02.2025 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 виявлено закриту черепно-мозкову травму, яка проявилася струсом головного мозку, гематома обличчя зліва (а.с. 101).

Те, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, під час вчинення злочинів, підтверджено результатами медичного огляду (а.с. 84) та фактично визнано обвинуваченим, який повідомив під час допиту, що дійсно вживав в той день алкогольні напої.

Щодо аргументів захисника про те, що потерпілий ОСОБА_6 не є службовою особою, як спеціальним суб`єктом в розумінні ст. 350 КК України, суд вважає таку позицію сторони захисту, в даному випадку помилковою з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Стороною обвинувачення надано посадову інструкцію водія КП «Місцева пожежна охорона» Мигіївської сільської ради (а.с. 105-106) та Статут цього комунального підприємства (а.с. 109 – 121).

У п. 2.9 посадової інструкції зазначено одним з функціональних обов`язків водія пожежного автомобіля – здійснення пожежно-рятувальних робіт та ліквідацію наслідків НС спільно з пожежним-рятувальником чергового караулу.

У розділі ІІІ Статуту комунального підприємства визначені його права та обов`язки, в тому числі з правом вимагати під час гасіння пожежі від державних органів, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, посадових осіб об`єктів, на яких виконуються заходи з гасіння пожежі та від будь яких інших осіб, які перебувають поблизу місця пожежі, дотримуватись правил безпеки, припиняти дії, що перешкоджають виконувати поставлені завдання та сприяти ліквідації пожежі.

Викладене свідчить, що під час гасіння пожежі ОСОБА_6 , як водій пожежник, є службовою особою комунального підприємства органу місцевого самоврядування, яка виконує відповідні організаційно-розпорядчі функції, а отже є службовою особою в розумінні ст.ст. 18, 350 КК України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України повністю доведена об`єктивними та допустимими доказами.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним злочинів та особу підсудного, раніше не судимого, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, добровільно відшкодував завдану потерпілому ОСОБА_6 шкоду.

Обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України – добровільне відшкодування шкоди.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відносно підсудного необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі але приймаючи до уваги вищевикладені пом`якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства та вважає за можливе звільнити його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 350 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки;

за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: