Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №945/2610/25 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2610/25

Провадження № 2/945/572/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 лютого 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

24 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - позивач) через свого представника Дідуха Євгена Олександровича в системі «Електронний суд» сформувало до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4623597 від 05.05.2024 у розмірі 24 938 грн 03 коп., яка складається: заборгованості за тілом кредиту – 3 999 грн 99 коп., заборгованість за відсотками нараховані первісним кредитором – 11 638 грн 06 коп., заборгованість за процентами нараховані позивачем – 9 299 грн 97675 коп. Також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» посилалося на те, що 05.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4623597.

Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надало Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитами платіжної картки у розмірі 4 000 грн.

25.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», було укладено Договір Факторингу № 25/11/2024 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» право вимоги за кредитним договором № № 4623597 від 05.05.2024, що підтверджується Витягом з Реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024.

Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка утворилась та судові витрати, які складаються із судового збору та професійної допомоги.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Українські фінансові операції» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - Дідуха Євгена Миколайовичапро витребування від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» докази: щодо підтвердження належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 ; щодо підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» за період з 05.05.2024 включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 4 000 грн за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна».

22 грудня 2025 року від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надійшла витребувана ухвалою суду від 26.11.2025 інформація щодо відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» не з`явився, при цьому 21 грудня 2025 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано заяву, відповідно до якої позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулися зворотні повідомлення про отримання відповідачем судових повісткок особисто.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

05.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4623597 (а. с. 23-33 та на зворотах).

Так, за умовами договору Товариство надає Позичальнику кредит у сумі 4 000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Відповідно до п. 1.4. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 14.05.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 4623597 від 05.05.2024 визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором (далі – Графік погашення). Відповідно до Графіку погашення кредит надавався строком з 05.05.2024 по 29.04.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що підписавши Договір, відповідач погодився з його істотними умовами.

Факт видачі ТОВ «Лінеура Україна» та отримання Відповідачем коштів за кредитним договором № 4623597 від 05.05.2024 підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 05-05-2024 зараховано кошти на суму 4 000,00 грн, платник: P2P_LI_CR,KYIV (а. с. 140).

Станом на 25.11.2024, згідно розрахунку, Відповідач не виконав свої зобов`язання по Договору в частині повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитом.

25.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 25/11/2024 (а. с. 94-96 та на зворотах).

За Договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Українські фінансові операції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4623597 від 05.05.2024.

Факт набуття прав вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» щодо Відповідача підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 (а. с. 60-61).

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до Боржника – ОСОБА_1 за кредитним договором № 4623597 від 05.05.2024.

Надавши належну оцінку доказам, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення кредитного Договору та перехід до позивача ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги до ОСОБА_1 , а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, Акту № 4623597 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.07.2025 згідно Договору № 01/08/2024-А від 08 серпня 2024 року в сумі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи міститься Платіжна інструкція № 12204 від 21 листопада 2025 року, відповідно до якого, 21 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 24 938 грн 03 коп., яка складається: заборгованості за тілом кредиту – 3 999 грн 99 коп., заборгованість за відсотками нараховані первісним кредитором – 11 638 грн 06 коп., заборгованість за процентами нараховані позивачем – 9 299 грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄРДПОУ 40986896, юридична адреса: 04070, Київська область, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Олена ЛОПІНА